19 березня 2019 року
Київ
справа №805/3757/18-а
адміністративне провадження №К/9901/61197/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду в складі судді Христофорова А.Б. від 22.06.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г. від 15.08.2018 у справі №805/3757/18-а за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради про забезпечення позову,
18.05.2018 року позивачі звернулися до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення №7/30-2782 від 24.05.2018 "Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об'єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по АДРЕСА_1 від АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3".
20.06.2018 року позивачі подали до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Маріупольської міської ради №7/30-2782 від 25.04.2018 "Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об'єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по АДРЕСА_1 від АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3" до розгляду справи та набрання рішенням законної сили. Просили заборонити Маріупольській міській раді, її структурним підрозділам (відділам, департаментам, управлінням тощо) вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання пунктів 2, 4, 5 рішення №7/30-2782 від 25.04.2018 "Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об'єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по АДРЕСА_1 від АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3".
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подали касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду України від 22.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, касаційну скаргу, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Як вбачається зі змісту вказаних норм, ухвала про відмову у забезпеченні позову не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у даній справі відкрито помилково, а тому підлягає закриттю, оскільки розгляд справи судом, який не має передбачених законом повноважень, не сумісний з обов'язками держави, визначеними у статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Керуючись ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України , суд , -
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 805/3757/18-а.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду