Справа № 505/207/19
Провадження № 2/505/1080/2019
"19" березня 2019 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Вергопуло А. К.
секретаря судового засідання - Ісаченко О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 21 січня 2019 року звернулась в суд з цим позовом, вказуючи, що є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У будинку крім неї зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який є її сином. Відповідач з 2008 року не проживає у її будинку, переїхав на інше місце проживання, участі у витратах по утриманню будинку не бере, добровільно знятися з місця реєстрації відмовляється.
Реєстрація відповідача створює перешкоди у належному їй праві володіння, користування та розпорядження житловим будинком, заважає отримати субсидію та пільги на сплату житлово-комунальних послуг.
Позивач просила суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явилась. Надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу у її відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у встановлений судом в ухвалі строк, будучи повідомленим належним чином, відзив на позов не подав, заяв про розгляд справи за його відсутності також не надходило.
Крім того, згідно положень ч.11 ст.128 ЦПК України, про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, що є належним повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Народного суду м. Котовська від 04.02.1980 року народження, справа №2-92/1980.
З 10.07.1996 року відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в цьому житловому будинку.
Відповідач є сином позивачки.
Згідно ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Факт того, що відповідач у вказаному житловому будинку не проживає підтверджується довідкою голови квартального комітету від 01.01.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , з 2008 року.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до цієї норми закону відповідач зобов'язаний був зареєструватись за новим постійним місцем проживання протягом 10 днів з дня переїзду до цього постійного місця проживання.
Тому суд вважає, що реєстрація постійного місця проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , є формальною, без наміру його фактичного проживання в цьому будинку. Відповідно він втратив право на користування цим будинком, оскільки добровільно припинив користування вказаним будинком та переселився на інше місце свого проживання.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З урахуванням викладеного суд вважає, що оскільки відповідач не проживає у спірному будинку понад один рік без поважних причин, тому він має бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Отже, рішення суду про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням і є підставою для зняття його з реєстраційного обліку за місцем реєстрації.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.72,150,191 ЖК України, ст.391, 405 ЦК України, суд,
Позовну заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , належним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Котовський міськрайонний суд Одеської області.
Суддя А. К. Вергопуло
Повне судове рішення складено 19 березня 2019 року.