Дата документу 13.03.2019 Справа № 554/9030/18
Єдиний унікальний номер справи:554/9030/18
Провадження № 2/554/500/2019
(заочне)
13.03.2019 року м.Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Сорока Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненя 3% річних та коштів за користування позикою ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та коштів за користування позикою, в якому просив стягнути з відповідача 167 550, 33 грн., з яких 24283,10 грн. - 3% річних; 143267,23 грн. за користування позикою за час прострочення з 22.09.2014 р. по 01.11.2018 р. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що заочним рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2009 р. по справі №2-1998/2009 р. стягнуто з відповідача на користь позивача 95916,04 грн. із яких 53270 грн. позики, 3130,01 грн.-3% річних; 25049,95 грн. інфляційних і 14385,08 грн.- проценти за користування позикою. Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області від 02.09.2010 р. розмір суми стягнення коштів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 зменшено до 70866,09 грн. Відповідач вказане рішення не виконав.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2011 р. по справі №2-2635/2011 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 додатковою 12539,83 грн. -3% річних та процентів за користування позикою). Загальна сума боргу на той час становить 83405,92 грн.(70866,09+12539,83). Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області від 04.07.2011 р. вищевказане рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду від 08.02.2012 року вищевказані рішення залишені без змін.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 вересня 2014 р. по справі №554/10313/14-ц/2011 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 додатково 35396,01 грн.
Відповідач і це рішення суду не виконує, боргу позивачу не повернув, що дає підстави позивачу знову звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів відповідно до вимог статей 625 та 1048 ЦК України.
Ухвалою суду від 12 листопада 2018 року будо відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Суддя ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши позовну заяву, дослідивши письмові матеріали справиі проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст.. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, в матеріалах справи є копія рішення Октябрського районного суду від 11 червня 2009 року, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 95835 грн. 04 коп. заборгованості, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 95916 грн. 04 коп., в дохід держави судовий збір - 907 грн. 35 коп.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 02.09.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11.06.2009 р. у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25049 грн. 95 коп. інфляційних коштів за договором позики - скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення. Рішення у частині стягнення загальних сум коштів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - змінити, стягнувши із ОСОБА_2 70785 грн. 09 коп. заборгованості за договором позики, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 70866 грн. 09 коп.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 12539,83 грн. - 3% річних та процентів за користування позикою 105,78 грн., судового збору та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 12765,61 грн. - в доход держави судовий збір 21,88 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2011 року залишено без змін.
Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ від 08 лютого 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 11 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 04 липня 2011 року залишено без змін.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 вересня 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено, стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, за договором позики 35396,01 грн., із яких 9738,84 грн. 3% річних, та 25657,17 грн. за користування позикою.
Відповідач рішення суду не виконує.
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів чи інших правочинів (ч.2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, які передбачають підставою припинення зобов'язання, ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України наголошує, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунки, наведені позивачем щодо процентів від суми позики на рівні облікової ставки НБУ і 3% річних від суми позики і погоджується з вимогами позивача, що сума процентів на користування позикою складає 143267,23 грн. і сума 3% річних від суми позики дорівнює 24283,10 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене вимоги позивача є обґрунтованими і доведеними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. , ст.ст.12, 81,130,131, 141,229, 263, 354 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненя 3% річних та коштів за користування позикою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, за договором позики 167550 грн., із яких 24283 грн. 3% річних, та 143267,23 грн. за користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін:
позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місто Полтава, вул. Сагайдачного 8 «б», кв.1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;
відповідач: ОСОБА_2, місто Полтава, вул. Оксани Мешко 39, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо;
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя В.М.Бугрій