Іменем України
19 березня 2019 року
Київ
справа №826/12814/18
адміністративне провадження №К/9901/61882/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі №826/12814/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області третя особа - Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, третя особа - Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача в частині організації та проведення конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт;
- визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області в частині проведення конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт;
- визнати протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо не допуску Товариства з обмеженою відповідальністю «Артерія Груп» до участі у конкурсі на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт;
- визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області в частині не допуску Товариства з обмеженою відповідальністю «Артерія Груп» до участі у конкурсі на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт;
- визнати протиправними дії відповідача щодо визнання переможцем конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі і пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт;
- визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області в частині визнання переможцем конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт.
Разом з адміністративним позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області здійснювати будь-які заходи та видавати будь-які акти, що спрямовані на оформлення та реалізацію результатів конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, зокрема: заборонити затверджувати протокол про результати конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт; заборонити публікувати результати конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт у виданнях, в яких було надруковано оголошення про конкурс, та оприлюднювати на веб-сайті орендодавця; заборонити укладати з переможцем конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт договір оренди.
В обгрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилався на те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може вплинути на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відсутність таких заходів спричинить значні збитки в першу чергу позивачу як учаснику конкурсу щодо оренди нерухомого державного майна, оскільки останній на даний момент вже перебуває за вказаною адресою та здійснює господарську діяльність на законних підставах, а передача майна в оренду третій особі та вилучення такого майна у позивача спричинить необхідність припинення такої діяльності та значні витрати для заявника щодо вивезення власного обладнання та товарних залишків, упущену вигоду у вигляді відсутності виручки. Окрім цього очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року клопотання ТОВ «Артерія Груп» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу необхідно буде докласти значних зусиль. Позивач вважає, що заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. А тому правильним є висновок суду першої інстанції про необхідність застосування вказаних заходів забезпечення позову.
До того ж, вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у поновленні строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та не дотримався, передбаченого ч. 3 ст. 126 КАС України строку повідомлення позивача про судове засідання, а також порушив вимоги ст. 308 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу представник Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" просить скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником наведені обгрунтовані підстави вважати, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову для відновлення його прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки предметом спору є визнання протиправними дій відповідача щодо проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна, а також визнання протиправними та скасування відповідних рішень щодо недопущення позивача до участі у вказаному конкурсі та рішення про визначення переможця конкурсу.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для забезпечення даного позову, оскільки заявником не конкретизовано, яких саме зусиль він буде змушений докласти та яких понесе витрат у разі невжиття судом заходів, про які він просить. А матеріали справи не містять об'єктивних доказів того, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позивач зазначає, що підставою для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які заходи та видавати будь-які акти, що спрямовані на оформлення та реалізацію результатів конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, зокрема: заборонити затверджувати протокол про результати конкурсу на право оренди вказаних приміщень; заборонити публікувати результати конкурсу на право оренди цих приміщень у виданнях, в яких було надруковано оголошення про конкурс, та оприлюднювати на веб-сайті орендодавця; заборонити укладати з переможцем конкурсу на право оренди договір оренди є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та необхідності докласти значних зусиль та витрат для їх відновлення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснення заходів у даному випадку є фактично ухваленням рішення по суті позовних вимог без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Посилання на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, так як є обгрунтуванням предмету позову та підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.
Докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що правові підстави для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову відсутні, а забезпечення позову про визнання протиправними дій відповідача в частині організації та проведення конкурсу на право оренди та недопуску Товариства з обмеженою відповідальністю «Артерія Груп» до участі у конкурсі на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт; визнання протиправним та скасування рішень відповідача в частині проведення конкурсу на право оренди вказаних приміщень та в частині не допуску Товариства з обмеженою відповідальністю «Артерія Груп» до участі у конкурсі на право оренди цих приміщень; визнання протиправними дій відповідача щодо визнання переможцем конкурсу на право оренди вказаних приміщень шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які заходи та видавати будь-які акти, що спрямовані на оформлення та реалізацію результатів конкурсу на право оренди приміщення №175, 176 та частини приміщення №226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв.м., за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт фактично є ухваленням рішення без розгляду справи по суті та не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи і не впливають на правильне по суті рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду