ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 березня 2019 року № 640/1075/19
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» (далі також - ТОВ «Завод Євроформат», позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач) в якому позивач просить суд скасувати рішення відповідача від 16 серпня 2018 року № UA100000/2018/000040/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16 серпня 2018 року № UA100030/2018/00037.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Завод Євроформат» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем, протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2019 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою суду від 30 січня 2019 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Київська міська митниця ДФС у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки при винесенні оскаржуваних рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
01 жовтня 2017 року між Suzhou Sunec Elevator Components & COMPLETE SYSTEM CO., LTD (за контрактом - продавець) та ТОВ «Завод Євроформат» (за контрактом - покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 777, предметом якого є продаж продукції (далі також - товар) згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами цього контракту, на умовах, визначених цим контрактом.
З метою митного оформлення товару, ввезеного в Україну на підставі вказаного вище контракту, ТОВ «Завод Євроформат» через митного брокера ТОВ «ВР-ГРУП» подано до митного поста «Західний» ВМО-3 Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ від 14 серпня 2018 року № UA100030/2018/204714 (також - ЕМД), якою задекларовано:
товар № 1 - вироби з чорних металів, що являють собою ліфтові направляючі для використання в ліфтових шахтах: ліфтова направляюча SAVERA GUIDE RAIL Т45/А, кільк. - 520 шт.; ліфтова направляюча SAVERA GUIDE RAIL Т50/А, кільк. - 85 шт.; стикова планка з комплектом кріплення (8 болтів, 8 шайб, 8 гайок) Т50, кільк. - 85 шт.; ліфтова направляюча SAVERA GUIDE RAIL Т70-1/В, кільк. - 98 шт.; стикова планка з комплектом кріплення (8 болтів, 8 шайб, 8 гайок) Т70, кільк. - 98 шт.; ліфтова направляюча SAVERA GUIDE RAIL Т82/В, кільк. - 260 шт.; стикова планка з комплектом кріплення (8 болтів, 8 шайб, 8 гайок) Т82, кільк. - 260 шт.; ліфтова направляюча SAVERA GUIDE RAIL Т90/В, кільк. - 202 шт.; стикова планка з комплектом кріплення (8 болтів, 8 шайб, 8 гайок) Т90, кільк. - 202 шт. Виробник «SAVERA CHINA-SHANGWU», торгівельна марка «SAVERA», країна виробництва Китай;
товар № 2 - вироби з чорного металу, болти у комплекті з гайкою та притискною шайбою, що використовуються для закріплення направляючих в шахті ліфту: притискач з кріпленням (шайба, гровер та гайка) Т1, кільк. - 680 шт.; притискач з кріпленням (шайба, гровер та гайка) Т2, кільк. - 1864 шт.; притискач з кріпленням (шайба, гровер та гайка) Т3, кільк. - 1616 шт. Виробник «SAVERA CHINA- HANGWU», торгівельна марка «SAVERA», країна виробництва Китай.
Одночасно, з вказаною вище ЕМД декларантом було подано до відповідача перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 статті 53 Митного кодексу України (далі також - МК України), а саме:
- зовнішньоекономічний договір від 01 жовтня 2017 року № 777 (код документу 4100);
- специфікацію від 23 травня 2018 року № 2 (код документу 4103);
- інвойс від 28 червня 2018 року № SSE-EU-180626 (код документу 0380);
- договір на надання транспортно-експедиційних послуг від 11 січня 2018 року № 110118/01 (код документу 4301);
- довідку ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН» про транспортно-експедиційні витрати від 10 серпня 2018 року № 10082018/01 (код документу 3007);
- рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 10 серпня 2018 року № 648 (код документу 3004);
- цінову довідку Київської торгово-промислової палати від 10 серпня 2018 року № Ц-480 (код документу 3016);
- прайс-лист від 19 червня 2018 року б/н (код документу 3014);
- копію митної декларації країни відправлення від 29 червня 2018 року № 223120180002067333 (код документу 9610);
- платіжні доручення в іноземній валюті від 31 травня 2018 року № 48 та від 22 червня 2018 року № 67 (код документу 3001).
