18 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1073/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,
учасники справи:
позивач - Національний банк України,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаджибей",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк",
заявник апеляційної скарги, учасник ТОВ "Гаджибей" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділвест",
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділвест"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду
від 21.11.2018
у складі колегії суддів: Савицький Я.Ф. (головуючий), Колоколова С.І.,
Принцевської Н.М.
за позовом Національного банку України,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей",
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділвест" (далі - ТОВ "Ділвест", заявник) 18.02.2019 через Південно-західний апеляційний господарський суд, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 916/1073/18 Господарського суду Одеської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1073/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Ділвест" колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або
2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суд Одеської області від 20.08.2018, призначено судову оціночно-земельну експертизу, зупинено провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 ТОВ "Ділвест" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 скасувати.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 904/1073/18 повернуто апеляційну скаргу та додані до неї документи ТОВ "Ділвест" без розгляду.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з приписів п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга ТОВ "Ділвест" підписана невідомою особою без зазначення прізвища, імені і по-батькові підписанта та без зазначення посадового становища.
Не погоджуючись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 ТОВ "Ділвест" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ділвест".
В обґрунтування заявлених вимог скаржник зазначає, що оскаржувану ухвалу винесено судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 59 Конституції України та ст. ст. 16, 58 ГПК України.
Так, заявник зазначає, що системний аналіз положень статей 16 та 58 Господарського процесуального кодексу України передбачає необхідність участі особи в статусі адвоката виключно під час представництва учасника судового процесу в суді, тобто в ході судових засідань, а відтак підписання та подання процесуального документу є можливим на підставі довіреності також представником, який не наділений спеціальним статусом.
Відповідно до ч. 4 ст. 1312 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Разом з тим, згідно з п. п. 11 п. 161 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 та ст. 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року (далі - Закон), цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім ч. 6 ст. 124 Конституції України в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Офіційне опублікування Закону відбулося 29.06.2016 року (Голос України, 2016, 06, 29.06.2016 № 118), тобто даний Закон набрав чинності 30.09.2016 року.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 відкрито провадження у справі № 916/1073/18, тобто після набрання чинності вказаним Законом.
Рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року у справі про право вільного вибору захисника при представництві та здійснення захисту за кримінально-процесуальним законодавством були офіційно розтлумачені діючі на той час положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при захисті від обвинувачення, а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Однак з набранням чинності 30 вересня 2016 року Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" попередню редакцію статті 59 Конституції України змінено; за змістом чинної редакції статті 59 Конституції України передбачено право особи на професійну правничу допомогу, надання її у визначених законом випадках безоплатно та вільний вибір захисника своїх прав.
Чітка та передбачувана вимога статті 1312 Конституції України, щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не суперечить прецедентцій практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Ейрі проти Ірландії" ("Airey v. Ireland"), рішення у справі "Загородній проти України" ("Zagorodniy v. Ukraine"), рішення у справі "Майзіт проти Росії", рішення у справі "Мефтах та інші проти Франції", рішення у справі "Наталія Михайленко проти України", "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), рішення у справі "Кордова проти Італії" (№1) (Cordova v. Italy (no. 1)) ).
За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, реалізація права на звернення з касаційною скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.
Водночас, як вбачається з оскаржуваної в касаційному порядку ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018, підставою для повернення апеляційної скарги ТОВ "Ділвест" стало підписання останньої, невідомою особою, обсяг повноважень та статус адвоката якої встановити неможливо.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особо, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до положень Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55, зокрема на п.5.23 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів", підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.
Виходячи з вище вказаного, подана заявником апеляційна скарга, повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів. А з урахуванням ч. 8 ст. 6 ГПК України апеляційна скарга може містити електронний цифровий підпис прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Подана ТОВ "Ділвест" апеляційна скарга містить підпис невідомої особи, індивідуалізувати та встановити наявність чи обсяг повноважень на представлення інтересів заявника, за вказаних умов є неможливим.
З огляду на викладене, правильне застосування Південно-західним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України при прийняті ухвали від 21.11.2018 про повернення апеляційної скарги ТОВ "Ділвест" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 у справі № 916/1073/18, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
За змістом п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ділвест" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 916/1073/18, оскільки правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділвест" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 916/1073/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Г. Пєсков