Ухвала від 14.03.2019 по справі 532/308/15-к

Справа № 532/308/15-к

Провадження № 1-кп/526/22/2019

УХВАЛА

іменем України

14 березня 2019 року колегія суддів Гадяцького районного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілої- ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисників - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014170110000192 ,

встановила :

Прокурор ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою на 60 днів.

Прокурор клопотання мотивує тим, що ухвалою Гадяцького районного суду від 16.01.2019 року строк тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою продовжено до 16.03.2019 року. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.377, п.п. 6,11,12 ч.2 ст.115 КК України. Підставами обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень є обставини, викладені в обвинувальному акті, які підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами. З часу продовження строку тримання під вартою попередньо зазначені ризики не зменшились.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_16 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в якому просить змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на іншу не пов'язану з обмеженням волі, зокрема, на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.

Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та представник потерпілої ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, мотивуючи тим, що вказані прокурором ризики не зменшилися і не відпали, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, підтримали клопотання ОСОБА_18 та його захисників про зміну йому запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а клопотання обвинуваченого слід відхилити виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_11 закінчується 16.03.2019 року.

Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід обраний ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін, а тому вважає за доцільне продовження його застосування після вищевказаного дня закінчення в межах строків визначених законом, оскільки на даний час наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих. На даний час застосування інших більш м'яких запобіжних заходів обвинуваченому ОСОБА_11 колегія суддів вважає недостатнім.

Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними», але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Маріянчук та інші проти України» зазначив, що основною метою статті 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходи сторона захисту посилається на ту обставину, що обвинувачений має постійне місце проживання з родиною, алкогольними напоями не зловживав, на обліках у лікаря нарколога або психіатра на обліку не перебуває.

Будь-яких даних про зменшення вищезазначених ризиків, які б давали підстави для застосування обвинуваченому ОСОБА_11 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що наведені дані про особу ОСОБА_11 , не виключають поза розумним сумнівом можливості переховування обвинуваченого від суду. Стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б вказували на об'єктивну неможливість втечі ОСОБА_11 , тому наявність такого ризику не спростована.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки по справі існують конкретні ознаки, які розкривають наявність справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому злочинів, можливість незаконного впливу на потерпілих та свідків, які ще судом не допитані, ухилення від явки до суду.

На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність такого інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки вчиненого, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними цінностями.

Враховуючи, що колегія суддів не вважає за можливе обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_11 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, клопотання захисника ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 183, 184, 196- 199, 331, 376 КПК України, колегія суддів, -

постановила :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 днів.

Строк дії ухвали закінчується 12 травня 2019 року о 18 год. 00 хв.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_11 з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 14 год 00 хв 19 березня 2019 року.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3