Ухвала
Іменем України
18 березня 2019 р.
м. Київ
Справа №569/14679/17
Провадження № 51-1285 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки передбачені ст.76 КК України.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Рівненським апеляційним судом вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано і постановлено свій вирок від 11 грудня 2018 року, яким засуджено ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією частини належного йому майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з конфіскацією частини належного йому майна, яке є його власністю.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Усупереч наведених вимог, захисник формально посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості, у той же час не наводить правового обґрунтування незаконності судового рішення відповідно до ст. 414 КПК України.
Також, захисником не зазначено, у чому ж полягає явна несправедливість вироку апеляційного суду з огляду на вид і розмір призначеного покарання та ступінь тяжкості кримінального правопорушення й особу засудженого.
Крім того, зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона містить суперечності, оскільки в прохальній частині захисник просить скасувати вирок апеляційного суду, а в мотивувальній частині наводить підстави для його зміни.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3