19 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/2862/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року (суддя Конишева О.В., повний текст складено 18.10.2018р.) по справі №0840/2862/18 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 Рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 14.06.2018 №127, про встанолення тарифу на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Мелітополь для ПП "Рейс", TOB "АТП АСА", ПП "Транзит", ПП "Автосвіт", TOB "АВТОТРАНСКОМ", ПП "Крісгрант", TOB "Віктор Транс", TOB "АВТОПРОФІ М", TOB "АТП-АСА", ПП "Мотор-Експрес" та приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3 в режимі маршрутного таксі у розмірі 5,00 грн. та дітям віком від 6 до 14 років і людям похилого віку - 4 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури, визначеної Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме не було своєчасно оприлюднено проект рішення, що позбавило права громадян на внесення пропозицій до Рішення. Крім того п.1 оскаржуваного рішення, за позицією позивача, порушує право пенсіонерів за віком на безоплатний проїзд, так як цим пунктом встановлюється тариф для людей похилого віку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року позов задоволено. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, у зв'язку з чим відповідач, під час його прийняття, був зобов'язаний дотримуватися процедури, яка визначена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Оскільки, відповідачем не було забезпечено оприлюднення проекту регуляторного акту, у визначені законом строки, то суд вказав на порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, що призвело до порушення прав позивача, як мешканця територіальної громади, на внесення пропозицій до вказаного рішення. Крім цього, вказав на те, що таке визначення у оскаржуваному рішенні №127 як «встановлено тариф на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі (…) людям похилого віку - 4,00 грн.» позбавляє можливості
користуватися пільгою пенсіонерам за віком, які відносяться за законом до людей похилого віку та надає можливість недобросовісним суб'єкта господарювання можливість не дотримуватися тих норм закону, якими встановлюються пільги для пенсіонерів за віком, та породжують непорозуміння серед жителів громади та перевізниками. З цього приводу суд також зазначив, що жодним із положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено право органу місцевого самоврядування на обмеження вже встановлених законами України та актами Кабінету Міністрів України прав громадян та гарантій їх соціального захисту.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування є регуляторним актом. З цього приводу скаржник посилається на те, що рішення №127 приймалося на виконання Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з чим органом місцевого самоврядування не була порушена регуляторна процедура. Скаржник вказує також на те, що визначальною ознакою регуляторного акту є те, що він застосовується щодо невизначеного кола осіб, а у спірному випадку оскаржуваним рішенням було визначено коло суб'єктів господарювання - перевізників. Крім цього, відповідач зазначає про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо безоплатного проїзду пенсіонерів за віком. З цього приводу скаржник посилається на те, що орган місцевого самоврядування не заперечує право пенсіонерів за віком на безоплатний проїзд у міському пасажирському транспорті, а формулювання «людей похилого віку» не позбавляє права відповідних громадян скористатися своїми пільгами.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 14.06.2018р. виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області прийнято рішення №127 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування м.Мелітополя та втрат чинності рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 11.03.2015 №35, від 26.03.2015 №50, від 13.08.2015 №147/2, від 28.01.2016 №13/2, від 28.07.2016 №145 та від 23.11.2017 №217».
Згідно п.1 Рішення встанолено тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування для ПП "Рейс", TOB "АТП АСА", ПП "Транзит", ПП "Автосвіт", TOB "АВТОТРАНСКОМ", ПП "Крісгрант", TOB "Віктор Транс", TOB "АВТОПРОФІ М", TOB "АТП-АСА", ПП "Мотор-Експрес" та приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3 в режимі маршрутного таксі у розмірі 5,00 грн. та дітям віком від 6 до 14 років і людям похилого віку - 4 грн.
14.06.2018 позивач, який є членом територіальної громади м.Мелітополь, звернувся до відповідача про надання інформації, яким чином був опублікований проект оскаржуваного рішення.
20.06.2018 №100/04-44-8 надійшла відповідь від відповідача на запит позивача, в якій зазначено, що проект оскаржуваного рішення був розміщений на сайті Мелітопольської міської Ради Запорізької області 11.06.2018.
Враховуючи дату оприлюднення проекту рішення та фактичну дату прийняття рішення, позивач, стверджуючи про порушення відповідачем вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, у зв'язку з чим відповідач, під час його прийняття, був зобов'язаний дотримуватися процедури, яка визначена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Статтею 1 Закону № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що регуляторний акт це:
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
- регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;
- регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на положення вказаної норми права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення за своєю правовою природою є регуляторним актом, яким змінені норми права, оскільки він розрахований на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб, з метою встановлення тарифів на перевезення населення у м.Мелітополі.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 490/2099/15-а, від 08 травня 2018 року у справі № 405/5819/14-а, від 21 грудня 2018 року у справі № 591/1335/15-а, від 20 лютого 2019 року у справі №812/1177/18.
