11 лютого 2010 року №5151/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання: Когутич Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2009 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільського міського центру з нарахування і виплати допомоги про визнання права на виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ,-
ОСОБА_1 12.01.2009 року звернулась в місцевий суд з адміністративним позовом до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільського міського центру з нарахування і виплати допомоги про визнання права на виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2009 року позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач ухвалу суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2009 року .
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що . ухвала суду першої інстанції є помилковою, так як всупереч Закону України №808-VІ від 25 грудня 2008 року «Про внесення змін до ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам». Адміністративні позови, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних окружних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних місцевих загальних судів як адміністративних судів, отже суддя порушила Закон, за яким повинна була передати адміністративний позов до Тернопільського міськрайонного суду, і не вправі була повертати позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.
О соби які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Повертаючи позовну заяву позивача, суд виходив з того, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, відтак позов ОСОБА_1 підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Відповідно до Закону України від 25 грудня 2008 року N 808-VI «Про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам», який набрав чинності 14 січня 2009 року, частину першу статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом третім, відповідно до якого усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів.
З аналізу пункту 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, та пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам» вбачається, що до місцевих загальних судів як адміністративних судів підлягають передачі адміністративні позови з предметом спору, визначеним пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних окружних адміністративних судів, і за якими провадження не відкрито, передаються окружними адміністративними судами до відповідних місцевих загальних судів як адміністративних судів.
З аналізу викладених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що в разі надходження адміністративних позовів до окружних адміністративних судів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам» такі позови підлягають поверненню позивачам на підставі пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, окружним судом передчасно винесено ухвалу про повернення позовної заяви, оскільки така підлягала передачі окружними адміністративними судами супровідними листами, що також підтверджується Листом Вищого адміністративного суду України від 04.03.2009 року N 287/13/13-09.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2009 року по справі №2-а-17/09 скасувати, прийняти нову ухвалу, якою позов ОСОБА_1 до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільського міського центру з нарахування і виплати допомоги про визнання права на виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку направити в цей же суд на продовження розгляд, зі стадії прийняття.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений 16.02.2010 року.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді С.П.Нос
Р.М.Шавель