Справа № 175/4663/18
Провадження № 1-о/175/1/19
Ухвала
Іменем України
20 березня 2019 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське матеріали провадження за заявами засудженого ОСОБА_5 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
встановив:
Вироком Дніпропетровського обласного суду від 14 грудня 1999 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.86 ч.2, 140 ч.2, 193 ч.3, 142 ч.3, 208, 93 п.п. «а», «г», «е», «з», «і», 42, 43 КК України та призначено покарання у виді смертної кари - розстрілу.
Ухвалою Верховного Суду України від 30 травня 2000 року вирок змінено та ОСОБА_6 піддано кримінальному покаранню у виді довічного позбавлення волі.
03 січня 2019 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року надійшли матеріали провадження за заявами засудженого ОСОБА_6 від 21 і 27 листопада 2017 року про перегляд судового рішення на нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами вважає те, що після отримання 04 вересня 2017 року листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31 серпня 2017 року, він дізнався, що судді Дніпропетровського обласного суду ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які розглядали його кримінальну справу та 14 грудня 1999 року винесли вирок з покаранням у виді смертної кари - розстрілу, а також судді Верховного Суду України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які переглядали вирок, не склали письмової присяги судді України, так як остання відсутня в їх особових справах, а за таких обставин ці судді не мали права розглядати його справу та працювати суддями України, що призвело до винесення цими особами неправосудного рішення.
Засуджений ОСОБА_12 підтримав свої заяви і просив скасувати вирок відносно нього як неправосудний.
Захисник ОСОБА_4 покладалася на розсуд суду.
Прокурор заперечувала щодо задоволення заяв, вказавши, що вказані у заявах обставинами не є нововиявленими.
Вислухавши думку сторін і дослідивши надані засудженим докази, суд дійшов до наступного.
Звернення засудженого із заявами про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення (процесуальна дія) після набрання чинності КПК України 2012 року має здійснюватися згідно з положеннями норм саме цього Кодексу, які діяли на момент такого звернення до суду.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.2 ст.462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються, зокрема, обставини, визначені ч.2 ст. 459 КПК України, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Згідно ч.2 ст.459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмету доказування у кримінальній справі та спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку у закону силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
За змістом вищенаведених норм процесуального закону роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення. Однак, суд не уповноважений збирати докази існування нововиявлених обставин, в тому числі шляхом переоцінки вже досліджених доказів, лише на підставі припущення сторони кримінального провадження про існування таких обставин та доказів, що їх підтверджують.
Із копії листа заступника керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_13 від 31.08.2017 року за вих. № С-4597/17 убачається, що у суддівських досьє суддів апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , суддів Верховного Суду України ОСОБА_14 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 інформація про складення прийняття присяги судді у Комісії відсутня.
Аналогічну відповідь викладено у листі заступника керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_15 від 26.10.2017 року під вих. № 21-5523/17 із зазначенням, що суддівські досьє суддів Верховного Суду України ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у Комісії відсутні, оскільки цих суддів звільнено з посади до моменту створення та передачі Державною судовою адміністрацією України до Комісії суддівських досьє діючих суддів згідно з вимогами абзацу першого пункту 14 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
ОСОБА_12 посилається на вказані листи як на доказ того, що вирок і ухвали стосовно нього були ухвалені неповноважним складом суду. Проте, як убачається із наданих листів, дані обставини не свідчать про те, що судді ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не приймали присягу судді, а лише констатується відсутність бланків присяги в їх особових справах.
Статтею 10 Закону України «Про статус суддів» від 15 лютого 1992 року, який набрав чинності 10 лютого 1993 року, передбачено, що вперше обраний суддя в урочистій обстановці приймає присягу. Вказаною нормою не передбачено повторної присяги суддів, які її прийняли до прийняття вказаного закону.
Відповідно до п.12 перехідних положень Конституції України від 28 червня 1996 року судді всіх судів України, обрані чи призначені до дня набуття чинності Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
Таким чином, на дату ухвалення вироку судді ОСОБА_7 і ОСОБА_8 є такими, що прийняли присягу, а тому вирок ухвалено законним складом суду, у зв'язку з чим доводи ОСОБА_6 , з посиланням на них як на нововиявлені обставини, є безпідставними.
За приписом ч.1 ст.467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими… обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що наведені засудженим ОСОБА_16 обставини не підпадають під ознаки нововиявлених обставин, передбачених ч.2 ст.459 КПК України, а отже його зави про перегляд вироку за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 459-467 КПК України, суд -
ухвалив:
Заяви засудженого ОСОБА_5 від 21 і 27 листопада 2017 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1