За наслідками опрацювання наданих документів Київська міська митниця ДФС прийшла до висновку, що документи подані для визначення митної вартості товару відповідно до положень статті 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, дата інвойсу 28 червня 2018 року, однак дата передоплати, відповідно до платіжного доручення № 48 - 31 травня 2018 року. Таким чином передоплата за оцінювану партію товару здійснена до виставлення інвойсу.
В платіжному дорученні № 48 відсутні посилання щодо оплати саме оцінюваного товару (відсутні посилання на інвойс, прайс-лист або специфікацію), що не дає змоги ідентифікувати означену оплату оцінюваним товаром.
В експортній митній декларації № 223120180002067333 в графі «Номер контракту» вказано SSE-EU-180628, однак оцінюваний товар ввезено на митну територію України відповідно до контракту № 777 від 01 жовтня 2017 року.
Тому, митний орган запропонував декларанту позивача надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару шляхом надсилання електронного повідомлення від 15 серпня 2018 року: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умови, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи виробника товарів); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
ТОВ «Завод Євроформат» повідомив митні органи, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару були надані, а також проінформовано про неможливість надання інших документів.
За наслідками опрацювання додатково наданих документів, на виконання вимог п. 6 статті 54 МК України, Київською міською митницею ДФС було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16 серпня 2018 року №/2018/00037.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 16 серпня 2018 року №/2018/000040/2.
Зокрема, відповідно до рішення №/2018/000040/2 митна вартість товару № 1 визначена із застосуванням шостого резервного методу у розмірі 1, 2700 доларів США за одиницю.
В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Незгода із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 34-1 ч. 1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).
Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (ч. 3 статті 54 МК України).
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
- проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).
Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно з ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).
Згідно з ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).
Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:
декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;
митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.
Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.
Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).
Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 16 серпня 2018 року (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що на момент митного оформлення додані до ЕМД документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що слугувало підставою для початку процедури консультацій між митним органом та декларантом.
Митним органом було встановлено, що дата інвойсу 28 червня 2018 року, однак дата передоплати, відповідно до платіжного доручення № 48 - 31 травня 2018 року. Таким чином передоплата за оцінювану партію товару здійснена до виставлення інвойсу.
В платіжному дорученні № 48 відсутні посилання щодо оплати саме оцінюваного товару (відсутні посилання на інвойс, прайс-лист або специфікацію), що не дає змоги ідентифікувати означену оплату оцінюваним товаром.
В експортній митній декларації № 223120180002067333 в графі «Номер контракту» вказано SSE-EU-180628, однак оцінюваний товар ввезено на митну територію України відповідно до контракту № 777 від 01 жовтня 2017 року.
Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, внаслідок чого розпочалась процедура консультації та були витребувані у декларанта додаткові документи на підставі ч. 3 статті 53 МК України.
У той же час, ТОВ «Завод Євроформат», листом від 16 серпня 2018 року надав відповідачу в електронному вигляді заяви про закупівлю іноземної валюти від 31 травня 2018 року № 5 та від 22 червня 2018 року № 7, в яких зазначені підстави для купівлі іноземної валюти, а саме - попередня оплата за ліфтові направляючі відповідно до контракту від 01 жовтня 2017 року № 777 та специфікації від 23 травня 2018 року № 2.
Також, декларантом надавались пояснення з приводу встановлених митницею розбіжностей.
Відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 01 жовтня 2017 року № 777, платежі за цим Контрактом здійснюються Покупцем шляхом банківського переводу коштів на поточний рахунок Продавця, вказаний в цьому контракті на умовах 30% після підписання специфікації, 70% перед відвантаженням, якщо інше не вказано у відповідній специфікації.
Таким чином, передоплата за товар здійснюється згідно специфікації № 2 від 23 травня 2018 року, яка була надіслана в митні органи разом з ЕМД від 14 серпня 2018 року №/2018/204714, а інвойс в даному випадку являється товаросупровідним документом.
