20 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/2638/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області,
на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 22 січня 2019 року (суддя - Федорова О.Ф., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 24.01.2019 року),
в адміністративній справі №466/9940/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поліцейського взводу 1-ої роти Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області ОСОБА_3, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області,
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення,
встановив:
У грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ОСОБА_2 поліцейського взводу 1-ої роти УПП у Івано-Франківській області ОСОБА_3, УПП в Івано-Франківській області, в якому просив: 1) скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №629488 від 10.12.2018 р., якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.; 2) закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП відносно позивача.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 22.01.2019 року вимоги адміністративної позовної заяви - задоволено. Постанову ОСОБА_2 поліцейського взводу 1-ої роти УПП у Івано-Франківській області ОСОБА_3 серії НК №629488 від 10.12.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасовано. У зв'язку з малозначністю вчиненого - звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП України відносно ОСОБА_1 - закрито.
З цим рішенням суду першої інстанції від 22.01.2019 року не погодився відповідач УПП в Івано-Франківській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним, необгрунтованим, прийняте без з'ясування усіх обставин вчинення адміністративного правопорушення, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що службові особи УПП в Івано-Франківській області під час патрулювання автодороги Н-10 на 125 км. в с. Старі Кривотули виявили транспортний засіб «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1, водій якого перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті, чим порушив п.12.4 «ПДР», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Після розгляду адміністративної справи, поліцейським було винесено оскаржену постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК №629488 від 10.12.2018 р. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.. Звертає увагу апелянт на зміст ст.22 КУпАП, і вказує, що у кожному конкретному випадку саме орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, розглядає питання про визнання діяння малозначним. Тобто, вирішення питання щодо звільнення порушника від адміністративної відповідальності, в даному випадку, належить безпосередньо до органів Національної поліції, а суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Апелянт, також вказує на безпідставність доводів позивача, викладених у позовній заяві, які спростовані записами з нагрудної камери поліцейського та викопіюванням з камери TruCam. Крім цього, звертає увагу апелянт на порушення судом першої інстанції вимог ч.3 ст.286 КАС України, а також прийняття рішення без всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 22.01.2019 р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач суду апеляційної інстанції подав відзив на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити частково, з врахуванням наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем Управлінням ПП в Івано-Франківській області винесено відносно позивача ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №629488 від 10.12.2018 року, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с. 5).
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення та змісту вказаної вище постанови видно, що підставою для винесення цієї постанови серія НК №629488 від 10.12.2018 року, стало те, що позивач 10.12.2018 року о 14 год. 21 хв. на автодорозі Н-10 на 125 км. в с. Старі Кривотули, керуючи транспортним засобом Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 96 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 46 км/год, чим порушив п.12.4 «ПДР», вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, зокрема, щодо звільнення позивача ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України у зв'язку з малозначністю вчиненого та застосування усного зауваження, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 р. № 1306 (в редакції на час розглядуваних правовідносин), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.12.4 Правил, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год..
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, зокрема, за частинами 1, 2, 3, 5 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Також, пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно статей 276, 280, 283 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, під час повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів над іншими, додержанні законності.
З матеріалів справи видно, що підставою для винесення оскарженої постанови від 10.12.2018 року про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, стало те, що ОСОБА_1 10.12.2018 року о 14 год.21 хв. на автодорозі Н-10 на 125 км. в с. Старі Кривотули, керував транспортним засобом Мерседес д.н.з. НОМЕР_1, який рухався зі швидкістю 96 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 46 км/год.. Швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості ТЗ TruCamLTI 20/20 серійний номер 000680.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при вирішенні питання щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху за ч.1 ст.122 КУпАП слід врахувати конкретні обставини справи щодо керування водієм ТЗ, врахувати і перевірити доводи водія щодо обґрунтування відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, врахувати суть та характер вчиненого правопорушення (в разі наявності), особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність.
Так, відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (ст.33 КУпАП).
Одночасно, колегія суддів зазначає, що статтею 22 КУпАП, передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Тобто, законодавцем надано право звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням саме органу (посадовій особі), уповноваженому вирішувати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку таким органом виступає Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області.
Суд, у свою чергу, розглядає адміністративну справу згідно вимог КАС України, а не справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тобто, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому. Суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
Таким чином, суд першої інстанції пославшись на статтю 22 КУпАП помилково вирішив звільнити позивача від відповідальності передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП і застосував до позивача усне зауваження.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування оскарженого рішення суду першої інстанції від 22.01.2019 року і прийняття нового судового рішення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що з врахуванням приписів статей 9, 77, 286 КАС України та обсягу наявних у справі доказів, законним і ефективним способом захисту прав позивача у розглядуваних правовідносинах буде визнання протиправною і скасування постанови УПП у Івано-Франківській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №629488 від 10.12.2018 р., якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, та надіслання цієї справи про адміністративне правопорушення до компетентного органу, тобто до відповідача ОСОБА_4 патрульної поліції в Івано-Франківській області, на новий розгляд.
При новому розгляді компетентний орган (посадова особа) повинні всебічно та об'єктивно з'ясувати усі обставини справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, в тому числі із застосуванням статті 22 КУпАП, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За результатами розгляду необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення (постанову) в справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області - задоволити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 22 січня 2019 року в адміністративній справі №466/9940/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поліцейського взводу 1-ої роти Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області ОСОБА_3, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення - скасувати і прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №629488 від 10.12.2018 р. відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, та надіслати справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області.
У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий: ОСОБА_5
Судді: ОСОБА_6
ОСОБА_7