Справа № 562/2784/18
"15" березня 2019 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Шуляка А.С.
при секретарі Солдатовій О.Д.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у приміщенні Здолбунівського районного суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він з 1999 року сумісно проживав однією сім'єю зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Рівне по вул.Мірющенка,41А/71, з якою вели спільне господарство, мали спільний бюджет та піклувалися один про одного. Проживаючи однією сім'єю він з ОСОБА_4, для сімейних потреб за спільні кошти придбали ноутбук марки «Lenovo G 575» та мобільний телефон марки «Nokia 2680». 01 січня 2017 року ОСОБА_4 померла. Після смерті ОСОБА_4 всю спадщину прийняла її рідна сестра ОСОБА_5, а після її смерті спадщину прийняла її донька ОСОБА_3
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд встановити факт його проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ним право спільної сумісної власності на ноутбук марки «Lenovo G 575» та мобільний телефон «Nokia 2680».
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.08.2018 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
05 вересня 2018 року відповідачка подала заперечення проти позову в якому вона зазначає про те, що телефон марки «Nokia 2680» належав особисто померлій ОСОБА_4 і є річчю особистого користування, а ноутбук марки «Lenovo G 575» було придбано ОСОБА_4 для її онуки ОСОБА_6 Просить в позові ОСОБА_1 відмовити.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просили задовольнити позов.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань від останньої не надходило.
З врахуванням думки позивача та його представника, враховуючи неодноразову неявку відповідача в судове засідання, суд вважає за можливе проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача на підставі її пояснень та матеріалів справи.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу встановлюється у судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно свідоцтва про смерть серії І-ГЮ № 201026 ОСОБА_4 померла 01 січня 2017 року, актовий запис № 2.
Як встановлено в судовому засіданні позивач з 1999 року проживав спільно з ОСОБА_4 до дня її смерті однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Вони були поєднані спільним побутом і між ними дійсно склалися усталені відносини, притаманні подружжю.
Даний факт стверджується показаннями свідків.
Так, свідок ОСОБА_7 дав суду показання, що з ОСОБА_4 він разом працював на швидкій медичній допомозі в м.Рівне. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали спільно, як одна сім'я біля 19 - 20 років. Проживали вони в квартирі, яка належала ОСОБА_4 Коли ОСОБА_4 хворіла ОСОБА_1 доглядав її, постійно їздив з нею на лікування, здійснював її поховання. За час спільного проживання вони придбали ноутбук та мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_8 дав суду показання, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 він знає більше 15 років, вони були друзями і досить часто зустрічалися.. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали, як одна сім'я, проте шлюб між ними не був зареєстрований. Вони спільно робили ремонт в квартирі, обробляли земельну ділянку, доглядали батьків. За час спільного проживання вони придбали ноутбук та мобільний телефон.
До матеріалів справи позивачем долучено ряд фотографій, які підтверджують факт його спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю.
В силу ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюється положення глави 8 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Це означає, що на майно, набуте за час шлюбу, поширюється презумпція права спільної сумісної власності, що звільняє кожного з подружжя від обов'язку доводити право спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки за законом воно вважається таким, що належить подружжю.
Спільною сумісною власністю подружжя можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.
Як встановлено судом ноутбук марки «Lenovo G 575» та мобільний телефон «Nokia 2680» придбано ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 за спільні кошти в період проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а отже вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Що стосується посилання відповідача, наведеного в запереченнях на позов на те, що ноутбук «Lenovo G 575» було придбано ОСОБА_4 для її онуки ОСОБА_6, то на підтвердження даних обставин нею не подано жодного доказу.
Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності задовільнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 1999 року по 01 січня 2017 року.
Визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на ноутбук марки «Lenovo G 575» та мобільний телефон «Nokia 2680».
Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається в Рівненський апеляційний суд через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 20 березня 2019 року.
Суддя