Дата документу 20.03.2019 Справа № 554/2222/19
Провадження № 1-кс/554/4203/2019
20 березня 2019 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області, лейтенанта поліції ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170040000319від 03.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України про арешт майна -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 21:00 год. 01.02.2019 року по 13:30 год. 02.02.2019 року, за адресою м. Полтава, вул. К.Шосе, 48, невідома особа, таємно, шляхом вільного доступу викрала з автомобіля «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , акумуляторну батарею, чим завдала матеріального збитку гр. ОСОБА_3 на суму 2000 гривень.
18.03.2019 року, за адресою м. Полтава, вул. Сковороди, 2Б у службовому кабінеті № 303, гр. ОСОБА_4 , 1991 р.н., добровільно видав працівникам поліції акумуляторну батарею марки “VARTA”, яку було вилучено та упаковано, скріплено печаткою Полтавського ВП у присутності двох понятих.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, подав заяву без участі, проти задоволення клопотанян не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно.
Щодо зберігання вказаного майна у Полтавському РВП, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити та повернути на відповідальне зберігання майно власнику.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області, лейтенант поліції ОСОБА_2 - задовольнити
З метою забезпечення збереження речового доказу, що перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накласти арешт на: акумуляторну батарею марки “VARTA”.
Даний речовий доказ передати для подальшого зберігання до кімнати зберігання речових доказів Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1