Ухвала від 14.03.2019 по справі 532/308/15-к

Справа № 532/308/15-к

Провадження № 1-кп/526/22/2019

УХВАЛА

іменем України

14 березня 2019 року колегія суддів Гадяцького районного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілої - ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисників - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу, заяви народного депутата ОСОБА_17 , помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_18 , голови громадської організації "Комітет захисту конституційних прав громадян "Вибір" ОСОБА_19 , голови правління Полтавської обласної громадської організації "Право на захист" ОСОБА_20 , голови правління благодійної організації "Благодійний фонд "Здоров'я, захист та підтримка" ОСОБА_21 про особисту поруку у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014170110000192 ,-

встановила :

Прокурор ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою на 60 днів.

Прокурор клопотання мотивує тим, що ухвалою Гадяцького районного суду від 16.01.2019 року строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою продовжено до 16.03.2019 року. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_22 обвинувачується за ч.3 ст. 27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377 та ч. 3 ст. 27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115КК України. Підставами обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень є обставини, викладені в обвинувальному акті, які підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами. З часу продовження строку тримання під вартою попередньо зазначені ризики не зменшились.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_12 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в якому просить змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку.

Також, до суду надійшла заява народного депутата України ОСОБА_17 про особисту поруку, в якій він вказує, що ОСОБА_8 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, має дружину та дітей, неодноразово обирався депутатом Кременчуцької міської ради, є членом громадських організацій, за час тримання під вартою у ОСОБА_8 погіршився стан здоров'я. Тому, він просить обрати обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистої поруки та особисто поручається за його належну поведінку.

Заяви про особисту поруку надійшли також від помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_18 , голови громадської організації «Комітет захисту конституційних прав «Вибір» ОСОБА_19 , голови правління Полтавської обласної організації «Право на захист» ОСОБА_20 , голови правління благодійної організації «Благодійний фонд «Здоров'я та підтримка».

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_23 заперечували проти заявленого прокурором клопотання та просили звільнити обвинуваченого з-під варти, застосувавши до нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді особистої поруки.

Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти зміни запобіжного заходу на особисту поруку, так як зазначений запобіжний захід є недостатнім, окрім того, поручитель ОСОБА_17 проживає в м. Київ, є народним депутатом, тобто повинен постійно приймати участь в роботі Верховної Ради України і не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Представник потерпілої ОСОБА_24 - ОСОБА_7 заперечував проти зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, мотивуючи тим, що вказані прокурором ризики не зменшилися і не відпали, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їх захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, підтримали клопотання ОСОБА_8 та його захисників про зміну йому запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а клопотання захисника обвинуваченого слід відхилити виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_8 закінчується 16.03.2019 року.

Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід обраний ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін, а тому вважає за доцільне продовження його застосування після вищевказаного дня закінчення в межах строків визначених законом, оскільки на даний час наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих. На даний час застосування інших більш м'яких запобіжних заходів обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів вважає недостатнім.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, обвинувачений може переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.

При цьому суд керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме тим, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними», але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою

Європейський суд з прав людини у рішенні «Маріянчук та інші проти України» зазначив, що основною метою статті 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд враховує доводи сторони захисту щодо застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у проведенні всебічного судового розгляду у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до ч.1,2 ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Враховуючи, що колегія суддів не вважає за можливе обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, заяви народного депутата України ОСОБА_17 , помічника - консультанта народного депутата ОСОБА_18 , голови громадської організації «Комітет захисту конституційних прав «Вибір» ОСОБА_19 , голови правління Полтавської обласної організації «Право на захист» ОСОБА_20 , голови правління благодійної організації «Благодійний фонд «Здоров'я та підтримка» про застосування особистої поруки не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 183, 184, 196- 199, 331, 376 КПК України, колегія суддів, -

постановила :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 днів.

Строк дії ухвали закінчується 12 травня 2019 року о 18 год. 00 хв.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку та заяв народного депутата ОСОБА_17 , помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_18 , голови громадської організації "Комітет захисту конституційних прав громадян "Вибір" ОСОБА_19 , голови правління Полтавської обласної громадської організації "Право на захист" ОСОБА_20 , голови правління благодійної організації "Благодійний фонд "Здоров'я, захист та підтримка" ОСОБА_21 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 14 год 00 хв 19 березня 2019 року

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3