Новосанжарськийрайонний суд Полтавськоїобласті
Справа № 542/1476/18
Провадження № 1-кп/542/3/19
іменем України
19 березня2019року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючогосудді - ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
представниківпотерпілого, адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12018170270000300 від 06.06.2018 рокуза обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старі Санжари, Новосанжарського району Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого водієм ТОВ «Сокіл», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 06.04.2018 року Новосанжарськимрайонним судом за ст.185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., 15.05.2018 року штраф сплачений,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185КК України, -
27.05.2018 року о 20 годині 00 хвилин у ОСОБА_3 , який перебував поблизу магазину «Продукти» в с.Старі Санжари Новосанжарського району Полтавської області, виник злочинний умисел на крадіжку мобільного телефону марки «Homtom НТ16», який знаходився на лавочці та належав ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав у ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Homtom НТ16», вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи №1127 від 21.06.2018 року становить 516,67 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. В послідуючому даним майном розпорядився на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю; цивільний позов, пред'явлений потерпілим ОСОБА_7 в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю, в частині відшкодування моральної шкоди -частково, пояснивши, що вказана сума є завищеною; в частині стягнення витрат на правову допомогу просив відмовити в повному обсязі.
Допитавши обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_7 , дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, необхідних для вирішення цивільного позову, долі речових доказів та судових витрат суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України доведена повністю.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що в кінці травня 2017 року близько 20 години в районі магазину «Продукти» в с.Старі Санжари між потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відбувалась бійка. Він же заволодів телефоном потерпілого.
При цьому під час додаткового допиту в судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що він заволодів мобільним телефоном ОСОБА_10 марки «Хомтом», який лежав на лавочці. Він положив вказаний телефон в карман, надітих на нього шорт, та поїхав звідси. Йому було відомо, що вказаний телефон належить ОСОБА_11 .
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 доводять ту обставину, що він в травні 2017 року викрав мобільний телефон марки «Хомтом», який належить потерпілому ОСОБА_7 , що підтверджується наступними доказами.
Так, в судовому засідання потерпілий ОСОБА_7 показав, що 27.05.2018 року близько 19-20 години в районі магазину «Продукти» в с.Старі Санжари між ним та ОСОБА_12 відбувалась бійка, після якої він виявив пропажу свого телефону марки «ХомтомХТ 16». Хто й як заволодів його телефоном він не бачив. При цьому добровільно він телефон нікому не давав. Телефон був в робочому стані, коли ж його повернули працівники поліції, він виявив тріщину на екрані телефону, з приводу чого вимущений був звертатися для здійснення його ремонту. Вартість якого склала 290 грн.
В подальшому потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, залишивши питання щодо міри покарання на розсуд суду (а.с.59).
Відповідно до протоколу огляду від 06.06.2018 року (а.с.70-73), предметом огляду був мобільний телефон марки «Хомтом», який добровільно надав ОСОБА_3 , що підтверджує показання ОСОБА_3 .
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений скоїв злочин, який згідно зі ст. 12 ч. 3 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.
Обвинувачений раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння в розкритті злочину, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, працює, висновок органу пробації, відповідно до якого виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства; при цьому ризик небезпеки для суспільства оцінений як середній, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення - як середній, а також те, що злочинні дії не заподіяли тяжких наслідків, виходячи з суми викраденого майна, наявність пом'якшуючих обставин, негативне ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 раніше судимий: 06.04.2018 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Штраф, відповідно до квитанції, сплачений обвинуваченим 15.05.2018 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Таким чином, вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України виконано, оскільки ОСОБА_3 сплачено штраф за цим вироком у розмірі 850 гривень, тобто відсутня невідбута частина покарання.
28.11.2018 року представниками потерпілого у підготовчому судовому засіданні пред'явлено цивільний позов ОСОБА_7 , в якому останній просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 завдану матеріальну шкоду у розмірі 300 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн., а також витрати, понесені з наданням адвокатських послуг в розмірі 10000 грн., а всього 20300 грн.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч. 1ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Так, згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до ч.2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
У відповідності до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Заявляючи позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоду, потерпілий зазначив шкода в розмірі 290 грн. є витратами, яких він зазнав в зв'язку з пошкодженням його мобільного телефону.
Вказана обставина, а також розмір шкоди був визнаний обвинуваченим ОСОБА_3 в судовому засіданні та підтверджується наступними доказами.
Протоколом огляду мобільного телефону марки «Хомтом» від 06.06.2018 року (а.с.70), в якому зазначено, що переднє скло вказаного мобільного телефону в нижньому лівому куті має численні тріщини та скол; висновком експерта №1127 від 21.06.2018 року (а.с.63-69) в описовій частині якого зазначено, що мобільний телефон має тріщини корпуса та дисплея на нижній лівій частині; а також актом про технічний стан виробу від 15.05.2018 року (а.с.45), в якому зазначено, що сервісним центром було діагностовано механічне пошкодження тачскріна, вартість ремонту якого складає 290 грн.
З приводу вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої скоєним злочином потерпілому ОСОБА_7 у розмірі 10000 грн, яка виразилася в тому, що він не міг тривалий час користуватися мобільним телефоном, вимущений був звертатися до сервісного центру для ремонту вказаного телефону, що потребувало часу та коштів, також витрачав час на слідчі дії, суд бере до уваги положення статей 23 та 1167 ЦК України, які передбачають право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При цьому, згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року ,під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у життєвому становищі, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оцінюючи у сукупності пояснення потерпілого ОСОБА_7 , надані ним під час судового розгляду, та доводи, викладені ним у якості обгрунтування своїх вимог у мотивувальній частині цивільного позову, а також показання обвинуваченого і фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в результаті скоєного злочину потерпілий дійсно зазнав моральних, душевних страждань та потребує часу на відновлення свого психоемоційного стану.
Водночас заявлена цивільним позивачем ОСОБА_7 сума відшкодування моральної шкоди є завищеною та не відповідає реальному обсягу страждань та незручностей, тож, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що час вимушених незручностей та змін не був тривалий, мобільний телефон був повернутий потерпілому 02.07.2018 року, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану не були значними, суд дійшов висновку про достатність відшкодування моральної шкоди на суму 2000 грн.
Що стосується питання стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з такого.
Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу. Правовою підставою відшкодування таких витрат є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що з одного боку процесуально підтверджують надання правових послуг представником, а з іншого боку свідчать про сплату вартості зазначеної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, між потерпілим ОСОБА_7 та адвокатом ОСОБА_5 08 червня 2018 року було укладено додаткова угода про надання правової допоомги від 07.06.2018 року (а. с. 26), за умовами якого адвокат зобов'язався здійснювати представництво та захист інтресів потерпілого під час досудового слідства та у суді першої інстанції. Відповідно до наданих акту виконаних робіт (а.с.27) та квитанції №12 (а.с.28) витрати на правову допомогу на суму 10000 грн. є документально підтвердженими.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 в розмірі 10000 грн.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого в розмірі 572 грн. згідно відповідних довідок експертних установ.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Керуючисьст.ст. 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом випробувального строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , матеріальну шкоду в розмірі 290 (двісті дев'яносто) грн., моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 572 грн. (п'ятсот сімдесят дві) грн.
Речові докази:
-вилучений під час огляду мобільний телефон марки «Хомтон НТ16», який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити власнику ОСОБА_7 .
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст.376 КПК України.
Суддя (підпис)
Відповідає оригіналу
Суддя Новосанжарського районного
суду Полтавської області ОСОБА_1