19 березня 2019 року справа № 320/172/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Лінкойл» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Лінкойл» з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.11.2018 №988271/41751028, №988272/41751028 та від 03.12.2018 №1010244/41751028, №1010245/41751028, №1010246/41751028, №1010247/41751028, №1010248/41751028, №1010249/41751028, №1010250/41751028;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:
від 04.07.2018 №208 на суму з урахуванням податку на додану вартість 5 895 707,16 грн.;
від 04.07.2018 №214 на суму з урахуванням податку на додану вартість 5 884 566,74 грн.;
від 17.07.2018 №107 на суму з урахуванням податку на додану вартість 64 793,96 грн.;
від 02.07.2018 №193 на суму з урахуванням податку на додану вартість 64 793,95 грн.;
від 04.07.2018 №194 на суму з урахуванням податку на додану вартість 43 195,97 грн.;
від 04.07.2018 №207 на суму з урахуванням податку на додану вартість 3 530 598,41 грн.;
від 05.07.2018 №7 на суму з урахуванням податку на додану вартість 6 672,85 грн.;
від 13.07.2018 №106 на суму з урахуванням податку на додану вартість 551 064,36 грн.;
від 11.07.2018 №59 на суму з урахуванням податку на додану вартість 825 371,10 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення порушують його права та норми чинного законодавства, оскільки посилання відповідача на відповідність податкових накладних Критеріям ризиковості платника не відповідають дійсності та спростовуються наданими документами. Зазначені документи та пояснення були прийняті відповідачем, але не були розглянуті та досліджені при прийнятті рішення, що є підставою для визнання їх необґрунтованими та протиправними.
Також позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не містять конкретної інформації щодо причин та підстав прийняття кожного з таких рішень.
Позивач зазначає, що ним було надало необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по кожній податковій накладній, ТОВ «Лінкойл» не відповідає жодному з критеріїв ризиковості, які визначено пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки ТОВ «Лінкойл» не зареєстровано (не перереєстровано) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; зареєстровано платником ПДВ більше трьох місяців; має відкриті рахунки у банківських установах; Товариство, його посадові особи та засновник не був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди подано контролюючому органу відповідно до приписів ПКУ (таких порушень не зафіксовано); фінансову звітність за останній звітний період подано контролюючому органу без порушень ПК України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідачів 20.02.2019 надано суду письмові відзиви на позовну заяву, у яких вони просять суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не було надано копій первинних документів на підтвердження безпосереднього здійснення господарської операції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ТОВ «Лінкойл» зареєстровано Києво-Святошинською районної державною адміністрацією Київської області як юридична особа, має статус платника податку на додану вартість.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами ( код КВЕД 46.71 - основний), добування кам'яного вугілля (код КВЕД 05.10), вантажний залізничний транспорт (код КВЕД 49.20), вантажний автомобільний транспорт» (код КВЕД 49.41).
Відповідно до договору поставки від 27.06.2018 № 25 (далі - Договір), укладеного між ТОВ «Лінкойл» (постачальник) і ТОВ «СОЮЗ-СТРОЙ-ПОСТАВКА» (покупець), постачальник зобовяззується поставити к встановлений термін у власність покупця вугільну продукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти на умовах викладених у даному Договорі.
Згідно п. п.4.1, п. 4.3 п. 4 Договору умови розрахунку вказуються у Специфікації до цього Договору.
Умова оплати: 100% передплата протягом 1 дня з дати узгодження обсягу партії Товару до поставки, що зазначена у рахунку постачальника, якщо інше не зазначено в Специфікаціях до цього Договору.
Відповідно п. 4.4., п. 4.5 п. 4 Договору сторони домовились про тте, що при транспортуванні вугілля оплата залізничного тарифу здійснюється постачальником з подальшою компенсацією його вартості покупцем на підставі наданих постачальником рахунку, залізничної накладної та акту надання послуг.
Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.
За результатами виконання даного Договору позивачем було подано до податкового органу на реєстрацію податкові накладні: від 02.07.2018 №193 на суму 64793,95 грн.; від 04.07.2018 №194 на суму 43195,97 грн.; від 05.07.2018 №7 на суму 6672,85 грн.; від 11.07.2018 №59 на суму 825371,10 грн, від 13.07.2018 №106 на суму 551064,36 грн.; від 17.07.2018 №107 на суму 64793,96 грн.
