про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
19 березня 2019 року № 810/2383/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про:
- зобов'язання відповідача щомісячно з 1 січня 2016 р. здійснювати нарахування та виплату пенсії в розмірі - 58 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язати відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України);
- стягнути із відповідача, на користь позивача витрати про сплату судового збору (з урахуванням уточненої позовної заяви від 29 травня 2018 р. вх. № 10098/18).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 (суддя Виноградова О.І.) адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 5 %, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ неправомірними.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 27 березня 2018 р. за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 (суддя Виноградова О.І.) виправлено описку в описовій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2018 р. в адміністративній справі № 810/2383/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії.
У абз. 6 описової частини названого рішення постановлено вважати вірним "Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був звільнений із служби міліції...".
У решті текст рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2018 р. в адміністративній справі № 810/2383/17 залишено без змін.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 (суддя Виноградова О.І.) зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату перерахованої ОСОБА_1 пенсії з 27 березня 2018 р.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 повернуто особі, яка її подала.
15.03.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява б/н від 15.03.2019 про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якої позивач просить суд:
- відповідно до п. 2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України винести додаткове рішення, в зв'язку з хворобою позивача, щодо виплати заборгованої пенсії з 28 березня 2018 року одним платежем без врахування постанови КМУ №649, так як в рішенні суду не вказано способу виконання рішення;
- відповідно до п. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути із відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок Державного бюджету України.
У зв'язку із звільненням судді Виноградової О.І. за результатами повторного автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Кушновій А.О.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з частиною 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення (постанова, ухвала), якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу відповідних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові судові рішення можуть ухвалюватися у випадку, якщо суд при ухваленні основного судового рішення не визначив способу його виконання або не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Так, в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення позивачем зазначено, що у 2018 році він звернувся до суду щодо перерахунку пенсії з врахуванням додаткових 5% до грошового забезпечення через звільнення зі служби через хворобу відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 № 900-VIII, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
Позивач відмітив, що рішення суду було винесене 08.08.2018, та у подальшому позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо виплати заборгованості з 28.03.2018 одним платежем.
Разом з цим, листом №1025/07-01 від 01.02.2019 відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відповів, що виплата по рішенню суду буде проведена згідно постанови КМУ №649 «Про питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», яка прийнята 22.08.2018, тобто, після прийняття рішення по справі та, як стверджує позивач, на що останній категорично погодитись не може.
Вирішуючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у частині виплати заборгованої пенсії з 28 березня 2018 року одним платежем без врахування постанови КМУ №649, суд зазначає таке.
Так, судом встановлено, що предмет позову у справі №810/2383/18 стосувався зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щомісячно з 1 січня 2016 р. здійснювати нарахування та виплату пенсії позивачу в розмірі - 58 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 5 %, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ неправомірними, а також зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 27 березня 2018 р. за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення.
Крім цього, додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату перерахованої ОСОБА_1 пенсії з 27 березня 2018 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна вимога щодо зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату заборгованої пенсії з 28 березня 2018 року саме одним платежем без врахування постанови КМУ №649 не заявлялась позивачем та не була предметом розгляду під час розгляду даної справи №810/2383/18 по суті.
При цьому, суд звертає увагу, що спосіб, в який ухвалене судове рішення, передбачає виплату заборгованої пенсії позивачу одним платежем.
Також, суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» №649 була прийнята 22 серпня 2018 року та набрала чинності з 28 серпня 2018 року.
У той же час, рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №810/2383/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії було ухвалено 8 серпня 2018 року, тобто до прийняття та набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року.
Таким чином, суд зазначає, що на момент прийняття рішення суду у справі №810/2383/18 від 08.08.2018 суд не мав можливості дослідити та проаналізувати положення постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 у межах розгляду спірних правовідносин.
Тому суд не може погодитися із твердженням позивача про не зазначення судом способу виконання рішення, адже в рішенні суду чітко зазначено спосіб виконання рішення - здійснити перерахунок пенсії позивача.
Вирішуючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у частині стягнення із відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь позивача витрат по сплаті судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок Державного бюджету України, суд зазначає таке.
Так, в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення позивач вказав, що 12.12.2018 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби для повернення судового збору за рішенням суду, але Казначейство перенаправило виконання повернення судового збору до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, на що Пенсійний фонд листом від 18.02.2019 відмовив у виплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №1281410017 від 14.05.2018, оригінал якої міститься у матеріалах справи (а.с.2).
Так, судом встановлено, що мотивувальна частина рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі №810/2383/18 містить висновки суду щодо судових витрат, зокрема, судом зазначено: «Як убачається з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 704, 80 грн. (квитанція від 14 травня 2018 р. № НОМЕР_1), стягненню на користь позивача підлягають судові витрати у сумі 704,80 грн.».
Також, як зазначено судом вище, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі №810/2383/18 адміністративний позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Таким чином, вищевказане свідчить, що судом під час ухвалення судового рішення у справі №810/2383/18 питання щодо судових витрат було вирішено.
При цьому, суд звертає увагу, що у разі наявності підстав, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, позивач має право звернутись до суду із заявою про зміну порядку та способу виконання судового рішення у порядку, визначеному статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, стягнути з відповідача, а не з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність визначених у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись статтями 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви б/н від 15.03.2019 ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №810/2383/18, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено 19.03.2019 р.
Суддя Кушнова А.О.