ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 березня 2019 року № 640/917/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
провизнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дії Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації по відмові у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1;
- скасування рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про відмову в реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1;
- зобов'язання Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання громадянки ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, шляхом внесення відомостей до паспортного документу громадянки ОСОБА_1 про її місце проживання за вказаною адресою та внесення цих даних до Єдиного державного демографічного реєстру.
Позов обґрунтовано тим, що позивач, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, є власником квартири АДРЕСА_1
З метою реєстрації свого місця проживання за вказаною вище адресою, позивач звернувся з відповідною заявою до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, втім останньою було відмовлено в її задоволенні з посиланням на подання неповного пакету документів (відсутня поштова адреса багатоквартирного будинку).
Позивач вважає такі дії протиправними, а рішення про відмову в реєстрації її місця проживання за адресою АДРЕСА_1 таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято з порушенням ст. 91 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 2 березня 2016 р. № 207.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою відповідачу надано час для подачі відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
18.02.2019 року представником Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надано до суду відзив, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Відзив обґрунтовано тим, що підставою для відмови у здійсненні реєстрації місця проживання ОСОБА_1 став пункт 11 Правил реєстрації місця проживання, а саме у поданих документах вказано недостовірну інформацію, щодо адреси місця реєстрації.
Зокрема, відповідач звертав увагу, що відповідно до Реєстру адрес міста Києва, за будівельною адресою об'єкту будівництва "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4 поштову адресу - АДРЕСА_3 - не присвоєно. Вказаний факт також підтверджено, як зазначив відповідач, листом Дніпровської районної в місті Києві державною адміністрацією № 8189/35/2/103 від 07.09.2018 року, згідно якого обслуговуючому кооперативу «ЖБК «Райдужний район» відмовлено у присвоєнні поштової адреси АДРЕСА_3.
А тому, на думку відповідача, зважаючи, що у документах поданих для реєстрації місця проживання подано недостовірну інформацію про адресу житла - АДРЕСА_3, відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято рішення про відмову у реєстрації місця проживання позивача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Згідно рішення державного реєстратора Філії Комунального підприємства «Новоіванівське 3» у м. Києві Коровайко О.С. від 06.07.2018 року № 41944931 за позивачем на праві приватної власності зареєстровано квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2018 року № 130044590.
11 січня 2019 року ОСОБА_1 до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації подано заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, в якій зазначено, що позивач реєструється у власне житло.
За результатами розгляду вказаної заяви відповідач рішенням від 11.01.2019 року у здійсненні реєстрації місця проживання відмовив ОСОБА_1 через відсутність поштової адреси багатоквартирного будинку.
Незгода позивача за вказаним рішенням та діями відповідача, обумовила позивача звернутися до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV (далі - Закон1382-IV).
Згідно з статтею 9-1 Закону1382-IV, орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Аналогічні підстави з яких орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, передбачені і в п. 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (далі також - Правила № 207), а саме, якщо:
особа не подала необхідних документів або інформації;
у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;
звернулася особа, яка не досягла 14 років.
Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Вказані підстави є вичерпними та не передбачають права суб'єкта владних повноважень відмовляти в реєстрації місця проживання в інших випадках, ніж передбачені зазначеними нормативно-правовими актами.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем було зазначено, як підставу для відмови реєстрації місяця проживання позивача « п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, а саме відсутня поштова адреса багатоквартирного будинку».
Суд констатує, що вказана підстава не відповідає жодній з підстав, визначеній в п.11 Правил №207 та ст.9-1 Закону1382-IV, а відповідачем не наведено жодних обставин, які б свідчили їх існування.
Втім, при вирішенні вказаної справи суд виходить з наступного.
Положеннями статті 3 Закону 1382-IV визначено, що орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради (абз.7).
Місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини (абз.11 ст.3 Закону 1382-IV).
Відповідно до абзацу 11 ст.3 Закону 1382-IV реєстрацію є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 10 Закону 1382-IV).
На виконання вказаних приписів Кабінетом Міністрів України і були затверджені Правила №207
Відповідно до п.1, п. 2 Правил №207 вони визначають механізм здійснення реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. У цих Правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Отже, вказані правові норми свідчать про те, що Правила №207 застосовується лише у випадках, коли необхідно внести відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням її адреси житла/місця перебування, тобто закріпити певний юридичний факт.
При цьому, наявність такої адреси житла/місця перебування є необхідною умовою для застосування юридичних механізмів, передбачених Правилами №207. Відсутність же такої обставини виключає можливість застосування Правил №207 та прийняття будь-яких рішень, що передбачені ними (в тому числі і про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання особи).
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про питання присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві» від 25.06.2011 № 1094 затверджено Тимчасовий порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві.
Пунктом 2.4 вказаного Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві, передбачено, що присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам) здійснюється шляхом видання розпорядження відповідної районної в м. Києві державної адміністрації.
Слід зазначити, що аналогічна норма міститься й у п. 4.16 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394.
Крім того, п. 1.8 цього Положення передбачено, що юридично правильними адресами є адреси, зареєстровані у Реєстрі адрес. Факт реєстрації адреси у Реєстрі адрес посвідчується (підтверджується) довідкою (витягом) з Реєстру адрес Містобудівного кадастру міста Києва.
З урахуванням наведеного вище, належним документом, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси, є розпорядження відповідної районної в м. Києві державної адміністрації або довідка (витяг) з Реєстру адрес Містобудівного кадастру міста Києва.
Згідно інформації з сайту Київмістобування Департаменту архітектури та містобудування (https://kga.gov.ua/ofitsijni-dokumenti/11-ofitsijni-dokumenti/1376-reestr-adres-mista-kieva) Реєстр адрес м. Києва та Реєстр територіальної громади м. Києва не містить інформації щодо адреси житлового будинку по АДРЕСА_2
Окрім цього, з наданої відповідачем копії листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.09.2018 року № 8189/35/2/103 встановлено, що обслуговуючому кооперативу «ЖБК «Райдужний район» відмовлено у присвоєнні поштової адреси: АДРЕСА_3.
Таким чином, Правила №207, як і ст. 9-1 Закону 1382-IV, на які посилається позивач, до спірних правовідносин застосовані бути не можуть, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами справи знаходяться поза межами їх правового регулювання, а посилання на них в оскаржуваному рішенні та під час вчинення відповідних дій свідчать про те, що вони прийняті/вчинені відповідачем не в межах повноважень та не у спосіб, що визначні законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, дії Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, що пов'язані з відмовою у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 є протиправними.
Також, за вказаних обставин, суд приходить до переконання про протиправність рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.01.2019 року про відмову у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.
Вирішуючи вимогу позивача про зобов'язання Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання громадянки ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, шляхом внесення відомостей до паспортного документу громадянки ОСОБА_1 про її місце проживання за вказаною адресою та внесення цих даних до Єдиного державного демографічного реєстру, суд, за вказаних вище обставин, приходить до переконання про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки на час вирішення даної справи відсутні відомості щодо присвоєння поштової адреси будинку, де знаходиться квартира, право власності на яку належить позивачу, а відтак, і можливість застосування відповідачем процедур, передбачених Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2, 02218) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, що пов'язані з відмовою у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.
3. Скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про відмову у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.
4. В задоволенні решті позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2, 02218) відмовити.
5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37203257, 02094, м. Київ, бул. Праці, 1/1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2, 02218) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 512 (п'ятсот дванадцять гривень) грн. 26 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко