ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
19 березня 2019 року м. Київ № 640/4327/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про:
- визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягає у невиплаті пенсії (суддівської винагороди) протягом 3 місяців, починаючи з квітня 2018 року, - протиправною;
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про призупинення (припинення) виплати пенсії протягом 3 місяців;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сплатити заборгованість по виплаті пенсії (суддівської винагороди) за три місяці, негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, ні в позовній заяві, ні в долучених до неї документах таке підтвердження позивачем не надано.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у випадку коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.
В позовній заяві ОСОБА_1 міститься дві вимоги немайнового характеру, з огляду на що позивачу до сплати підлягає судовий збір у сумі 1536,80 грн. До позовної заяви ОСОБА_1 додано платіжні доручення від 05 листопада 2018 року №3962103405 на суму 704,80 грн, проте сплачено судовий збір за даним платіжним документом не на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.
Окрім того, в позовній заяві міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору.
Розглянувши подане клопотання, суд при його вирішенні виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом. В свою чергу, позивачем не надано суду доказів скрутного матеріального стану та неможливості сплати судового збору, з урахуванням чого суд на даний час позбавлений можливості застосувати до позивача підстави звільнення від сплати судового збору, передбачені статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:
- власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- документа про сплату судового збору у сумі 1536,80 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101" або клопотання про відстрочення (розстрочення, звільнення) сплати судового збору та докази скрутного матеріального становища позивача.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак