Справа № 172/1129/18
Провадження № 2/172/602/18
19.03.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 14.05.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок .
Відповідно до умов договору кредитор зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 8000,00 грн. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу, кредит у сумі визначеній у договорі. Однак останній, на порушення умов договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 16.07.2018 року утворилася загальна заборгованість за кредитом з урахуванням штрафних санкцій у сумі 42629,35 грн.
Ухвалою судді від 21.09.2018 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження, то розгляд справи здійснювати у його відсутність, не заперечував проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнає, надала відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що долучені до позову Умови та Правила надання банківських послуг не містять її підпису, а позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника. Вважає, що позивачем не доведено факт видачі їй карти, видачі кредитних коштів, а розрахунок заборгованості починається з суми в 4961,34 грн. за період з 29.07.2008 по 05.08.2008 року, тоді як кредитний ліміт згідно з заявою-анкетою було встановлено на 2500 грн.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідачка отримувала кредитну карту, враховуючи і перевипущені. Також вказує, що відповідальність клієнта настає з моменту використання кредитного ліміту, а не з моменту видачі кредитної карти. Зауважує, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитом , що свідчить про той факт, що відповідач була обізнана про умови кредитування.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
У ході судового розгляду встановлено, що 14.05.2008 року публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» укладено договір б/н із ОСОБА_2 Відповідно до умов договору кредитор зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 8000,00 грн. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання та здійснювати інші платежі відповідно до умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку. Кредитором у повному обсязі та належним чином виконано свої зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 549 Цивільного кодексу України та умовами кредитного договору визначено, що у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня).
За правилами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Долучений до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника та при цьому банк не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо нарахування відсотків, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, тому такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником.
Зазначену правову позицію сформовано Верховним Судом України у постанові від 11.03.15 за результатами розгляду справи № 6-16цс15.
Крім того, суд зважає на те, що позивачем надано суду в якості доказу розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого у відповідача перед кредитором наявна заборгованість в сумі 42629 грн. 35 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 8717,10 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 19818,56 грн., заборгованості за пенею - 11825,63 грн., а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 250,00 грн. (фіксована частина), 2018,06 грн. (процентна складова). Як встановлено з наданої позивачем роздруківки руху грошових коштів на рахунку боржника та розрахунку заборгованості, борг за кредитом регулярно і своєчасно погашався до певного періоду. Як наслідок станом на квітень 2016 року заборгованість за кредитом складала всього 10 гривень. Але вже у липні цього ж року внаслідок використання кредитних коштів борг склав більше 8000 грн. та в подальшому тримався на відносно такому ж рівні, що підтверджено позивачем вказівкою у позовній заяві заборгованості за тілом кредиту (8717,10 грн.). Отже відсотки за користування кредитними коштами повинні нараховуватись саме на вказану суму так як за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, отриманими у кредит. При цьому не є правомірним нарахування відсотків на весь залишок заборгованості так як лише сума, що становить тіло кредиту фактично отримана позичальником та використовується на відміну від нарахованих відсотків, штрафів, пені на суму основного боргу, які фактично позичальником не отримані та не використовуються. Таким чином, суд вважає доведеною заборгованість за відсотками у розмірі 6276,32 грн. (36 % річних відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду").
Крім того, зміна банком в односторонньому порядку відсоткової ставки, що є істотною умовою договору, можлива лише за взаємною домовленістю сторін, однак Умови та правила надання банківських послуг, роздруківка яких долучена до позовної заяви знову ж таки не містять даних про ознайомлення з ними відповідача, а тому такі дії позичальника є протиправними.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору суд керується наступним.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому позовні вимоги про стягнення пені та комісії у сумі 11825,63 грн. задоволенню не підлягають.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України 11 жовтня 2017 року у висновках за результатами розгляду справи № 6-1374цс17. Відповідно ж до ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» слід стягнути суму заборгованості в розмірі 17261,48 грн.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати в розмірі 1 762 грн. (судовий збір), які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в сумі 17261 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят одна) гривня 48 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк