Справа № 120/3900/18-а
Головуючий у 1-й інстанції:Альчук М.П.
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
19 березня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року (рішення прийнято у м. Вінниці, дату складання повного тексту рішення та час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. 31.10.2018 до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 131766-13 від 15.06.2017, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання 14899,05 грн. зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об'єктів житлової нерухомості.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в 2008 році ним було придбане нерухоме майно (свинарник), який розібраний на будівельні матеріали, що підтверджується довідкою органу місцевого самоврядування № 1486 від 25.10.2018, а також відповідними фотографіями. Також, зазначає, що на момент придбання та демонтажу будівлі такого податку як податок на нерухомість взагалі не було. Отже, на думку позивача, підстав для нарахування та сплати податку взагалі немає, у зв'язку із відсутністю об'єкта оподаткування.
3. 3 січня 2019 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Апелянт зазначив, що в 2008 році ним було придбане нерухоме майно (свинарник), який розібраний на будівельні матеріали, що підтверджується довідкою органу місцевого самоврядування № 1486 від 25.10.2018, а також відповідними фотографіями. Також, зазначає, що на момент придбання та демонтажу будівлі такого податку як податок на нерухомість взагалі не було. Отже, на думку апелянта, підстав для нарахування та сплати податку взагалі немає, у зв'язку із відсутністю об'єкта оподаткування.
6. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. Окремо зазначив, що згідно отриманої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2, 07.06.2016 року проведена реєстрація права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1853,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.
7. Підставою для реєстрації права власності на даний об'єкт є дублікат договору купівлі -продажу за №552 від 28.08.2008 року, виданий приватним нотаріусом Чернівецького РНО Вінницької області Суперсоном O.K.
8. Крім того, умовою для припинення права власності на зруйноване нерухоме майно є відповідна заява власника, яким відповідно до статей 316,317 ЦК України визнається особа, яка на свій розсуд, одноособово або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном. Також зазначає, що довідка органу місцевого самоврядування не є підставою для зняття об'єкту нежитлової нерухомості з обліку.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 07.06.2016 року проведена реєстрація права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1853,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для реєстрації права власності на даний об'єкт є дублікат договору купівлі - продажу за №552 від 28.08.2008 року виданий приватним нотаріусом Чернівецького РНО Вінницької області Суперсоном O.П.
10. Тобто, ОСОБА_2 07.06.2016 року зареєстрував своє право власності на об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 1853,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.
11. Головним управлінням ДФС у Вінницькій області 15.06.2017 року у відношенні позивача сформовано податкове повідомлення-рішення № 131766-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання 14899,05 грн. зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об'єктів житлової нерухомості.
12. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів про відсутність об'єкта нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
13. Апелянт, посилаючись на фізичну відсутність об"єкту оподаткування, вважає податкове повідомлення - рішення безпідставним і таким. що підлягає скасуванню.
14. Відповідач зазначив, що умовою для припинення права власності на зруйноване нерухоме майно є відповідна заява власника, яким відповідно до статей 316,317 ЦК України визнається особа, яка на свій розсуд, одноособово або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном. Також зазначає, що довідка органу місцевого самоврядування не є підставою для зняття об'єкту нежитлової нерухомості з обліку.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
16. Згідно пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
17. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
18. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
19. Статтею 346 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.
20. Відповідно до статті 349 ЦК України, право власності на майно припиняється у разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
21. Суд зазначає, що об'єктом оподаткування податком на нерухоме відмінне від земельної ділянки є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, яке знаходиться у власності фізичних осіб, зокрема.
22. Матеріали справи свідчать, що апелянт є власником на об'єкта нежитлової нерухомості загальною площею 1853,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.
23. Отже, вказане майно є об'єктом оподаткування в розумінні ст.266 ПК України, а позивач - платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
24. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на довідку Мазурівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про відсутність будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 останніх п'ять років, оскільки дана довідка не є підставою для зняття об'єкту нежитлової нерухомості з обліку.
25. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умовою для припинення права власності на зруйноване нерухоме майно є відповідна заява власника, яким відповідно до статей 316, 317 ЦК України визнається особа, яка на свій розсуд, одноособово або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.
26. Так, статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачені делеговані повноваження виконавчого комітету в питаннях стосовно обліку об'єктів нежитлової нерухомості, а також здійснення контролю за його використанням, відповідно яких рішення про списання об'єкту нежитлової нерухомості приймається виконавчими комітетами місцевих рад відповідно до порядків, затверджених рішенням цих виконавчих комітетів. Для здійснення процедури списання виконкомом місцевої ради збирається комісія для обстеження об'єкту нерухомого майна та складання акту обстеження. Комісія формується з членів виконкому. в ході обстеження комісія має встановити, що об'єкт нежитлової нерухомості зруйнований, не придатний для використання, тривалий час не використовувався, ремонту та відновленню не підлягає. На основі акту виконком місцевої ради приймає рішення про списання об'єкту нежитлової нерухомості.
27. Якщо зі списанням нежитлової нерухомості на земельній ділянці не залишається інших споруд призначених, комісія приймає рішення про ліквідацію поштової адреси.
28. Отже, апелянтом не надано належних та допустимих доказів про відсутність об'єкта нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
29. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
30. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
33. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
34. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.