Справа № 211/5718/18
Провадження № 2/211/525/19
іменем України
20 березня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гулько А.С.,
представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2 ОСОБА_3, представників третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 Довгинцівської районної у місті ради в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до ОСОБА_2 ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей виконкому Довгинцівської районної в місті ради, Криворізький міський центр соціальних служб сім'ї, дітей та молоді виконкому Криворізької міської ради, про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
встановив:
Позивач ОСОБА_6 Довгинцівської районної в місті ради) в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_7, звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 та просить суд відібрати малолітніх дітей від матері без позбавлення батьківських прав, стягнувши аліменти на їх утримання, посилаючись на наявність загрози життю та здоров'ю дітей. В обґрунтування мотивів позову зазначив, що відповідач є матір'ю малолітніх дітей, відомості про батьків дітей відомі зі слів рідної сестри відповідачки, ОСОБА_8, яка 22.11.2018 р. що місце знаходження батька малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_9 невідоме, а батько малолітньої ОСОБА_7 - ОСОБА_10 ОСОБА_11 проживає за межами України. 20.11.2018 р. до служби звернулася адміністрація КЗШ № 128 щодо сприяння у повернення до навчання малолітнього ОСОБА_2, учні 1-Б класу, якого мати не відпускає до школи пояснюючи, що буде самостійно вирішувати питання відвідування школи її сином. При відвідуванні помешкання відповідачки встановлено, що умови проживання дітей незадовільні, в квартирі брудно, розкидані дитячі речі, мати дітей веде себе емоційно, агресивно, не може зосередитись на одному та чітко відповісти на питання. За інформації медичного закладу, відповідачка не виконує рекомендацій лікарів по догляду за дитиною віком до 1 року: не з'являється до амбулаторії протягом 3 місяців, що загрожує життю та здоров'ю дитини. При візитах лікаря або медичної сестри за місцем мешкання двері не відчиняє, на телефонні дзвінки відповідає агресивно та неадекватно. В зв'язку з загрозою життю та здоров'ю дітей, 22.11.2018 р. виконкомом прийнято рішення про відібрання дітей, яких передано рідній сестрі відповідачки, ОСОБА_8 Тому в інтересах дітей просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 28 листопада 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Зобов'язано Криворізький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати інформацію щодо наявності судимості, притягнення ОСОБА_9 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 на позові наполягала з підстав, викладених в позові.
Відповідач ОСОБА_9 ОСОБА_3 суду пояснила, що вона ніяких препаратів не вживала, у неї була післяродова депресія. Вона пройшла лікування, однак довідки з діагнозом, з яким вона потрапила до лікувального закладу, їй не надали, повідомивши, що таку довідку видадуть лише на запит суду. Клопотань суду про витребування з Криворізького ПНД довідки вона не заявляла. Наразі діти живуть разом з нею та її сестрою, старший син відвідує школу, нарікань з цього приводу не має. Вона зважено підійшла до свого життя, переглянувши ситуацію, яка склалася та зробила відповідні висновки.
Представник третьої особи служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті ради ОСОБА_4 вимоги підтримала з підстав, викладених в позові.
Представник третьої особи Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_5 суду пояснила, що умови проживання у відповідачки задовільні, там проведено ремонтні роботи, претензій з цього приводу немає, після проходження лікування відповідачка стала адекватно себе поводити.
Вислухавши представників позивача та третіх осіб, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Положеннями статті 150 СК України встановлені обов'язки батьків по відношенню до своїх дітей. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_9 ОСОБА_3 є матір'ю малолітній дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії І-КИ № 385124 та І-КИ № 683491 (а.с. 10, 11).
Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частинами 1-3 статті 170 СК України встановлено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.
Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Згідно положень статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно статті 23-1 вказаного Закону, усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.
Суб'єкти соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю в процесі своєї професійної діяльності здійснюють заходи з виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у межах повноважень, визначених законодавством, інформують інших суб'єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності.
У разі якщо у зв'язку із складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та виховання можуть здійснювати родичі, сім'я патронатного вихователя, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, зобов'язані в максимально короткий термін запропонувати сім'ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем надано клопотання з Криворізького навчально-виховного комплексу № 128 «Загальноосвітня школа І-ІИ ступенів-дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)» № 712 від 20 листопада 2018 року до служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної в місті ради, щодо сприяння у поверненні на навчання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, учня ІНФОРМАЦІЯ_5, якого 15.11.2018 р. та 16.11.2018 р. після канікул до школи не пустила мати, в телефонному режимі пояснюючи, що вона самостійно буде вирішувати питання відвідування школи її сином. 19.11.2018 р. ОСОБА_2 до школи не прийшов, мати на дзвінки не відповідала.
Згідно з інформацією КНВК № 128, зазначеної в клопотанні, під час відвідування адреси: АДРЕСА_1 адміністрацію навчального закладу та працівників поліції 19.11.2018 р., мати дітей до квартири не впустила, за зачиненими дверима вела розмову, використовуючи ненормативну лексику, поводила себе агресивно, погрожувала та категорично відмовлялася відпускати ОСОБА_2 до школи. Ніяких заяв стосовно пояснень причин відсутності ОСОБА_2 в школі писати не буде, тому комісія змушена була викликати представників поліції, однак навіть разом з представниками поліції відповідачка двері квартири комісії не відкрила та категорично заявила, що ОСОБА_2 школу відвідувати не буде (а.с. 12 - копія клопотання).