При цьому, аргументи відповідача про те, що оскільки в оскаржуваному рішенні визначено перелік перевізників для яких встановлено тарифи на послуги з перевезення пасажирів, на думку суду апеляційної інстанції, не можуть свідчити про те, що за своєю суття рішення не є регуляторним актом з підстав того, що цим рішенням визначено певне коло осіб, яких воно стосується. Так, вказане рішення органу місцевого самоврядування стосується не лише перевізників, які у ньому зазначені, а і невизначеного кола осіб - осіб, які користуються послугами вказаних перевізників. Безпідставними колегія суддів вважає і посилання відповідача на лист Державної регуляторної служби України, оскільки він має роз'яснювальний характер і не є нормативно-правовим актом, яким слід керуватися органам місцевого самоврядування при прийнятті відповідних рішень.
Отже, виходячи зі встановленої природи оскаржуваного рішення, як регуляторного акта, його прийняттю мала передувати визначена законом процедура.
Так, статтею 6 Закону № 1160-IV передбачено, що громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право:
- подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;
- у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів;
- подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
- бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
- самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
- одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
Стаття 7 Закону № 1160-IV передбачає, що регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Крім того, статтею 8 Закону № 1160-IV передбачено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:
визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;
визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта;
визначити цілі державного регулювання;
визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;
аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;
описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;
обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;
обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;
обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;
оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;
оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта;
обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта;
визначити показники результативності регуляторного акта;
визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.
Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Відповідно до статті 13 Закону № 1160-IV план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.
Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:
стислий виклад змісту проекту;
поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;
інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону);
інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань;
інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
З огляду на вказані норми права можливо дійти висновку про те, що оприлюднення регуляторного акта здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій. При цьому, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акту, так і відповідний аналіз регуляторного впливу - документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.
Вказане свідчить про обов'язковість оприлюднення проекту регуляторного акту і відповідного аналізу регуляторного впливу, що здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, чим, по суті, здійснюється забезпечення публічного обговорення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акту має бути оприлюдненим щонайменше 1 місяць до прийняття такого проекту.
Аналіз регуляторного впливу, а також звіт про відстеження результативності регуляторного акта не складався, докази їх оприлюднення в офіційному виданні згідно вимог статті 13 Закону № 1160-IV відсутні.
Статтею 36 Закону № 1160-IV визначено умови, за яких забороняється прийняття регуляторного акту: регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:
відсутній аналіз регуляторного впливу;
проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до Закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Таким чином, оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем не було складено аналізу регуляторного впливу, не було оприлюднено у визначені законом строки проекту регуляторного акту, а також приймаючи до уваги те, що відповідач самостійно не скасував і не зупинив дію регуляторного акта, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування такого акту у судовому порядку.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача про не встановлення у цій справі обставин, які б свідчили про порушення прав позивача у спірних правовідносинах. Позивач, як член територіальної громади м.Мелітополь, безперечно має право на участь у процедурі прийнятті регуляторного акту, яким встановлюються тарифи на пасажирські перевезення в м.Мелітополі. Таке право прямо визначено статтею 6 Закону № 1160-IV і вказане право позивача, у спірному випадку, відповідачем було порушено.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що по-перше: оскаржуване рішення відповідача за своєю суттю є регуляторним актом; по-друге: відповідачем порушено процедуру прийняття регуляторного акту, що вплинуло на можливість реалізації позивачем своїх прав, які визначені Законом № 1160-IV.
Крім цього, суд першої інстанції правильно звернув увагу і на те, що в оскаржуваному рішенні відповідач, визначаючи вартість проїзду для окремих категорії громадян, застосував таке формулювання як «люди похилого віку».
З цього приводу, суд першої інстанції правильно виходив із того, що чинне законодавство України визначає громадян похилого віку, як осіб, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також осіб, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року (ст..10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»).
При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що пенсіонери за віком, які відповідно відносяться до громадян похилого віку, мають право на безоплатний проїзд у міському пасажирському транспорті, у зв'язку з чим таке формулювання відповідачем окремих категорій як «люди похилого віку» є не конкретним, оскільки не конкретизує того, що мав відповідач на увазі під таким формулюванням та ставить під загрозу реалізацію права на безоплатний проїзд пенсіонерів за віком.
Не заперечуючи право пенсіонерів за віком на безоплатний проїзд у міському пасажирському транспорті, відповідач вказує на те, що формулювання «люди похилого віку» не позбавляє права відповідних громадян (пенсіонерів за віком) користуватися своїми пільгами.
З приводу таких аргументів відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності конкретизації у вказаному формулюванні і те, що таке формулювання становить загрозу реалізації права на безоплатний проїзд пенсіонерів за віком, оскільки оскаржуваним рішенням прямо встановлено тариф на послуги перевезення - для людей похилого віку 4грн. При цьому, представник відповідача у судовому засіданні не міг пояснити яку категорію громадян, під формулюванням «люди похилого віку» мав на увазі відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, та як таку категорію осіб має визначати перевізник.
Погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично підставою для задоволення позову стала не відсутність конкретизації в оскаржуваному рішенні окремої категорії громадян, а порушення відповідачем процедури прийняття регуляторного акту.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року по справі №0840/2862/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст..329 КАС України.
Вступну та резолютивну частину проголошено 19.03.2019р.
Повне судове рішення складено 20.03.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк