ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" березня 2019 р. справа № 300/350/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка П.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 25.10.2018 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 85% від суми заробітної плати державного службовця. Проте, призначення такої пенсії відповідачем здійснено без урахування усіх нарахованих і виплачених сум та складових заробітної плати. У зв'язку з вказаним, позивач в жовтні 2018 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, Тисменицьке об'єднане управління ПФУ Івано-Франківської області з 25.10.2018 року перевело її на пенсію державного службовця, проте відмовило у перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати. На переконання ОСОБА_1 відповідачем протиправно, в порушення статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про оплату праці", статті 33, частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції Закону №3723-XII від 16.12.1993), статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відмовлено у перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до довідок про складові заробітної плати від 15.08.2017 року № 92 та від 10.10.2018 року № 114, починаючи з 25.10.2018 року. Вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування входили до системи оплати праці державного службовця та повинні враховуватися при обчисленні розміру її пенсії. З даних підстав такі дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську позивач вважає неправомірними, що порушують її право на належний розмір пенсійного забезпечення.
Враховуючи вказане, позивач просить суд визнати протиправною відмову у зарахуванні до суми, з якої обчислюється розмір її пенсії, виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, з яких сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також зобов'язати відповідача здійснити з 25.10.2018 року перерахунок та виплату пенсії в розмірі заробітної плати державного службовця, з включенням складових заробітної плати відповідно до довідок від 15.08.2017 року № 92 та від 10.10.2018 року № 114, починаючи з 25.10.2018 року.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 05.03.2019 року (а.с. 20-24), в якому зазначено, що Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, оскільки згідно статті 33 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) заробітна палата державного службовця складалася із посадового окладу, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок. Згідно поданої позивачкою заяви від 25.10.2018 року, за матеріалами пенсійної справи № 143322, ОСОБА_1 знову переведено з пенсії за віком на пенсію державного службовця. Заробітна плата для обчислення даного виду пенсії розрахована на підставі довідок про заробіток від 03.06.2011 року № 32, № 35 та від 23.09.2011 року № 34, за період з 01.06.2009 року по 31.05.2011 року, що видані Богородчанською районною адміністрацією. Оскільки, згідно запису в трудовій книжці №34 ОСОБА_1В, звільнена з 29.06.2011 року з посади у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі. При зверненні за призначенням пенсії позивачка надала довідки про складові заробітної плати, однак в ній не було вказано розміру виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, з яких сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідачем, при призначенні пенсії позивачці, враховано вищевказані складові, які передбачені чинним законодавством. Крім того, зазначено, що в адміністративному позові позивачка просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням складової заробітної плати відносно сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проте, у довідці від 10.10.2018 року № 114 вказано тільки суми нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення - 812 грн в серпні 2009 року, 1083 грн - у квітні 2011 року. Вказав, що на даний момент інших перерахунків пенсії законодавством не передбачено, а отже, підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачці з включенням сум допомоги на оздоровлення та індексації. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши доводи адміністративного позову і відзиву на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 30.06.2011 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (в редакції від 16.12.1993 за №3723-XII), про що свідчать заява про призначення пенсії від 30.06.2011 року та розпорядження № 489 від 11.07.2011 року (а.с. 23,29).
У жовтні 2018 року, позивач звернулася до відповідача з проханням врахувати суми допомоги на оздоровлення та суми індексації заробітної плати, на що Тисменицьким об'єднаним управлінням ПФУ Івано-Франківської області листом від 03.01.2019 року за №130/Л-15, з приводу перерахунку пенсії як державному службовцю із врахуванням індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, повідомило позивача про те, що пенсія за віком ОСОБА_1 призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» з 01.10.2017 року ОСОБА_1 було переведено з пенсії держслужбовця на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по матеріалах справи. Відповідно до поданої заяви від 25.10.2018 року за матеріалами пенсійної справи знову переведено на пенсію державного службовця. Заробітна плата для обчислення даного виду пенсії розрахована на підставі довідок про заробіток від 03.06.2011 року № 32, № 35 та від 23.09.2011 року № 34, за період з 01.06.2009 року по 31.05.2011 року, що видані Богородчанською районною адміністрацією. До складових заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця не входила матеріальна допомога, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за не використану відпустку та індексація відповідно до Постанови КМУ від 24.02.2013 року № 212 не відносяться до інших надбавок, тому враховувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії немає підстав (а.с. 9-10).
Не погоджуючись із відмовою Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду, з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року за № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ), чинного на час призначення пенсії позивачу, передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частинами 2, 6 статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 7 статті 33 Закону №3723-ХІІ).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 за №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів" керівникам відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування надано право у межах затвердженого фонду оплати праці, зокрема, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Правові основи проведення індексації, а також об'єкти індексації визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" за №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2003 за №1078 (далі - Порядок №1078).
Законом №1282-ХІІ передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення здійснюється наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року за № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 вказаного Порядку №1078 (в редакції на час призначення пенсії) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.
За змістом Пункту 10-1 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації матеріального забезпечення безробітних здійснюється з місяця, в якому розпочата така виплата.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входила до системи оплати праці державного службовця.
Згідно вимог статей 83, 84 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 43, 44, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсії проводиться на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Позивач звернулась 25.10.2018 року до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії (а.с. 170). До заяви позивачем додано довідку за № 112, № 113, №114 від 10.10.2018 року (а.с. 174, 175, 176-178).
03.01.2019 року управлінням Пенсійного фонду надано відповідь на звернення (а.с. 9-10).
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить провести перерахунок пенсії з 25.10.2018 року.