Відповідно до характеристики на сім'ю учня ІНФОРМАЦІЯ_6, складеної адміністрацією КНВК № 128 20.11.2018, психологічний клімат в родині незадовільний. Мати учня не виконує жодних рекомендацій класного керівника та адміністрації навчального закладу (а.с. 12 - копія характеристики).
Згідно з довідкою, складеною 22.11.2018 р. інспектором ювенальної превенції сектору превенції Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_12, 20 листопада 2018 року при повторному відвідуванні адреси: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 впустила до квартири. Було з'ясовано, що умови проживання незадовільні, а саме: в квартирі брудно, розкидані дитячі речі, на підлозі сміття. Під час бесіди, ОСОБА_2 ОСОБА_3 поводила себе агресивно, емоційно, не могла зосередитися на одному та чітко відповісти на запитання. На питання чи вживає ОСОБА_2 ОСОБА_3 наркотичні засоби, остання відповіла, що вживає пігулки, назву яких не вказала (а.с. 14 - копія довідки).
За інформацією Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» Криворізької міської ради № 2145 від 22.11.2018, ОСОБА_2 ОСОБА_3 не виконує рекомендації лікарів по догляду за дитиною віком до 1 року, а саме: мати не з'являється до амбулаторії протягом 3-х місяців, що загрожує життю та здоров'ю дитини. При візитах лікаря або медичної сестри за місцем мешкання двері не відчиняє, на телефонні дзвінки відповідає неадекватно та агресивно (а.с. 15 - копія повідомлення).
Відповідно до інформації управління праці та соціального захисту населення № 13/15-139 від 22.11.2018, ОСОБА_2 ОСОБА_3 одержує на дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, допомогу при народженні дитини з 01.04.2018 р. по 30.04.2021 р. (а.с. 16 - копія повідомлення).
У своєму поясненні, наданому в службі у справах дітей виконкому Довгинцівської районної в місті ради 22.11.2018, рідна сестра матері ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_8, зазначила, що, на її думку, для малолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, існує загроза життю та здоров'ю, оскільки мати дітей поводить себе неадекватно та агресивно, можливо вживає наркотичні засоби, проте від медичної допомоги вона категорично відмовляється (а.с. 17 - копія пояснень).
Рішенням ОСОБА_6 Довгинцівської районної в місті ради від 22.11.2018 р. № 427 «Про негайне відібрання від матері малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, 16.04.2018 р.н.», ухвалено негайно відібрати малолітніх дітей від матері ОСОБА_2 ОСОБА_3, передавши дітей рідній сестрі матері, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 18 - копія рішення).
Згідно висновку ОСОБА_6 Довгинцівської районної в місті ради від 26.11.2018 р. № 8\22-4181 «Про доцільність відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав», в інтересах малолітніх дітей, враховуючи рішення органу опіки та піклування про негайне відібрання дітей від матері, ОСОБА_6 вважає зо доцільне відібрати малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, від матері ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 без позбавлення батьківських прав (а.с. 6-7).
У висновку зазначено, що 20 та 21 листопада 2018 року під час телефонної розмови з працівниками служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної в місті ради, ОСОБА_2 ОСОБА_3 не могла сконцентрувати увагу на поставлених питаннях та надати на них відповіді; її мова була не зв'язною, увага розсіяна; пояснити, чому її дитина не відвідує школу ОСОБА_2 ОСОБА_3 не змогла
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України», № 39948/06, § 50, від 18 грудня 2008 року).
Таким чином, для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Між тим судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ОСОБА_3 змінила відношення як до дітей, так і до свого стану здоров'я, та матеріально-побутових умов проживання дітей, пройшовши відповідне лікування та впорядкувавши як житлові умови проживання дітей, так і свій емоційний стан, про що зазначено також в судовому засіданні представником Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Тобто в матеріалах справи відсутні дані щодо наявності ризику для здоров'я та життя дітей, їх морального виховання, в разі залишення дітей з матір'ю, яка на даний час проживає з ними та ОСОБА_8, якій передані діти. ОСОБА_2 ОСОБА_3 не зловживає алкоголем, охайно вдягнена та підвищує свій батьківський потенціал, добровільно пройшла відповідне лікування, маючи на меті займатися вихованням та утриманням своїх дітей. Умови проживання в сім'ї для дітей задовільні, у квартирі зроблено поточний ремонт (по вул. Симонова, 1а/24), робота з родиною триває, що не спростовано представником позивача. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували невиконання відповідачем батьківських обов'язків, зловживання алкогольними напоями чи наркотичними засобами. Не надано позивачем і інших доказів та підтвердження заявлених вимог - покази свідків, тощо.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю.
Пунктом 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав малолітніх та неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до Закону або міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_12 України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служба у справах дітей, тому оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати на підставі положень статті 141 ЦПК України компенсуються за рахунок держави..
На підставі викладеного та керуючись ст. 150, 170 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
в задоволенні позову ОСОБА_6 Довгинцівської районної у місті ради- відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 20 березня 2019 року
Суддя Д.М.Ніколенко