Крім того, між ТОВ «Лінкойл» (продавець) та ПАТ «Подільський цемент» (покупець) укладено контракт від 28.02.2018 № 28-02-18 (далі - Контракт).
Згідно п. п. 1.1. п. 1 Контракту продавець зобовязуєтья поставити, а покупець прийняти та оплатити поставку вугілля (товар) у період з 01.04.2018 по 31.12.2018.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 п. 3 Контракту поставка товару здійснюється партіями залізничним транспортом.
Поставка товару здійснюється продавцем на умовах даного Контракту.
Згідно п.п. 5.2 п. 5 Контракту покупець здійснює оплату протягом 20 календарних днів від дати поставки.
За результатами виконання Контракту позивачем було подано до податкового органу на реєстрацію податкові накладні: від 04.07.2018 №207 на суму 3530598,41 грн.; від 04.07.2018 №208 на суму 5895707,16 грн.; від 04.07.2018 №214 на суму 5884566,74 грн.
Як слідує з квитанцій від 24.07.2018, 27.07.2018, 31.07.2018 податковим органом повідомлено позивачу, що відповідно податкові накладні від 02.07.2018 №193, від 04.07.2018 №194, №207, №208 та №214, від 05.07.2018 №7, від 11.07.2018 №59, від 13.07.2018 №106, від 17.07.2018 №107 доставлено до ДФС та прийнято, але їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Разом з цим, позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За кожним фактом зупинення податкової накладної ТОВ «Лінкойл» за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) з дотриманням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" направило до ДФС Повідомлення щодо подачi документiв про пiдтвердження реальностi здiйснення операцiй по вiдмовленим ПН/РК (по формі J13126) та Документи для подання сканкопій (по формі J1360102).
Рішеннями комісії ДФС від 14.11.2018 № 988271/41751028, № 988272/41751028 ТОВ «Лінкойл» відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством; а також рішеннями від 03.12.2018 №1010244/41751028, №1010245/41751028, №1010246/41751028, №1010247/41751028, №1010248/41751028, №1010249/41751028, №1010250/41751028 ТОВ «Лінкойл» відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Згідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
При цьому, відповідно до п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Зі змісту наданих до суду позивачем дев'яти квитанцій про зупинення слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність зазначених в квитанціях податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".
З цього приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкових накладних.
Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959 (лист ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку") містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній (окупованій) території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний чітко вказати у квитанції не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Зі змісту вказаних норм слідує, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрація поданих позивачем Податкових накладних зупинена, як зазначено в Квитанціях, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".
Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку-позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.
Крім того, відповідно до листа ГУ ДФС у Київській області від 13.09.2018 № 16096/10/10-36-07-03-07 на час винесення відповідачем оскаржуваних рішень ТОВ «Лінкойл» (код ЄДРПОУ 41751028) перестав відповідати критеріям ризиковості, які визначені п.1.6 Критеріїв ризиковості Інших доказів стосовно віднесення ТОВ «Лінкойл» до категорії платників, що відповідають критеріям ризиковості, відповідачами не надавалося.
У той же час, згідно з п.14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції.
Пунктами 18 - 21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем у порядку та у спосіб, визначений Порядком № 117, направлено до ДФС пояснення та копії документів до всіх зазначених господарських операцій та податкових накладних.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством; а також з підстав ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, контролюючий орган зобов'язаний вказати конкретні документи і їх реквізити (підкреслити їх), які платником не надано.
Проте, на порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання таких документів. Додаткових доказів (протоколи засідання Комісії, витяги з ЄРПН тощо), які б підтверджували ненадання позивачем означених документів, відповідачами суду не надавалося.
