Зіньківський районний суд в Полтавській області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/378/19
Номер провадження 1-кс/530/103/19
імененм України
19.03.2019 р. м.Зіньків
Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув клопотання слідчого слідчого відділення Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, -
Слідчий слідчого відділення Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Клопотання уповноважений слідчий обґрунтовує тим, що 15.03.2019 року до чергової частини Зіньківського ВП надійшов письмовий рапорт від інспектора СРПП №3 Зіньківського ВП ОСОБА_4 про те, що 15.03.2019 року в м.Зіньків Полтавської області в ході перевірки документів та огляду автомобіля Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м.Зіньків було виявлено пошкодження в номерних позначеннях кузова вказаного автомобіля, який в подальшому було оглянуто та вилучено до Зіньківського ВП.
15.03.2019 року ОСОБА_5 добровільно надав для огляду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 , типу легковий універсал-В, номер шасі: НОМЕР_3 , чорного кольору, 2000 року випуску, який було оглянуто та вилучено до Зіньківського ВП.
Відомості про вказаний злочин були внесені до ЄРДР за № 12019170170000114 від 15.03.2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ст.358 ч.1 КК України.
15.03.2019 року даний автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 , типу легковий універсал-В, номер шасі: НОМЕР_3 , чорного кольору, 2000 року випуску та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 були визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженні та передані на зберігання до майданчика для тримання транспортних засобів та кімнати речових доказів Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області.
Згідно ст.172 ч.2 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, зачиташи клопотання, вивчивши матеріали клопотання приходить до висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 3 ст.132 КПК України встановлено перелік обставин, які повинен довести слідчий, прокурор з метою необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч.5 цієї статті, сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються під час розгляду питання про застосування заходів кримінального провадження.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. За своєю юридичною суттю та змістом, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та відповідно до п.3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Згідно з ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що слідчим не зазначено підставу та мету накладення арешту на майно, відповідно до положень ст.. 170 КПК України. В матеріалах кримінального провадження відсутні дані, де знаходиться речовий доказ -автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 .
Сукупність досліджених матеріалів клопотання про накладення арешту на майно дає підстави вважати, що слідчим та прокурором відповідно до ч.2 ст.171 КПК України не доведено: 1) підстави та мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 3 ст.172 КПК України, суд встановивши, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.171 цього кодексу повертає його прокурору та встановлює строк в 72 години.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 22, 84, 91, 92, 94, 98, 131, 132, 167, 170, 171, 172-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна повернути прокурору для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Написано власноручно.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1