Безпідставними є твердження відповідача про відсутність в платіжному дорученні № 48 посилання про оплату саме оцінюваного товару, з огляду на наявність в платіжних дорученнях № 48 від 31 травня 2018 року та № 67 від 22 червня 2018 року відомостей про суму коштів, яка перерахована за товар, найменування цього товару та чітке посилання на номер і дату контракту, що на думку позивача дає можливість в повній мірі ідентифікувати товар.
Неправильне зазначення номеру контракту в експортній митній декларації № 223120180002067333 не впливає на обчислювання митної вартості товару, з урахуванням того, що в експортній декларації вказаний номер інвойсу № SSE-EU-180628, а також вартість товару, найменування товару, вага, кількість, номера контейнерів та інша інформація, яка повністю відповідає інформації, зазначеній в товаросупровідних документах.
В листі позивача від 16 серпня 2018 року № 1876/18 також були наведені підстави неможливості надання інших додатково витребуваних документів.
Щодо договору із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, зазначено, що виробником товару № 1 та № 2 в ЕМД від 14 серпня 2018 року № UA100030/2018/204714 є компанія «SAVERA CHINA-SHANGWU» торгівельна марка «SAVERA», а відправником (продавцем) товару є компанія «SUZHOU SUNEC ELEVATOR COMPONENTS & COMPLETE SYSTEM CO., LTD».
Компанія виробник «SAVERA CHINA-SHANGWU» - є загальним виробником ліфтових направляючих і є невід'ємною частиною корпорації «SAVERA GROUP» та авторизована для продажу виключно в межах ринку Китаю.
Натомість компанія відправник (продавець) «SUZHOU SUNEC ELEVATOR COMPONENTS & COMPLETE SYSTEM CO., LTD» також є невід'ємною частиною корпорації «SAVERA GROUP» та авторизована для продажу поза межами ринку Китаю.
Отже, компанія виробник не має можливості самостійно виступати в ролі відправника (продавця) для ТОВ «Завод Євроформат», тому поставка товару здійснювалась через компанію «SUZHOU SUNEC ELEVATOR COMPONENTS & COMPLETE SYSTEM CO., LTD», яка має право виступати відправником (продавцем) в даній угоді.
Умови поставки FOB згідно правил Інкотермс 2010 не передбачають обов'язкового страхування. Умови контракту від 01 жовтня 2017 року № 777 також не передбачають обов'язок сторін здійснити страхування товару, тому страхові документи не могли бути надані митниці через відсутність факту їх існування, що підтверджується довідкою про транспортні витрати №10082018/01 від 10 серпня 2018 року.
Листом б/н ТОВ «Завод Євроформат» роз'яснює, що виписку з бухгалтерської документації надати неможливо оскільки дана продукція, що поставляється відповідно до контракту від 01 жовтня 2017 року № 777 застосовується виключно для виробництва ліфтів, які використовуються в будівництві житла.
Витребувані митницею висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями вже були надані митним органам разом з ЕМД №UA100030/2018/204769 від 16 серпня 2018 року, ще до витребування додаткових документів, що підтверджується графою 44 вказаної ЕМД, в якій серед поданих документів зазначено: цінова довідка № Ц-480 від 10 серпня 2018 року Київської торгово-промислової палати (код документу 3016).
За результатом аналізу додаткових документів, поданих до митного оформлення, митним органом було встановлено наступне.
Прайс-лист, поданий до митного оформлення, виданий фірмою-експортером «SUZHOU SUNEC ELEVATOR COMPONENTS & COMPLETE SYSTEM CO., LTD», однак виробником оцінюваної продукції є фірма Savera China-Shangwu; прайс-лист виданий 19 липня 2018 року, інвойс 28 червня 2018 року, специфікація 23 травня 2018 року, тобто цінова інформація наведена в прас-листі не є актуальною на момент видачі інвойсу та специфікації; в прайс-листі відсутня цінова інформація щодо всіх найменувань імпортованої продукції; банківські реквізити експедитора ТОВ «Альфакоста Юкрейн» в рахунку на оплату транспортних послуг від 10 серпня 2018 року № 648 не співпадають з банківськими реквізитами наведеними в договорі про надання транспортно-експедиторських послуг від 11 січня 2018 року № 110118/01; відповідно пункту 3.1 контракту від 01 жовтня 2017 року № 777 Покупець надсилає продавцю підписане зі своєї сторони Замовлення на поставку товару, однак до митного оформлення таке замовлення не подавалось; відповідно до пункту 1.3 контракту від 01 жовтня 2017 року № 777 специфікації повинні бути підписані Сторонами та скріплені печатками, однак в специфікації № 2 від 23 травня 2018 року відсутній підпис продавця.
