13 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3539/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2018 року, (суддя суду першої інстанції Стрельнікова Н.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Запоріжжя, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила:
- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови в розрахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 4-4 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії";
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 4-4 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, починаючи з 01.08.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що вона з 01.02.2011 перебувала на обліку в Приморському управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, однак після призначення пенсії продовжувала працювати, з її заробітної плати сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 01.08.2018 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Але фактично відповідачем переведено позивачку на пенсію за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки із урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. З метою усунення протиправних дій відповідача, щодо невірного обчислення та виплати пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та незастосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за останні три роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016-2017 рр.) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2018 року адміністративний позов задоволено:
Визнано протиправними дії Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в розрахунку ОСОБА_3 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 4-4 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії".
Зобов'язано Приморське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_3 пільгову пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 4-4 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" із застосуванням середньої заробітної плати в України, з якої сплачені страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, починаючи з 01.08.2018 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позов.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач вже скористалась своїм правом на призначення пенсії за віком, яка їй перераховувалась у визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядку, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, відсутні законодавчо визначені підстави вдруге призначати позивачу за її заявою пенсію за віком відповідно до ст. 26, частини другої ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що з 2011 року позивач отримувала пенсію за вислугою років на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення» як працівник освіти. Звернувшись до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком, позивач реалізувала своє право на призначення пенсії згідно іншого Закону. В даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший, тому приписи ст. 45 ЗУ «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути застосовані.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 перебувала на обліку в Приморському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області у зв'язку з призначенням їй з 2011 року пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику освіти.
01.08.2018 позивач звернулась до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про переведення на інший вид пенсії.
Розпорядженням Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.08.3018 року проведено перерахунок пенсії позивача та переведено позивача з пенсії за вислугою років на пенсію за віком.
Листом Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.08.2018 року № 40/Ч-11 позивача повідомлено, що розмір пенсії позивача з 01.08.2018 при стажі 36 років 2 місяці 08 днів та заробітку, який розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, залишився без змін та склав 1818,16 грн.
Не погодившись із такими діями відповідача позивач звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач отримувала пенсію по вислузі років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а після досягнення пенсійного віку звернулась за призначенням пенсії за віком вперше, пенсію за віком їй має бути призначено відповідно до приписів ст. 40 та п. 4.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Основного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІVза рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058 ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Згідно з п. 2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IVустановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IVустановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати згідно ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачу з 2014 року було призначено пенсію за вислугу відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІVпозивач звернулась вперше 01 серпня 2018 року після досягнення пенсійного віку.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в порядку ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV, оскільки у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 31.10.2018 року в адміністративній справі №876/5312/17, що враховано судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 242 КАС України.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що 01.08.2018 року позивач звернулась до Приморського ОУПФУ в Запорізькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії на інший, а не із заявою про призначення пенсії за віком, як це передбачено Законом.
Між тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.
Відповідно до п. 4.1. Порядку №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2. Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно п. 4.3 Порядку №22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Суд апеляційної інстанції враховує, що позивач звертаючись до пенсійного органу із заявою від 01.08.2018 року мала на меті призначення їй пенсії за віком, що підтверджується листуванням між сторонами.
За наслідками розгляду поданої 01.08.2018 року позивачем заяви та перевірки поданих разом з заявою документів, відповідачем було фактично призначено ОСОБА_3 пенсію за віком, оскільки ст. 45 Закону № 1058-IV не передбачає можливості переведення з пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону № 1788-XII на пенсію за віком, передбаченої Законом № 1058-IV.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки позивач має право на призначення пенсії за віком, саме з метою призначення пенсії за віком вона звернулась до відповідача із заявою від 01.08.2018 року, на виконання вимог якої відповідач фактично призначив ОСОБА_3 пенсію за віком, однак без дотримання вимог ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 є достатніми.
Вірно дійшовши висновку про достатність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його призначити пенсію позивачу за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону Закону № 1058-IV, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення помилково зобов'язав відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за віком, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, виключивши з абзацу третього резолютивної частини рішення слово «пільгову».
Відповідно до ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. 243, ст. 311, ст. 312, ст. 317, ст. 321 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2018 року в адміністративній справі № 0840/3539/18 змінити, виключивши з абзацу третього резолютивної частини рішення слово «пільгову».
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2018 року в адміністративній справі № 0840/3539/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай