Ухвала
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 346/503/17
провадження № 61-4438ск19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4,
про визнання права власності на майно,
У липні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, зазначивши, що з 05 червня 2001 року по 13 січня 2017 року перебував з ОСОБА_4
у зареєстрованому шлюбі, під час якого вони придбали за спільні кошти квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2018 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину квартири
АДРЕСА_1
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2018 року змінено.
Визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в порядку поділу майна подружжя право власності за кожним по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 загальною вартістю 828 036 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі, поданій 26 лютого 2019 року, ОСОБА_4 просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 січня 2019 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись
на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим,
що судом апеляційної інстанції не спростовано факт несплати ОСОБА_5 протягом тривалого часу аліментів на утримання неповнолітніх дітей, залишено поза увагою, що позивач ухилявся від участі в утриманні дитей, що є підставою для відступлення від рівності часток подружжя у праві спільної власності.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
У відповідності до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся
від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Згідно довідки Коломийського міського відділу державної виконавчої служби від 17 вересня 2018 року ОСОБА_5 на виконання рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2017 року (набрало законної сили 28 лютого 2017 року) сплатив аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей на загальну суму 11 853, 26 грн, а заборгованість за аліментами становить 18 896, 74 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час звернення
ОСОБА_5 з позовом до суду (31 січня 2017 року) про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя не підтверджено наявності заборгованості останнього по сплаті аліментів, отже не встановлено факту ухилення ОСОБА_5 від участі в утриманні дітей.
За вищенаведених обставин суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими доводи ОСОБА_4 щодо наявності підстав для збільшення її частки у квартирі АДРЕСА_1, яка придбана подружжям у 2006 році під час перебування у шлюбі.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та у відповідності до статей 60, 70 СК України визнав право власності на спірну квартиру за кожним із подружжя у рівних її частках.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування апеляційним судом норм матеріального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_4
на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 січня 2019 року є необґрунтованою.
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, про визнання права власності на майно - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. В. Білоконь
С.Ф. Хопта