Суд враховуючи вищевикладене та приписи ч. 4 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” приходить до висновку, що право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 01.11.2018 року.
Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року за №1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №520/5009/15-а (провадження №К/9901/19116/18), від 05.06.2018 у справі №442/4529/17 (провадження №К/9901/43584/18) та від 05.07.2018 у справі №522/25569/16-а (провадження №К/9901/43477/18).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 в поданому адміністративному позові, просила визнати протиправними дії Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови їй в перерахунку пенсії та не включення в розрахунок пенсії державного службовця нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, сум індексації заробітної плати, а також зобов'язати Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області перерахувати та виплачувати пенсію державного службовця з урахуванням у складові заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час призначення їй пенсії та на підставі довідки Богородчанської районної Державної адміністрації від 15.08.2017 року № 92 та від 10.10.2018 року № 114 і нарахувати та виплатити їй різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 25.10.2018 року без обмежень.
Із отриманих документів судом встановлені обставини нарахування ОСОБА_1 пенсії, як вважає позивач, у зменшеному розмірі, оскільки довідка № 35 від 30.06.2011 року, що видана Богородчанською районною адміністрацією та подана позивачем при призначенні пенсії, не містила відомостей про матеріальну допомогу на оздоровлення та індексації заробітної плати, які остання отримувала за місцем роботи (а.с. 31-32).
В подальшому, ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, з яких сплачено соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування відповідно до довідок, зокрема, від 10.10.2018 року за № 112, 114 (а.с. 175, 176-178).
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що позивачем до звернення надавалась довідка № 112 від 10.10.2018 року про складові заробітної плати (за останні 24 місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), та вказані надбавки, премії та інші виплати (індексація) за період з 01.06.2009 року по 31.05.2011 рік, загальна сума індексації - 5712,98 грн, із зазначенням, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 176-178) та довідка за № № 114 від 10.10.2018 року про те, що ОСОБА_1 була нарахована допомога на оздоровлення у серпні 2009 року в сумі 812 грн, у квітні 2011 року - в сумі 1083 грн (а.с. 175).
При цьому, в матеріалах справи наявна довідка за № 92 від 15.08.2017 року про складові заробітної плати (за останні 24 місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), та вказані надбавки, премії та інші виплати (індексація, допомога на оздоровлення) за період з 01.06.2009 року по 31.05.2011 рік в загальна суму індексації та допомоги на оздоровлення - 7607,98 грн, із зазначенням, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 12-14).
Судом встановлено, що у довідці за № 92 від 15.08.2017 року вказана сума індексації (5712,98 грн) та допомоги на оздоровлення (812 грн + 1083 грн = 7607,98 грн), тоді як в довідці за № 114 від 10.10.2018 року вказано тільки суми допомоги на оздоровлення виплаченої у серпні 2009 року в сумі 812 грн та у квітні 2011 року - в сумі 1083 грн.
Таким чином, в задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок на підставі довідки № 114 від 10.10.2018 року позивачу слід відмовити, у зв'язку з тим, що сума допомоги на оздоровлення вказана у довідці за № 92.
Також, суд відмовляє у задоволені позовної вимоги про зобов'язання Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області перерахувати та виплачувати пенсію державного службовця з урахуванням у складові заробітної плати сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, оскільки позивачем не надано підтвердження нарахування вказаної допомоги та у досліджених довідках таких сум не міститься.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що на даний момент перерахунків пенсії законодавством не передбачено, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачці з включенням сум допомоги на оздоровлення та індексаціїі, оскільки в даних спірних правовідносинах відповідачем не включено до обрахунку при призначенні пенсії у відповідності до вимог Закону №3723-ХІІ всіх складових оплати праці, з яких утримано внесок на держане соціальне страхування, на які позивач мала право до набрання чинності Законом №889-VІІІ.
Аналогічна позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №695/3489/16-а (провадження №К/9901/18653/18) і від 04.09.2018 у справі №375/1392/16-а (провадження №К/9901/18403/18; №К/9901/18401/18).
У вказаних постановах Верховний Суд наголосив на тому, що державні службовці мають право на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з не включенням при обчисленні розміру пенсії сум виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення та сума індексації заробітної плати.
Враховуючи положення вимог Закону України "Про державну службу", Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов висновку, що не включення до розрахунку пенсії позивача при її призначенні суми усіх складових заробітної плати є звуженням змісту набутих ОСОБА_1 прав та порушенням сутності конституційного права позивача на соціальний захист.
А отже, відмова відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_1, як державному службовцю відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням вказаних в довідці за № 92 від 15.08.2017 року, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" сум виплат з матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, є протиправною.
Вирішуючи вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії з 25 жовтня 2018 року суд з урахуванням коментованих вище положень частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та зважаючи на дату звернення та надання відповіді на заяву ОСОБА_1 зазначає, що така вимога підлягає задоволенню з 01 листопада 2018 року.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 768,48 гривень, підтвердженням чого є квитанція за № 0.0.1267746080.1 від 15.02.2019 року (а.с. 3).
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 691,63 гривень, що пропорційно становить 90 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у зарахуванні ОСОБА_1 до суми, з якої обчислюється розмір її пенсії, виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, з яких сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язати Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити ОСОБА_1 з 01.11.2018 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням у складові заробітної плати, з якої нараховується пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати відповідно до довідки Богородчанської районної Державної адміністрації від 15.08.2017 року № 92.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 691 (шістсот дев'яносто одну) гривню 63 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), вул. Шевченка, 58, с. Глибівка, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77718;
Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, (ідентифікаційний код юридичної особи 41247138), вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 76018.
Суддя /підпис/ ОСОБА_2