Ухвала
28 лютого 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040230000689,
відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 ставить вимогу скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме порушенням його права на захист, оскільки він мав бути в обов'язковому порядку забезпечений захисником як особа з психічними вадами, а також у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Крім того, просить звільнити його з-під варти, так як вважає обраний щодо нього запобіжний захід безпідставним.
За вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року ОСОБА_7 засуджено: за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік; за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Вироком суду також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.
За ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року апеляційні скарги прокурора залишено без задоволення, вирок суду від 31 січня 2018 року - без зміни.
Захисник у засіданні суду касаційної інстанції підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі засудженого.
Прокурор ОСОБА_5 під час касаційного розгляду заявив клопотання про передачу провадження на розгляд об'єднаної палати, мотивуючи наявністю двох протилежних судових рішень у подібних правовідносинах, ухвалених колегіями суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Заслухавши клопотання прокурора та думку захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання з таких підстав.
Так, пунктом 3 ч. 2 ст. 52 КПК України передбачено, що обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.
В даному кримінальному провадженні встановлено, що засуджений ОСОБА_7 перебуває у Криворізькому психоневрологічному диспансері на обліку у лікаря - нарколога з червня 2017 року з приводу вживання психостимуляторів зі шкідливими наслідками (т.5, а.к.п. 80), та перебував на стаціонарному лікуванні в наркологічному відділенні №7 2диспансеру з 05 до 26 грудня 2017 року з діагнозом «психічні поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів» (т. 5, а.к.п. 123). Вказані обставини ставлять під сумнів його здатність повною мірою реалізовувати свої права у кримінальному провадженні.
Як встановлено Судом, в раніше ухвалених постановах колегіями суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду зроблено висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, зокрема в постанові від 05 квітня 2018 року (№51-1429км18) - визнано участь захисника не обов'язковою, а в постанові від 02 серпня 2018 року (№51-2862км18) - обов'язковою.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 434-1 КПК України суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об'єднаної палати.
З огляду на викладені обставини та враховуючи, що колегія суддів Першої судової палати, яка розглядає дане кримінальне провадження в касаційному порядку, вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні від 2 серпня 2018 року (провадження № 51-2862км18) Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати, з метою забезпечення єдності судової практики, кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2018 року слід передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Керуючись ч. 2 ст. 434-1, ст. 434-2 КПК України, Суд
Передати кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040230000689, відносно ОСОБА_7 , на розгляд об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3