Справа № 369/8414/18
Провадження № 2/369/3196/18
Іменем України
20.12.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Дубас Т.В.,
за участю секретаря - Раситюк М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача Приватне акціонерне товарситво «Київський страховий дім» про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті ДТП, -
У липні 2018 року позивач ПрАТ СК «ПЗУ Україна» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 понесених витрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 2 838,52 грн. На обґрунтування своїх вимог посилається на ті обставини, що 13 грудня 2015 року з вини ОСОБА_1, яка керувала автомобілем Porsche Cayenne д.н.з. НОМЕР_4, сталась ДТП в результаті якої було пошкоджено автомобіль Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3,
Автомобіль Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_3 був застрахований ТОВ з ІІ «Хенкель Баутехнік» у ПрАТ «ПЗУ Україна».
Вказана подія була визнана позивачем страховим випадком.
Зазначив, що позивач сплатив на користь власника Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_3 страхове відшкодування в розмірі 10006,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням №40417 від 14 березня 2016 року.
Після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди. Згодом стало відомо, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання страхової події було забезпечена у ПрАТ «Київський страховий дім» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ 6706477.
Позивачем направлено в ПрАТ «Київський страховий дім» вимогу в порядку суброгації №7/2017 вих.№7210/Р від 17.01.2017 року на суму 10 006,02 грн та було отримано суму в розмірі 7 167,50 грн.
Враховуючи те, що різниця між фактичним розміром шкоди (10 006,02) і страховою виплатою (7 167,50), яку здійснило ПрАТ «Київський страховий дім», становить 2 838 грн 52 коп, то зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Тому позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 2 838 грн 52 коп та судовий збір в розмірі 1 762 грн.
Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст. 19, 274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.07.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до постанови Святошинського районного суду м.Києва від 12.02.2016 року встановлено, що 13 грудня 2015 року о 12 год 50 хв по Кільцевій Дорозі в м.Київ ОСОБА_1, керуючи автомобілем Porsche Cayenne д.н.з. НОМЕР_4, під час здійснення повороту не впевнилась в безпеці маневру, не дотрималась безпечного інтервалу. Внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_3. В діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.3.Б, 13.1, 10.1 та 10.4 ПДР України.
Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу автомобілю Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоком кузовий ремонт» склало рахунок-фактуру від 16.12.2015 року № КР-0000454, відповідно до якого вартість ремонту становила 11 010 грн 42 коп.
У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування від 04 05 лютого 2015 року № АМ 96324 ПАТ «ПЗУ Україна» склало страховий акт від 11 березня 2016 року № UA2015121300007|L54|04, в якому містився, зокрема, розрахунок суми страхового відшкодування у розмірі 10 006,02 грн.
ПрАТ «ПЗУ Україна» сплатило на користь власника Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_3 страхове відшкодування в розмірі 10006,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням №40417 від 14 березня 2016 року.
Після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання страхової події було забезпечена у ПрАТ «Київський страховий дім» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ 6706477.
Позивачем направлено в ПрАТ «Київський страховий дім» вимогу в порядку суброгації №7/2017 вих.№7210/Р від 17.01.2017 року на суму 10 006,02 грн та було отримано суму в розмірі 7 167,50 грн.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
При цьому в Законі № 1961-IV визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом № 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування.
З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, - це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми, з урахуванням зносу транспортного засобу та в разі якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
Також, згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.
При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.
Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи те, що різниця між фактичним розміром шкоди (10 006,02) і страховою виплатою (7 167,50), яку здійснило ПрАТ «Київський страховий дім», становить 2 838 грн 52 коп, то зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.
Ураховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України присуджує позивачу з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1762 грн.
Відповідно до ст.ст. 993, 1191, 1194 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274,279 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті ДТП - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: АДРЕСА_1)) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, вул.. Січових Стрільців, 40, п/р 26508455000018 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 20782312) суму страхового відшкодування у розмірі 2838 грн 52 коп (дві тисячі вісімсот тридцять вісім грн. сорок коп.).
Стягнути з ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: АДРЕСА_1)) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, вул.. Січових Стрільців, 40, п/р 26508455000018 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 20782312) судовий збір у розмірі 1 762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Повний текст рішення суду складено 25.12.2018 року.
Суддя: Дубас Т.В.