15 березня 2019 року
м. Київ
справа № 157/1158/18
провадження № 61-4973ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Волинського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У вересні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із вищевказаним позовом і просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 40 296, 95 грн.
Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 листопада 2018 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 26 жовтня 2011 року у розмірі 40 296, 95 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Волинського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове рішення, яким у позові АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У березні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «КБ «ПриватБанк» на постанову Волинського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року. При цьому заявник зазначає, що справа є малозначною, стосується питання права, яке має фундаментальне значення, тому судове рішення оскаржується до Верховного Суду згідно із підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 40 296, 95 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн *100 = 192 100 грн).
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Зазначена справа не підлягає обов'язковому розгляду за правилами загального позовного провадження, а ціна позову не перевищує визначений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Посилання заявника на фундаментальне значення справи для формування єдиної правозастосовної практики є безпідставними, оскільки заявником не наведено логічного обґрунтування такого твердження.
З урахуванням наведеного, оскільки АТ «КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Волинського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Журавель