Водночас, на виконання п.14, 15 Порядку № 117 позивачем були направлені на адресу ДФС Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена разом з поясненнями та відповідними копіями документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій, у т.ч. у складі сканованих додатків відповідачу надавалися такі первинні документи: договір поставки №25 від 27.06.2018; специфікація №1; видаткова накладна №329 від 04.07.18; залізнична накладна 32572315 від 04.07.18; банківська виписка від 05.07.2018; платіжне доручення 57 від 05.07.2018; ВМД 102200/2018/101314 від 30.05.18; сертифікат 1805210393 від 30.05.18; договір №2803/18 від 28.03.18; додаток 3 до Договору від 28.03.18; платіжне доручення б/н від 03.08.18; лист на уточнення призначення платежу від 08.08.18; Інвойс №2803.3.2; договір №0204-2018 від 02.04.18; додаткова угода 1 до Договору від 02.04.18; додаток 1 до Договору від 02.04.18; акт про виконання послуг №272 від 17.08.18; посвідчення якості УДК 01.07-04; договір з УЗ №00184ЦТЛ-2018; договір № 29; акт виконаних робіт №8 від 31.07.18; перелік №20180704 від 04.07.18; ТУУ 05.1-30641927-165:2018; обороти рахунка 361 за 31.07.2018. Серед наданих у розпорядження відповідача документів наявні договори постачання/придбання товарів, документи щодо його транспортування, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів, накладні, банківські виписки, власні технічні умови, сертифікат та посвідчення якості, документи про походження товару (вантажні митні декларації). Суд вважає сукупність наданих документів достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, платником податків було вжито всіх заходів та надано усі необхідні достатні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій за податковими накладними.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.11.2018, №988271/41751028 №988272/41751028, від 03.12.2018 №1010244/41751028, №1010245/41751028, №1010246/41751028, №1010247/41751028, №1010248/41751028, №1010249/41751028 та №1010250/41751028 прийнято необґрунтовано, тобто, без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що орган влади зобов'язаний "виправдати" свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивоване рішення дає можливість його оскаржити та отримати перегляд в судовому порядку.
Оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Дана позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 01 грудня 2009 року № 09/236, а тому суд вважає, що оскаржувані рішення є нечіткими та незрозумілими, не тільки для платника податків, а й для інших суб'єктів правовідносин та суду.
У той же час, з оскаржуваних рішень контролюючого органу не зрозуміло, чому не враховані пояснення позивача, не надана оцінка направленим документам та відсутнє посилання на норми Закону, якими відповідач обґрунтовує свої рішення.
Всупереч наведеним вимогам законодавства відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідачів, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних від 02.07.2018 №193, від 04.07.2018 №194, №207, №208 та №214, від 05.07.2018 №7, від 11.07.2018 №59, від 13.07.2018 №106, від 17.07.2018 № 107 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктами 2, 3 та 4 частини 1 статті 5 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкт владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Законодавчими приписами визначено суб'єктний склад осіб, які будуть учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема відповідно Порядку №117:
- головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС - в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
- Державна фіскальна служба України в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправними та скасування рішень головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України є належним відповідачем в частині зобов'язання зареєструвати вказані податкові накладні.
Отже, з метою відновлення прав свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу здійснити реєстрацію податкових накладних від від 02.07.2018 №193, від 04.07.2018 №194, №207, №208 та №214, від 05.07.2018 №7, від 11.07.2018 №59, від 13.07.2018 №106, від 17.07.2018 №107в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріали справи містять докази сплати позивачем судового збору на загальну суму 17 289,00 грн. (платіжні доручення № 519 від 10.01.2019 та № 536 від 18.01.2019).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а оскаржувані рішення прийнято саме Державною фіскальною службою України, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України підлягають судові витрати у сумі 17 289,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 143, 194, 205, 239, 242, 244- 246, 250 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.11.2018 №988271/41751028, №988272/41751028 та від 03.12.2018 №1010244/41751028, №1010245/41751028, №1010246/41751028, №1010247/41751028, №1010248/41751028, №1010249/41751028, №1010250/41751028.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Лінкойл»:
від 04.07.2018 № 208 на суму з урахуванням податку на додану вартість 5 895 707,16 грн.;
від 04.07.2018 № 214 на суму з урахуванням податку на додану вартість 5 884 566,74 грн.;
від 17.07.2018 № 107 на суму з урахуванням податку на додану вартість 64 793,96 грн.;
від 02.07.2018 № 193 на суму з урахуванням податку на додану вартість 64 793,95 грн.;
від 04.07.2018 № 194 на суму з урахуванням податку на додану вартість 43 195,97 грн.;
від 04.07.2018 № 207 на суму з урахуванням податку на додану вартість 3 530 598,41 грн.;
від 05.07.2018 № 7 на суму з урахуванням податку на додану вартість 6 672,85 грн.;
від 13.07.2018 № 106 на суму з урахуванням податку на додану вартість 551 064,36 грн.;
від 11.07.2018 № 59 на суму з урахуванням податку на додану вартість 825 371,10 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь ТОВ «Лінкойл» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд.31А, код ЄДРПОУ 41751028) судовий збір у розмірі 17 289 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.