П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/2416/18
Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.
Місце та час укладення судового рішення «---», м.Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 09.11.2018 р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови щодо накладення штрафу, -
02.10.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови головного державного виконавця від 05.09.2018 року ВП №56698141 про накладення штрафу у розмірі 5100грн., передбаченого ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання судового рішення у повному обсязі.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2018р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року у справі №814/139/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2016 року, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно довідки від 12.05.2017 ПС №02160 Ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. /а.с.11-13/
На виконання судового рішення, 25.06.2018р. у справі №814/139/18 Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист. /а.с.39/
Постановою головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 04.07.2018 року ВП №56698141 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №814/139/18 виданого 25.06.2018 року та встановлено боржнику десятиденний строк для виконання рішення суду. /а.с.40-41/
Листом від 16.07.2018 року позивач повідомив старшого державного виконавця про виконання судового рішення. /а.с.43-44/
18.07.2018 року головним державним виконавцем Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області направлено на адресу позивача вимогу щодо надання інформації із зазначенням розміру перерахованої та виплаченої пенсії ОСОБА_1 згідно рішення суду. /а.с.48/
24.07.2018 року позивач надав головному державному виконавцю докази щодо виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії. /а.с.49-52/
Постановою головного державного виконавця від 05.09.2018 року ВП №56698141 за невиконання в повному обсязі (в частині виплати нарахованої пенсії) рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.05.2018р. по справі №814/139/18 накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області штраф у розмірі 5100грн. /а.с.53/
Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу за невиконання рішення суду позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи, дійшов до обґрунтованого висновку щодо безпідставності позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 3 вищезазначеної статті встановлено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
При цьому, частиною 2 вищезазначеної статті встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності оскаржуваної постанови про накладення штрафу у ВП №56698141 від 05.09.2018 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
В свою чергу, пенсійним органом не заперечується факт невиконання рішення суду, що набрало законної сили, в частині виплати нарахованих пенсіонеру коштів, а лише зазначається, що виплата таких коштів здійснюватиметься поетапно, у зв'язку з відсутністю належного бюджетного фінансування та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 року.
Між тим, пенсійний орган, як орган державної влади, зобов'язаний у повному обсязі виконувати судові рішення, що набрали законної сили.
При цьому, є безпідставними посилання пенсійного органу на постанову Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 року, як на підставу для невиплати перерахованої пенсії особі, так як дана постанова регулює порядок перерахунку та виплати пенсій, що призначені згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не порядок виконання судових рішень.
В свою чергу, у разі існування обставин, що дійсно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, пенсійний орган у справі мав право звернутись до суду із заявою про встановлення або зміни способу або порядку виконання відповідного рішення суду.
В даному випадку, самостійно встановлена суб'єктом владних повноважень неможливість виконати судове рішення, що набрало законної сили, не є поважною підставою для його невиконання.
Крім того, є безпідставними посилання пенсійного органу на відсутність бюджетних асигнувань для виплати перерахованої пенсії, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, так як такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідного фінансування, плани його надходження та графік погашення вказаних виплат.
В свою чергу, з аналогічних підстав колегія суддів не приймає посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду України та Верховного суду у справах про перегляд постанов державних виконавців про накладення штрафу за невиконання судового рішення, так як такі рішення приймались на підставі досліджених доказів у кожній конкретній справі.
Між тим, відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.287, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4