Справа № 824/263/18-а Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк Олег Васильович
Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г.
19 березня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафної санкції,
Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача штрафну санкцію в розмірі 3437,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу позивачем встановлено, що на скляних (прозорих) поверхнях тролейбусу № 345, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом № 1 в м. Чернівці, розміщено рекламу, яка не забезпечує безперешкодний огляд з салону тролейбуса, чим порушено вимоги абзацу 5 частини 4 статті 18 Закону України "Про рекламу". Даний факт підтверджується протоколом про порушення законодавства про рекламу від 10.11.2017 року, на підставі якого прийнято рішення № 12 від 30.11.2017 року про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Згідно протоколу засідання щодо справи про порушення законодавства про рекламу від 20.12.2017 року, відповідача визнано винним у порушенні абзацу 5 частини 4 статті 18 Закону України "Про рекламу". 20.12.2017 року рішенням № 13 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу накладено на відповідача штраф у сумі 3437,50 грн.
Вказаний штраф у добровільному порядку відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
На підставі вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалою від 20.03.2018 року суд першої інстанції вирішив питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На день розгляду справи по суті в суді першої інстанції відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, щодо надання відзиву на позовну заяву, інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, з врахуванням положень п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. ч. 1,2 ст. 257 КАС України, суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, суд першої інстанції розглянув справу на підставі наявних матеріалів та доказів у порядку спрощеного письмового провадження.
Рішенням від 20.04.2018 року суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив повністю. Стягнув з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 до Державного бюджету (код платежу 21081100, р/р 31111106700002 в УДКСУ у м. Чернівці, МФО 856135, код ЄДРПОУ 37978173) штрафну санкцію в розмірі 3437,50 грн. (три тисячі чотириста тридцять сім гривень п'ятдесят копійок).
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач по справі звернувся з апеляційною скаргою, якою просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції від 20.04.2018 року та постановити інше, яким повністю відмовити у задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про стягнення з фізичної - підприємця ОСОБА_2 штрафні санкції в сумі 3 437 гривень 50 копійок. Крім того, просив залучити та розглянути нові докази, які додані до апеляційної скарги та які не були надані суду першої інстанції, оскільки позовну заяву не отримав своєчасно, та не мав можливості подати відзив з відповідними доказами.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області безпідставно та всупереч чинному законодавству України, проведено перевірку ФОП ОСОБА_2 результати якої оформлені протоколом від 10.11.2017 року №12 та накладено штрафні санкції в розмірі 3437 грн. 50 коп. на підставі рішення від 20.12.2017 року №13.
Крім того, в Порядок накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 не внесено відповідних змін, і слова "Держспоживінспекція або її територіальний орган" у відповідному відмітку, як це зроблено, зокрема, в Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1177, що також свідчить про відсутність у ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області прав накладати штрафи на рекламодавців. виробників та розповсюджувачів реклами.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 року відкрито апеляційне провадження по даній справі.
09.07.2018 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2018 року справу призначено до апеляційного розгляду.
30.08.2018 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду провадження по справі було зупинено до набрання судовим рішенням законної сили по справі № 824/451/18, яке було поновлено ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 року та призначено справу до апеляційного розгляду на 19.03.209 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем при здійсненні контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами та вимог до її змісту, було виявлено на скляних (прозорих) поверхнях тролейбусу № 345, який здійснює перевезення пасажирів за маршрутом № 1 в м. Чернівці розміщену рекламу, яка не забезпечує безперешкодний огляд з салону тролейбусу, чим порушено вимоги абзацу 5 частини 4 статті 18 Закону України "Про рекламу".
10.11.2017 року позивачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу, яким встановлено, що на скляних (прозорих) поверхнях тролейбусу № 345, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом № 1, розміщено рекламу житлового комплексу "Водограй". Зазначена реклама містить ознаки порушення частини 4 статті 18 Закону України "Про рекламу", так як не забезпечує безперешкодний огляд з салону. (а.с.14)
14.11.2017 року на адресу Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" надіслано вимогу № 24.7/04-14-475/4482 щодо надання інформації та документів про розміщення реклами на зовнішніх поверхнях тролейбусів № 343,344,345,346, які курсують по маршруту № 1. (а.с.15)
30.11.2017 року позивачем отримано відповідь № 1560 від 22.11.2017 року на вимогу № 24.7/04-14-475/4482 з додатками - копіями договорів на розміщення зовнішньої реклами на тролейбусі. (а.с. 16)
Підпунктом 1.1 пункту 1 договору №102 на розміщення зовнішньої реклами від 09.10.2017 року, передбачено що комунальне підприємство "Чернівецьке тролейбусне управління" надало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 тролейбус № 345 (ЛАЗ), для перефарбування його зовнішньої поверхні, з правом нанесення на цю поверхню рекламного зображення "Водограй".(а.с.17)
30.11.2017 року позивачем прийнято рішення №12 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.19) - який відбудеться 20.12.2017 року о 12:00 год., про що повідомлено відповідача. (а.с.21)
06.12.2017 року відповідачу по справі було направлено вимогу № 24.07/04-4890 та запрошення на засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 06.12.2017 року № 24.07./04-4891 (а.с.20-21)
20.12.2017 року позивачем складений протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, в якому вирішено прийняти рішення про накладення штрафу на відповідача у сумі 3437,50 грн. (а.с.22)
20.12.2017 року позивачем прийнято рішення № 13 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 3437,50 грн., яке отримано відповідачем рекомендованим листом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 23). Відповідач у добровільному порядку штраф у розмірі 3437,50 грн. не сплатив.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Згідно з частиною 4 статті 18 Закону України "Про рекламу" (окрім іншого), забороняється розміщувати рекламу на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобів, за винятком випадків, коли для цього використовуються матеріали, які забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу.
Встановлено, що на скляних (прозорих) поверхнях тролейбусу № 345, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом № 1 в м. Чернівці, розміщено рекламу, яка не забезпечує безперешкодний огляд з салону тролейбуса, чим порушено вимоги вищевказаної норми.
Відповідно до приписів статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.
На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Слід зазначити, що відповідний орган державної влади має право:
- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Крім того, органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.
Пунктом 1 положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою КМУ № 667 від 02.09.2015 року (далі - Положення) передбачено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Частиною 4 пункту 9 Положення закріплено основні завдання Дерпродспоживслужби , зокрема - здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, та прийняття рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, а також про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Відповідно до частини 7 Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Згідно частини 4 статті 27 Закону України "Про рекламу", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: (окрім іншого) розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Слід зазначити, що питання накладення уповноваженими особами та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі - Порядок).
Згідно пункту 20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства та наявні докази в матеріалах справи, що регулюють спірні правовідносини, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем на дату подання позову, не сплачено штрафну санкцію у добровільному порядку відповідно до зазначених вище норм законодавства, а тому штраф у сумі 3437,50 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що провадження у даній справі за клопотанням фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 року зупинено, на підставі п.9 ч.2 ст.236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №824/451/18-а.
25.02.2019 року постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №824/451/18-а набрала законної сили з дати її прийняття. Даною постановою було встановлено законність прийнятого позивачем 20.12.2017 року рішення № 13 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 3437,50 грн. і відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України суд апеляційної інстанції бере зазначену постанову до уваги, оскільки обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судова колегія вважає, що прийнята постанова не спростовує, а навпаки стверджує факт правопорушення з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, оскільки з наданих суду доказів вбачається, що у Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області були всі підстави для здійснення відповідних дій та накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у відповідному розмірі.
Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judgments and Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero?stHuber v. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідачем не доведено протиправність ді позивача при накладенні штрафу за порушення законодавства про рекламу у відповідному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Рішення прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3437,50 грн. на підставі рішення № 13 від 20.12.2017 року, тому адміністративний позов підлягав задоволенню повністю.
За таких підстав, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 березня 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г.
Судді Капустинський М.М. Мацький Є.М.