Справа № 595/205/19
Провадження № 1-кп/603/74/2019
"20" березня 2019 р. м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12018210060000361, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2018 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Яргорів Монастириського району Тернопільської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньої, одруженого, не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
23.12.2018 року приблизно о 07 год. 40 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу сміттєзвалища, яке знаходиться в межах с.Матеушівка Бучацького району Тернопільської області, біля сміття на снігу виявив предмет, схожий на рушницю, яка згідно висновку судової балістичної експертизи №1.2-476/18 від 27.12.2018 року є карабіном моделі «ТОЗ-21-1» калібру 5,6 мм, із серійним номером НОМЕР_1 , виробництва Тульського зброярського заводу (РСФСР), 1961 року випуску, чотири паперові коробки, у яких знаходилися 142 предмети, ззовні схожі на боєприпаси, які згідно висновку судової балістичної експертизи №1.2-475/18 від 27.12.2018 року є боєприпасами, а саме - довгими гвинтів очними патронами до нарізної спортивно-мисливської зброї кільцевого запалення, калібру 5,6 мм (.22LR) та 1 предмет ззовні схожий на боєприпаси, який згідно висновку судово-балістичної експертизи №1.2-7/19 від 16.01.2019 року є гвинтівочним патроном калібру 5,6 мм, до нарізної спортивно-мисливської зброї кільцевого запалення. Після цього, у ОСОБА_3 , обізнаного з різними видами зброї та боєприпасами, виник злочинний намір, спрямований на незаконне їх придбання.
Усвідомлюючи неправомірність своїх дій, діючи умисно, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання вибухових речовин, всупереч положенням постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 року № 2471- XII «Про право власності на окремі види майна», п.п.8.2, 8.9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів та речовин, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, ОСОБА_3 взяв у руки вищевказані заборонені предмети та почергово поклав їх у поліетиленовий пакет, який мав із собою, привласнивши знайдене та здійснивши таким чином його незаконне придбання.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, 23.12.2018 року незаконно придбавши нарізну вогнепальну зброю та боєприпаси, ОСОБА_3 переніс їх у службове приміщення, яке знаходиться на території ферми ТзОВ «Бучачагрохлібпром», що в с.Матеушівка Бучацького району Тернопільської області, діючи умисно всупереч вищевказаним нормативно-правовим актам, в період часу з 07 год. 40 хв. 23.12.2018 року по 18 год.30 хв. 24.12.2018 року, без передбаченого законом дозволу, умисно зберігав вищевказану вогнепальну нарізну зброю та боєприпаси на своєму робочому місці, а саме у особистій шафі, яка знаходиться у службовому приміщенні току ферми ТзОВ «Бучачагрохлібпром», яка розташована в с.Матеушівка Бучацького району Тернопільської області, таким чином здійснивши незаконне зберігання нарізної вогнепальної зброї та боєприпасів.
Окрім того, діючи умисно, всупереч вищевказаним нормативно-правовим актам, ОСОБА_3 о 07 год. 40 хв. 23.12.2018 року, після незаконного придбання вогнепальної нарізної зброї та бойових припасів, переніс їх у поліетиленовому пакеті до службового приміщення ферми ТзОВ «Бучачагрохлібпром» по місцю роботи, яка знаходиться в с.Матеушівка Бучацького району Тернопільської області, таким чином здійснивши незаконне носіння вогнепальної зброї та боєприпасів.
Такі дії ОСОБА_3 досудовим розслідуванням кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу.
29.01.2019 року між прокурором Бучацького відділу Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області молодшим радником юстиції ОСОБА_6 з одного боку та підозрюваним ОСОБА_3 за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5 , з іншого боку укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_3 за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Окрім цього, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та на підставі ст. 75 КК України передбачено звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік з покладенням на нього обов'язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, зазначивши, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити вказану угоду і призначити узгоджену міру покарання.
Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 29.01.2019 року і призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
За змістом угоди, яку було надано до суду, вбачається, що вона відповідає вимогам закону, а саме ст. 472 КПК України, оскільки в ній зазначено відомості про сторін укладення угоди, а саме обвинуваченого ОСОБА_3 , формулювання обвинувачення, правова кваліфікація дій ОСОБА_3 , також узгоджене покарання за скоєний злочин із звільненням від його відбування з випробуванням.
Слід зазначити, що узгоджене сторонами покарання за скоєний злочин із звільненням від його відбування з випробуванням відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених кримінальним законом.
Судом також з'ясовано, що ОСОБА_3 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Отже судом з'ясовано, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також суд переконався, що укладення угоди є добровільним.
Крім того, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про можливість затвердження укладеної 29.01.2019 року угоди про визнання винуватості та призначає ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання.
У матеріалах кримінального провадження відсутні дані про цивільний позов.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, у матеріалах кримінального провадження є процесуальні витрати за проведення судових експертиз, а саме:
-судово-балістичної експертизи №1.2-476/18 в сумі 1001 грн. 00 коп.;
-судово-балістичної експертизи №1.2-475/18 в сумі 1144 грн. 00 коп.;
-судово-балістичної експертизи №1.2-7/19 в сумі 715 грн. 00 коп., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави.
Керуючись ст.ст. 8, 129 Конституції України, п. 1 ч.3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 січня 2019 року в кримінальному провадженні №12018210060000361, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 грудня 2018 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29 січня 2019 року покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
-карабін моделі «ТОЗ-21-1», калібру 5,6 мм, із серійним номером НОМЕР_1 , виробництва Тульського зброярського заводу (РСФСР), 1961 року випуску, який поміщено у сейф пакет експертної служби №7650834 і на даний час знаходиться на зберіганні у Тернопільському НДЕКЦ МВС України та чотири паперові коробки із вмістом у них 142 гвинтівочних патронів до нарізної спортивно-мисливської зброї кільцевого запалення, калібру 5,6 мм (.22LR), які поміщені у сейф пакеті експертної служби №1037345, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Бучацького ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області - передати до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області для вчинення дій відповідно до Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 314 від 31 травня 1993 року,
- 1 (один) гвинтівочний патрон, калібру 5,6 мм., до нарізної спортивно-мисливської зброї кільцевого запалення, який поміщений у сейф пакет експертної служби №2365584 та знаходиться у камері зберігання речових доказів Бучацького ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області - знищити.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз, а саме за:
-судово-балістичну експертизу №1.2-476/18 в сумі 1001 грн. 00 коп.;
-судово-балістичну експертизу №1.2-475/18 в сумі 1144 грн. 00 коп.;
-судово-балістичної експертизи №1.2-7/19 в сумі 715 грн. 00 коп., загальна сума яких складає 2860 грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1