ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
19 березня 2019 року м. Київ № 640/2691/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича
про зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, в якому просив суд: зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24 лютого 2015 року №022-28561-240215.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України. Зокрема, позивача було зобов'язано надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску такого строку.
На виконання вимог вищенаведеної ухвали від 19.02.2019 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом. Вказана заява була вмотивована фактом отримання позивачем від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб листа від 15.01.2019 №34-036-762/19, в якому було зазначено про відсутність підстав для подання додаткової інформації щодо заявника до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Як пояснив позивач, після опрацювання ним судової практики (зокрема, постанови Великої палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №802/351/16-а), 17.12.2018 він звернувся з листом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації АТ «Дельта банк», де просив включити ОСОБА_1 до списку осіб, яким необхідно відшкодувати гарантовану державою суму за договором банківського вкладу.
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач отримав лист від 15.01.2019 №34-036-762/19, де Фонд за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 (зареєстрованого за №Г-7264/18 від 15.11.2018) зазначив про відсутність підстав для подання додаткової інформації щодо заявника до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. При цьому, Фонд акцентував увагу на тому, що ОСОБА_3 було повідомлено листом Банку від 23.09.2015 №8821/462 про те, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було виявлено, що договір банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015 №022-28561-240215, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк», є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За наведених обставин позивач стверджував, що його законне право на включення до переліку вкладників Банку було порушено 15.01.2019, а не раніше. Також позивач в обґрунтування підстав для подання цього позову до суду посилався, що ним з огляду на наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень судову практику були сформульовані підстави звернення до суду.
В контексті з наведеним суд зазначає наступне. В силу приписів норм ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом норм ч. 2 ст. 99 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 15.12.2017, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що в лютому 2016 року ОСОБА_1 вже звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії. За результатами розгляду цієї справи №826/2091/16 Окружним адміністративним судом міста Києва було прийнято постанову від 01.03.2017, якою позов ОСОБА_1 задоволено. А саме: визнано протиправним та скасовано частково рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору №022-28561-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 24.02.2015, що укладений між ПАТ «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору); зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якому необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В подальшому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі №826/2091/16 вказану постанову суду першої інстанції від 01.03.2017 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові. Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі №826/2091/16 набрала законної сили з 20.04.2017.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі №826/2091/16.
Ухвалою Верховного Суду України від 18.09.2017 заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 повернуто особі, яка її подала.
З текстів цих рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалених у справі №826/2091/16, вбачається, що про обставини невключення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників Банку за договором банківського від 24.02.2015 №022-28561-240215 з мотиву нікчемності цього договору банківського вкладу, та відповідно про порушення своїх прав та інтересів в частині включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», та на отримання гарантованої суми відшкодування за банківським вкладом позивачу було відомо ще на початку 2016 року.
Проте, дана позовна заява подана позивачем 12.02.2019, шляхом направлення позову на поштову адресу суду, та зареєстрована канцелярією Окружного адміністративного суду міста Києва 14.02.2019, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду.
З урахуванням викладених вище обставин, суд не визнає поважними підстави, з яких позивач просить поновити пропущений строк, оскільки не подання позовної заяви у встановлений строк, з підстав наявності певної судової практики не є свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі «Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19.12.1997, п. 33).
Крім того, Європейський суд з прав людини визначив, що на відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу у зв'язку з поданням такої після закінчення строку звернення до суду та не зазначення позивачем в тексті заяви про поновлення строку звернення до суду підстав, що можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку.
Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169, ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть повернуті йому супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
4. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 169, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295 - 297 цього Кодексу.
Суддя Т.О. Скочок