04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 750/11120/17
провадження № 61-3531ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа ? Чернігівська місцева прокуратура, про стягнення моральної шкоди,
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку моральну шкоду в сумі 250 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2019 року апеляційну скаргу Прокуратури Чернігівської області залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2018 року змінено в частині суми моральної шкоди, що стягнута на користь ОСОБА_1, а саме збільшено суму з 250 000,00 грн до 400 000,00 грн.
В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2018 року залишено без змін.
14 лютого 2019 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) Державна казначейська служба України направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2019 року, в якій просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом із таких підстав.
Касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.
Клопотання мотивоване тим, що позов у даній справі фактично пред'явлено до Держави Україна, зокрема, в особі Державної казначейської служби України. Посилаючись на положення статті 2 Закону України «Про судовий збір», скаржник зазначив, що Держава Україна не є платником судового збору, оскільки на учасників процесу, які не мають статусу юридичної особи, не може покладатися обов'язок зі сплати судового збору.
Крім того, посилаючись на пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», скаржник вказав, що оскільки позивачем у даній справі при поданні позовної заяви судовий збір не сплачувався, то судовий збір не сплачується скаржником при поданні касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди, то підстави для звільнення Державної казначейської служби України відсутні.
Крім того, оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», то вони звільнені від сплати судового збору також і в разі подання ними апеляційної чи касаційної скарги.
Проте, особа, яка подала касаційну скаргу на судові рішення, є відповідачем у позовному провадженні, тому Державна казначейська служба України не звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
В частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності умов, передбачених пунктами 1-3 цієї частини.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Ураховуючи викладене вище, в задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору або відстрочення такої сплати необхідно відмовити.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становить 1 600,00 грн.
Позов, поданий у листопаді 2017 року, містить одну вимогу майнового характеру (про відшкодування моральної шкоди), оскільки зміст такої вимоги полягає у відшкодуванні моральної шкоди шляхом стягнення грошової суми.
Оскільки постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено в частині суми моральної шкоди, що стягнута на користь ОСОБА_1, а саме збільшено суму з 250 000,00 грн до 400 000,00 грн, то скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 8 000,00 грн (400 000,00 ? 1 % ? 200 %).
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути сплачено до УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно із частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору або відстрочення такої сплати.
Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Лесько