Також контролюючий орган наголошує на тому, що декларантом не було надано всі додатково витребувані документи, про що зазначено в листі від 16 серпня 2018 року № 1876/18, тому відповідачем було прийнято оскаржуване рішення.
Суд критично відноситься до вказаних вище тверджень відповідача, враховуючи наступне.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Положеннями п. 4 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Вказана позиція суду також була наведена в постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року по справі № 816/747/15-а.
Митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення товарів. Зміна реквізитів в рахунку на оплату транспортно-експедиційних витрат не впливає на суму розрахунку митної вартості, а тому не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
При цьому, декларантом надавалась копія додаткової угоди про зміну банківських реквізитів б/н від 01 серпня 2018 року до договору на надання транспортно-експедиційних послуг № 110118/01 від 11 січня 2018 року.
Виконання умов контракту обома сторонами, а також відсутність зауважень один до одного з боку сторін, свідчить про досягнення між ними взаємної згоди щодо істотних умов такого контракту, а також про досягнення взаємної згоди про те, що поставка товару здійснюється згідно специфікацій.
Слід зазначити, що сторони самостійно вправі визначати форму, зміст договору та комерційних документів. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності та на принцип свободи договору, митним органам заборонено втручатися у діяльність сторін зовнішньоекономічного договору шляхом неврахування наданих до митного оформлення відомостей у якості специфікацій з причин наявності чи відсутності у них певних відомостей та реквізитів чи неналежної їх форми складення.
ТОВ «Завод Євроформат» 03 квітня 2018 року проводило розмитнення імпортованого товару, а саме вироби з чорних металів, що являють собою ліфтові направляючі, для використання в ліфтових шахтах за ЕМД № UA125220/2018/703585 в Київській митниці ДФС. З огляду на вищенаведену митну декларацію товар імпортувався за такою ж зовнішньоекономічною угодою, з тієї ж країни походження, тієї ж торгівельної марки, того ж коду товару.
Порівнюючи вартість товару вказану в рішенні № UA100000/2018/000040/2 від 16 серпня 2018 року та вартість товару за ЕМД № UA125220/2018/703585 від 03 квітня 2018 року вбачається, що митним органом значно завищена митна вартість товару - за ЕМД №UA125220/2018/703585 від 03 квітня 2018 року митна вартість товару №1 складає 0,97 доларів США (USD) за одиницю (кг.). Відповідно до рішення №/2018/000040/2 від 16 серпня 2018 року, митна вартість товару №1 складає 1,27 доларів США (USD) за одиницю (кг.).
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані ТОВ «Завод Євроформат» разом із ІМ 40 ДЕ № UA100030/2018/204714 від 14 серпня 2018 року документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Більш того, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: «митна вартість визнана із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Джерело інформації - МД №UA 100070/2018/229286 від 04 червня 2018 року».
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, в порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 16 серпня 2018 року №/2018/000040/2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Оскільки на час прийняття картки відмови в прийняття митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2018/00037 були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи рішення не можуть вважатись такими, що прийняті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 3 842, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» (04073, вулиця Куренівська, будинок 21 Г; код ЄДРПОУ 31724919) до Київської міської митниці ДФС (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А; код ЄДРПОУ 39422888) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Скасувати рішення Київської міської митниці ДФС від 16 серпня 2018 року №/2018/000040/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16 серпня 2018 року №/2018/00037.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» судові витрати у розмірі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк