ун. № 759/19564/18
пр. № 2/759/2719/19
11 березня 2019 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді: Т.О. Величко
при секретарі судових засідань: В.В. Дудник
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд,-
У грудні 2018 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування своїх позовних вимог Акціонерне товариство "Приватбанк" посилається на те, що ОСОБА_2 (далі - Відповідач) звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 03.03.2008 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2900.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" та Витягу з "Тарифів Банку" додаються до позовної заяви. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
У зв"язку з порушенням зобов"язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 13.11.2018 року має заборгованість - 11348, 87 грн., з яких 114,42 - тіло кредиту, 5073,51 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом, 5382,42 грн. - нараховано пені, а також штрафи - 250 грн. (фіксована частина), 528,52 грн. (процентна складова).
04.12.2018 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Величко Т.О.
07.12.2018 року Ухвалою судді відкрито провадження у справі.
В судове засідання представник позивача не з"явився про дату та час судового засдіання повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотнім повідомлення про вручення судової повістки, у позовній заяві не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення.
Відповідач на неодноразові виклики суду не з"являвся, про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертами з рекомендованими повідомленнями, які повернулись на адресу суду за закінченням терміну зберігання. Від відповідача відзив на позов до суду не надходив.
Згідно з ч. 1 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 03.03.2008 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2900.00 грн. (а.с. 10).
Судом встановлено, що відповідач станом на 13.11.2018 року має заборгованість - 11348, 87 грн., з яких 114,42 - тіло кредиту, 5073,51 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом, 5382,42 грн. - нараховано пені, а також штрафи - 250 грн. (фіксована частина), 528,52 грн. (процентна складова) (а.с. 6-9).
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
У ст. 629 ЦК України зазначено про те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається зі змісту ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Крім того, право на дострокове повернення коштів передбачено ст. 1050 ЦК України, зокрема, у ч. 2 цієї статті встановлено наступне: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 550, 624 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завданні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст.616 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. 2. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Судом встановено, що між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини у 2008 році, тіло кредиту складає 114, 42 грн, позивач не вжив заходів щодо звернення до відповідача із досудовою вимогою, щодо стягнення забогованості нарахував пеню у розмірі 5382,42 грн, що на переконання суду підлягає зменшенню.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань, суд вважає за можливе частково задовольнити позов АТ КБ «Приватбанк» та стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 6080, 87 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат) МФО 305299) заборгованість у розмірі 6080, 87 грн., яка складається з: 114, 42 грн. - заборгованість за кредитом; 5073, 51 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 114, 42 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина) 528, 52 грн. - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат) МФО 305299) судові витрати в розмірі 1762, 00 коп.
В іншій частині відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: