Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 173/717/16-ц
провадження № 61-25735св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області
від 28 листопада 2016 року у складі судді Шевченко О. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Баранніка О. П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів.
Позовна заява мотивована тим, що у Верхньодніпровському відділенні
ПАТ КБ «Приватбанк» нею було оформлено картку для виплат з терміном дії до квітня 2018 року.
У лютому 2015 року вказана картка ПАТ КБ «Приватбанк» була заблокована з невідомої для неї причини.
З моменту блокування картки і по день звернення до суду із позовом вона неодноразово зверталась бо банківської установи з письмовими заявами щодо розблокування картки та надання їй пояснень про причини блокування картки, на якій у неї містяться грошові кошти у розмірі
6 648 грн 50 коп. і які вона у зв'язку з цим не може отримати ані через банкомат, ані у відділеннях банку при пред'явленні паспорту.
Вона зазначала, що банківська установа вмотивованої відповіді про причини блокування картки не надала. Банк послався на наявність відомостей, які дають йому підстави вважати, що за допомогою належної їй картки, здійснювались шахрайські дії. Однак для з'ясування вказаних обставин її ніхто не викликав ні до суду, ні до правоохоронних органів.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд стягнути на її користь з ПАТ КБ «ПриватБанк» 6 648 грн 50 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 6 648 грн 50 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не наведено підстав обґрунтованого блокування картки позивача. Оскільки на час звернення позивача до суду на її рахунку знаходилось 6 648 грн 50 коп., то через порушення ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язання вона не має можливості розпорядитися цими коштами, тобто фактично зазнала втрат на цю суму, суд прийшов до висновку про законність та правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь 6 648 грн 50 коп. в рахунок відшкодування завданих збитків.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня
2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, та відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права ухвалив законне і обгрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 За положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом та доказів на підтвердження зазначених випадків відповідачем до суду надано не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у травні 2017 року, ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
16 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 14 лютого 2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що банком призупинено здійснення операцій з використанням платіжної картки, держателем якої є позивач, на підставі аналізу руху грошових коштів та висновків, що позивач використовує платіжну картку, як засіб доступу до відкритого на її ім'я рахунку, з порушенням умов договору між позивачем та відповідачем, а саме: для отримання грошових коштів та здійснення їх переказу в рамках функціонування протиправної схеми переведення в готівку грошей. Відповідачем було витребувано у позивача документи щодо походження коштів, які надійшли на її рахунок, але таких документів остання не надала.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 03 лютого 2012 року ОСОБА_2 на підставі анкети-заяви отримала картку для виплат «Gold», тобто між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського рахунку (а. с. 26, 89).
З лютого 2015 року ОСОБА_2 не має можливості користуватися цією карткою, зокрема зняти кошти. Те, що картковий рахунок позивача було заблоковано, підтверджується листом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - ГУ МВС України в Дніпропетровській області) від 18 червня 2015 року, а також випискою по рахунку, відповідно до якої з березня 2015 року розрахунки по ній не проводились, кошти не знімалися. Отже, встановлено, що
ОСОБА_2, як клієнт ПАТ КБ «Приватбанк», обмежена щодо розпорядження власними коштами, які знаходяться на її рахунку (а. с. 33, 83).
Відповідно до листа ГУ МВС України в Дніпропетровській області
від 18 червня 2015 року під час досудового розслідування кримінального провадження старшим слідчим СУ УМВС України в Житомирській області було здійснено тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в
ПАТ КБ «Приватбанк», а саме отримано роздруківки коштів з банківської карти ПАТ КБ «Приватбанк», що належить ОСОБА_2, після отримання тимчасового доступу до інформації банк за власної ініціативою заблокував картковий рахунок ОСОБА_2, яка у кримінальному провадженні є свідком, тому, на думку органу досудового розслідування, підстав для блокування карткового рахунку немає (а. с. 33).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом частин першої, другої та третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до частини першої статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Згідно із Умовами та правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» має право призупинити дію картки, відмовитись від здійснення операцій за рахунком клієнта, зупинити здійснення розрахунків за картою (заблокувати карту), тощо, проте за певних причин, обставин та підстав, які також визначені умовами договору.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин та належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що, оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» не надав належних доказів на підтвердження того, що позивач використовує платіжну картку для проведення незаконних операцій за картковим рахунком, обґрунтованими є наведені позивачем правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 6 648 грн 50 коп. в рахунок відшкодування завданих збитків.
Таким чином, правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відшкодування збитків, відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим статтею 16 ЦК України.
Доводи касаційної скарги про те, що позивач використовує платіжну картку для проведення незаконних операцій за картковим рахунком, не підтверджуються матеріалами справи, тому є припущенням.
Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Зважаючи на викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, законними та обґрунтованими.
Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області
від 28 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Є.В. Синельников
С.Ф. Хопта
Ю.В. Черняк