Справа № 199/2024/19
(1-кс/199/670/19)
20.03.2019 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючого: слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю заявника ОСОБА_3
його представника - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро заяву слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_5 про самовідвід,
15.03.2019 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська для розгляду заяви слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_5 про самовідвід у зв'язку не можливістю брати участь у розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №120180406630001258, внесеного до ЄРДР 26.06.2018 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) ОСОБА_1 .
Свої доводи слідчий суддя ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що при визначенні судді, який розглядатиме вказану скаргу, мало місце порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи (відбувався розподіл судової справи), тоді як повинна була бути передача клопотання раніше визначеному судді, оскільки в даному кримінальному провадженні вже вбрала участь слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_7 при розгляді скарги на бездіяльність слідчого.
Слідчий суддя ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, що слід вважати, на підставі ч.3 ст.81 КПК України, як її відмову давати пояснення.
Інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, до суду не з'явилися, не зважаючи, про належним чином повідомлення судом кожного з них та отримання кожним з них особисто відповідне повідомлення, тому суд, керуючись приписом ч.1 ст.28 КПК України, що, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, вважає можливим розглянути заяву про самовідвід судді без вказаних інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Вислухавши думку осіб, які з'явилися до суду та беруть участь у кримінальному провадженні, вивчивши та дослідивши доводи, викладені у заяві про самовідвід слідчого судді ОСОБА_5 , суд вважає, що заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи заяву слідчого судді ОСОБА_5 суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Законодавець надає учасникам судового провадження можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь. При цьому, Законодавець чітко регламентував у ст.75 КПК України, обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Суд бере до уваги, по-перше, що відповідно до норм КПК України, слідчий суддя або суд, розглядаючи заяви про самовідвід (відвід) іншого слідчого судді, судді, присяжного, має відповідно до ст.ст.75, 76 КПК України, з'ясувати щодо наявності обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
По-друге, поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Суд відхиляє посилання слідчого судді ОСОБА_5 на порушення ч.3 ст.35 КПК України при визначенні її як слідчого судді для розгляду справи - скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №120180406630001258, з огляду на наступне.
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини (Заява № 33949/02) від 09.11.2006, у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Також, Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.
Крім цього, відповідно до п. 2.3.45. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді.
Відповідно до п.п. 5) п. 2.9.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду клопотання та скарги в ході досудового слідства по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному в кримінальному провадженні слідчому судді.
Згідно матеріалів скарги вбачається, що 15.06.2018 в провадження слідчого судді ОСОБА_7 шляхом автоматизованого розподілу була передана скарга ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального провадження.
Дана скарга була подана не в рамках жодного кримінального провадження, оскільки ОСОБА_3 оскаржувалася бездіяльність працівника Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального провадження, тобто кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 відкрито не було.
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_7 вищевказана скарга ОСОБА_3 була задоволена повністю.
14.03.2019 до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження № 120180406630001258, внесеного до ЄРДР 26.06.2018.
Таким чином, вбачається, що слідчим суддею ОСОБА_7 розглянута скарга ОСОБА_3 від 15.06.2018, яка подана не в рамках жодного кримінального провадження, а скарга останнього від 14.03.2019 подана в рамках кримінального провадження № 120180406630001258, внесеного до ЄРДР 26.06.2018, відповідно до автоматизованого розподілу вказаної скарги була передана в провадження слідчого судді ОСОБА_5 для подальшого розгляду по суті.
При цьому, ЄСПЛ у справі "Ушаков та Ушакова проти України" 18 червня 2015 року вказав на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом". Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовної презумпції стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід враховувати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження) (див. також рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"; рішення ЄСПЛ у справі "Коробов проти України" від 21.07.2011 року).
У даному випадку, з точки зору суб'єктивного критерію, вказані у заяві слідчого судді про самовідвід у даному проваджені, доводи та підстави не є об'єктивно обґрунтованими з огляду на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини та положень КПК України, тому безумовно не можуть викликати сумніви щодо неупередженості та об'єктивності слідчого судді ОСОБА_5 .
Керуючись ст.81, ст.ст.369-372 КПК України суд,
У задоволенні заяви слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_5 про самовідвід при розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №120180406630001258, внесеного до ЄРДР 26.06.2018 року, відмовити.
Ухвала набирає чинності негайно та апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: слідчий суддя ОСОБА_1