13 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 927/496/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" (далі - Підприємство)
на рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2018 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та
заяви Підприємства
про забезпечення позову
за позовом Підприємства
до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - Банк)
про визнання недійсним іпотечного договору,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Паритете",
01.03.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №927/496/18, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Підприємства.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Селіваненко В.П. (головуючий), Булгакова І.В. і Львов Б.Ю. передано касаційну скаргу у справі № 927/496/18.
Подані матеріали достатні для касаційного розгляду.
11.03.2019 на адресу Касаційного господарського суду від Підприємства надійшла заява про забезпечення позову, в якій Підприємство просить у порядку забезпечення позовних вимог заборонити Банку до розгляду касаційної скарги у справі № 927/496/18 звертати стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору, укладеного Підприємством та Банком 14.08.2008.
Заява мотивована тим, що: 16.11.2017 Підприємство отримало від Банку вимогу про усунення порушень від 07.11.2017 № USB/417 (копія якої є в матеріалах справи); відповідно до змісту зазначеної вимоги Банк повідомив Підприємство про наявність невиконаного зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" - позичальника перед Банком на загальну суму 7 338 825,30 грн. за кредитним договором від 14.08.2008 № 935/1-109 ДУ №1, виконання якого було забезпечено іпотекою, а також про те, що у разі невиконання вимоги Банку, останній розпочне стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним між Підприємством та Банком 14.08.2008 і посвідченим приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовою Л.Л. 14.08.2008 за реєстровим № 9392, а саме на нежитлові будівлі, що знаходяться в місті Прилуки Чернігівської області, вулиця Пирятинська (вулиця Дзержинського), будинок, 127, розміщені на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Прилуки; предметом позовних вимог у справі № 927/496/18 є визнання недійсним вказаного іпотечного договору, за яким відповідно до Закону України "Про іпотеку" може бути розпочато звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, оскільки є факт невиконання зобов'язання позичальником на загальну суму 7 338 825,30 грн., і у такому разі невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і зробити неможливим ефективний захист суб'єктивних прав та інтересів Підприємства, за захистом яких він звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним іпотечного договору; надіславши вимогу від 06.11.2017 Підприємству, Банк розпочав дії, які спрямовані на звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом оскаржуваного іпотечного договору, чим у подальшому можуть бути порушені права Підприємства у випадку задоволення позову, оскільки набуття права власності на спірне майно матиме наслідком зміну особи-власника, а це призведе до внесення подальших змін до Державною реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та здійснення державної реєстрації прав інших осіб на предмет іпотеки, що призведе до утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, підставою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані посиланням Підприємства на те, що Банком у листопаді 2017 року було надіслано вимогу Підприємству щодо наявності невиконаного зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" - позичальника перед Банком на загальну суму 7 338 825,30 грн. за кредитним договором від 14.08.2008, виконання якого було забезпечено іпотечним договором, що є предметом оскарження у даній справі.
Проте вказані обставини свідчать про те, що відповідачем вчинялися дії, направлені на виконання зобов'язання перед Банком, яке можливе і шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, яке перебувало в іпотеці як забезпечення виконання зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" перед Банком, тобто відповідачем вчинялися дії, спрямовані на захист його прав як кредитора. Зазначені дії відповідача не можуть розцінюватися як такі, що вчиняються відповідачем безпідставно. Крім того, застосування заявлених до вжиття заходів забезпечення позову порушить права та охоронювані інтереси відповідача як кредитора.
Посилання Підприємства на те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до реалізації майна та вибуття майна з власності Підприємства, також не є достатньо обґрунтованою обставиною, з якою пов'язується застосування заявленого позивачем засобу забезпечення позову, оскільки, укладаючи іпотечний договір, Підприємство шляхом вільного волевиявлення взяло на себе ризик невиконання позичальником умов кредитного договору та передало Банку в іпотеку нерухоме майно з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника, чим добровільно обмежило своє право власності на предмет іпотеки у встановлений чинним законодавством спосіб.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Доводи Підприємства про те, що Банк розпочав дії, які спрямовані на звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом оскаржуваного іпотечного договору, за відсутності доказів вчинення Банком дій, спрямованих на реалізацію заставленого майна, не можуть бути визнані достатньо обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення заяви Підприємства про забезпечення позову у справі № 927/496/18.
Керуючись статтями 136, 234, 294 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 927/496/18 за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461".
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 23 квітня 2019 року о 12 год. 30 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 05 квітня 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Відмовити у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" про забезпечення позову.
5. Витребувати матеріали справи № 927/496/18 господарського суду міста Києва за позовом приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним іпотечного договору, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Паритете".
6. Копію ухвали надіслати до господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов