19 березня 2019 року
Київ
справа №1140/2246/18
провадження №К/9901/6717/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, М.І. Гриціва,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення одноразової грошової допомоги,
Касаційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження надійшла 11 березня 2019 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 09 березня 2019 року.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку ОСОБА_2 вказує на те, що повне рішення суду апеляційної інстанції його представник отримав 01 березня 2019 року, що підтверджується розпискою про отримання. Враховуючи, що касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з для вручення повного рішення апеляційного суду, що відповідає вимогам частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, просить поновити строк на касаційне оскарження
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
З касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року за наслідками перегляду рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року, ухваленого у порядку спрощеного позовного провадження. Предметом розгляду у цій справі є оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Нормами частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що вказана справа має виняткове значення для нього.
Оцінивши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що посилання скаржника на існування обставин, визначених підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі тому не може прийматися, як виключний випадок.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої цієї статті у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що касаційна скарга ОСОБА_2 подана на судові рішення, які за законом не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може будь також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Керуючись статтями 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення одноразової грошової допомоги.
3. Надіслати ОСОБА_2 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя М.І. Гриців