11 березня 2019 року Справа № 280/4645/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.
за участю:
представник позивача - ОСОБА_1
представника відповідачів - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАЙН” (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Б.Хмельницького, буд.3, код ЄДРПОУ 36465159)
до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197),
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАЙН” (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 від 27.04.2018 №671448/36465159 та зобов'язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 08.11.2017 року №2148.
Ухвалою суду від 12.12.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.01.2019.
Ухвалою суду від 17.12.2018 виправлено помилку в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення підготовчого засідання, зазначивши у вступній, описовій та резолютивній частинах ухвали відповідача 1 - Державну фіскальну службу України.
10.01.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.02.2019.
Ухвалою суду від 07.02.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.03.2019.
Ухвалою суду від 11.03.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 11.03.2019.
Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 11 березня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях. Зокрема зазначив про безпідставність прийняття комісією ГУ ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 08.11.2017 №2148 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказав, що товариством було надано всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній, документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представник відповідачів заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов (вх. №2170 від 17.01.2019). Зокрема зазначив, що реєстрація податкової накладної, виписаної ТОВ «Аерлайн» №121 від 29.11.2017 була зупинена відповідно до п.201.16. ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначена податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 “Критеріїв ризиковості платника податку” та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийнята рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Комісією ДФС прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію. Підставами для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є те, що номенклатурою товарів за даною податковою накладною передбачено 18 різних найменувань що постачають на адресу ПП «Тракторозапчасть» , однак жодного документа, щодо проходження данних товарів не надано. Вказує, що у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому рішення є протиправним.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
ТОВ «Аерлайн» складено податкову накладну №2148 від 08 листопада 2017 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції від 30 листопада 2017 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.
Реєстрація податкової накладної від 08 листопада 2017 року №2148 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатом опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 8482.
Разом з тим ТОВ «Аерлайн» запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ «Аерлайн» було направлено відповідачу ОСОБА_3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, а також надані копії документів па підтвердження господарської операції, що підтверджується квитанцією №1.
Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення № 671448/36465159 від 27 квітня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2148 від 08 листопада 2017 року, оскільки платником податку не надані копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивачем 02.05.2018 подано скаргу, у відповідь на яку ТОВ «Аерлайн» отримало рішення про відмову у задоволенні вказаної скарги.
Вважаючи рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкової накладної № 2148 від 08 листопада 2018 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено, що по податковій накладній №2148 від 08.11.2017 року контролюючим органом сформовано висновок про відповідність вказаних накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567.
На думку суду, контролюючим органом не повно з'ясовано обставини, які стосуються операцій з реалізації товару позивачем у відповідності до накладної, яка подана на реєстрацію.
При цьому, не зазначено у квитанціях про реєстрацію ПН/РК конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрацій податкових накладних/розрахунків коригування.
Тобто фіскальним органом у квитанціях про реєстрацію ПН/РК зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567.
Натомість, пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу МФУ №567 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) містить у собі визначення двох різних критеріїв. Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1)обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
З огляду на наведене вище, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях про реєстрацію ПН/РК чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу МФУ №567.
Таким чином, визначення фіскальним органом у квитанціях про реєстрацію ПН/РК конкретного критерію ризику прямо впливало на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких містився у Наказі МФУ №567 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) - "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Вичерпний перелік документів).
Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу МФУ №567 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - ОСОБА_2):
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави вважати, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Судом також встановлено те, що згідно квитанцій про реєстрацію ПН/РК по податкової накладної №2148 від 08.11.2017 року, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, у Квитанції про реєстрацію ПН/РК від 30.11.2017 року фіскальним органом, в порушення пп.201.16.1 п. 201.16 ст.201 ПК України не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику відповідно до пункту 6 Критеріїв, який містив визначення двох різних критеріїв, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких був встановлений Наказом МФУ №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містив два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України позивачем було направлено на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності, здійснення операцій по відмовленій податковій накладній та пояснення.
Щодо оскаржуваного рішення за №671448/36465159 від 27 квітня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2148 від 08.11.2017 року, суд зазначає, що вказане рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальну інформацію про ненадання платником податку копій документів. Проте, які саме документи не надано відповідачем не зазначено. Крім цього, в рішенні також зазначається про ненадання (первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити). Однак у випадку позивача в даній графі рішення "не підкреслено", тобто не зазначено, які конкретно документи необхідно надати.
Водночас, дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій відправлено відповідачу наступні документи: видаткова накладна; податкова накладна №1; договір поставки; копія ТТН, копію довіреності, копію рахунку, копії платіжних доручень, виписки із оборотньо-сальдових відомостей по рахункам, копії податкових накладних, копії договорів оренди нежитлового приміщення.
Таким чином, надання позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій повідомлень про надання пояснень та копій документів та надання вказаних документів безпосередньо до суду спростовує доводи відповідача в правомірності прийнятих рішень.
Як зазначалось вище, реєстрацію податкових накладних відповідачем зупинено у відповідності до вимог Наказу №567.
21.02.2018 року Постановою Кабінету Міністрів України №117 затверджено інший порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 22.03.2018 року (далі - Постанова №117), відповідно до якої власне і прийнято спірне рішення.
Пунктом 2 Постанови № 117 встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Відповідно до п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Пунктом 21 Порядку №117 визначено підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. А саме, такими підставами є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що подання будь-яких документів до фіскального органу є правом, а не обов'язком платника податків. При цьому, поданню будь-яких документів має передувати чіткий і аргументований висновок цього органу, який би дав змогу зрозуміти платнику, що від нього вимагається, а не формальне визначення критерію п.6, де обумовлюється перелік документів, які в тому числі і не стосуються операцій позивача.
Окрім наведених вище аргументів, судом достовірно встановлено, що господарська операція за результатами якої видана податкова накладна №2148 від 08.11.2017 року, носять реальний характер. Позивач, на момент здійснення такої господарської операції мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси. Зокрема, в ході розгляду справи дослідженні документи щодо походження товару, а саме: копію видаткової накладної на реалізацію товару, копію договори поставки, товарно-транспортну накладну, т.д., які надавались відповідачу.
На думку суду, факт зупинення і відмови в реєстрації податкових накладних не спростовує, ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ПП «Тракторозапчасть», відповідач не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №2148 від 08.11.2017 року, відтак суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення №671448/36465159 від 27.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2148 від 08.11.2017 року в ЄРПН прийняте не у спосіб визначений законом, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Так, відповідно до пункту 19 та пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:
1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Відтак, оскільки рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №671448/36465159 від 27.04.2018 року підлягає скасуванню, то відповідно з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2148 від 08.11.2017 року.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 2, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати спірне рішення комісії ГУ Державної фіскальної служби в Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №671448/36465159 від 27.04.2018 та зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкової накладної №2148 від 08.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 250, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) від 27.04.2018 №671448/36465159 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2148 від 08.11.2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2148 від 08.11.2017 року датою фактичного подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАЙН” (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Б.Хмельницького, буд.3, код ЄДРПОУ 36465159) сплачену суму судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.166, код ЄДРПОУ 393961146).
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 20.03.2019.
Суддя А.В. Сіпака