79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.03.2019 Справа № 914/2002/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Львівського комунального підприємства “Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького”, м. Львів
до відповідача ОСОБА_1 організації “Здорова Галичина”, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1985705,39 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 (керівник), ОСОБА_4;
від відповідача: ОСОБА_5
від третьої особи: ОСОБА_6
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства “Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького” до ОСОБА_1 організації “Здорова Галичина” про стягнення 1985705,39 грн. заборгованості за оренду нежитлових приміщень, з них 1828111,48 грн. - основного боргу за період січень 2017 р. - вересень 2018 р., 113215,75 грн. - втрат від інфляції та 44378,16 грн. - 3% річних.
Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.11.2018 р. (суддя Стороженко О.Ф.)
Ухвалою суду від 14.12.2018 року (у даній справі) у зв'язку недосягненням сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення врегулювання спору та закінчення строку такого врегулювання, припинено врегулювання спору за участю судді та поновлено провадження у справі. Справу передано для визначення судді в порядку, встановленому ст.32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно розпорядження керівника апарату суду від 18.12.2018 р. № 604 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №914/2002/18 та призначено головуючого суддю Гоменюк З.П.
Ухвалою суду від 26.12.2018 р. справу № 914/2002/18 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2019 р. Ухвалою суду від 23.01.2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, підготовче засідання відкладено на 04.02.2019 р.
Судове засідання 04.02.2019р. не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гоменюк З.П. у період 01.02.-12.02. 2019 р. Ухвалою суду від 13.02.2019 р. підготовче засідання призначено на 20.02.2019 р.
Ухвалою суду від 20.01.2019 р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено 11.03.2019 р.
Відводів судді та секретарю судового засідання не заявлено.
Представники позивача у судове засідання 11.03.2019 р. з'явилися, вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні, в обґрунтування заявлених вимог посилаються на порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати у встановлені договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №З-7424-10 від 11.01.2010 р. та чинним законодавством строки, просить стягнути з відповідача 1828111,48 грн. - основного боргу, 113215,75 грн. - втрат від інфляції, 44378,16 грн. - 3% річних.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№45648/18 від 28.11.2018 р.) та пояснень, наданих в судовому засіданні. Зокрема зазначив, що відповідач проплату орендних платежів здійснював частково та вважає, що така проплата не є порушенням умов договору.
В судовому засіданні 11.03.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.01.2010 року між ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ОСОБА_1 організацією “Здорова Галичина” укладено договір оренди № 3-7424-10 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1861,9 кв.м., які розташовані в будівлі (літ.“Д-2”) за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, 4 та знаходяться на балансі ЛКП “Центральний парк культури та відпочинку ім. Б.Хмельницького” (балансоутримувач).
01.02.2010 року між сторонами підписано акт приймання - передачі у відповідності до п. 3.3 договору, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди згідно договору оренди.
Відповідно до умов договору об'єкт оренди використовується орендарем для роботи гуртків спортивного та бального танців та культурно-мистецької галереї робіт обдарованих дітей (п.2.1. договору).
Згідно пункту 4.1 договору термін договору оренди визначений на 10 років з 11 січня 2010 року до 11 січня 2020 року включно.
Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору ОСОБА_5 розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007 року (зі змінами та доповненнями, що складає 31845,82 грн. за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції. Врахувати індекс інфляції за січень 2010 року. Загальна сума річної орендної плати на момент укладення цього договору без врахування індексу інфляції становить 369 070,34 грн. без ПДВ.
Згідно ухвали ЛМР № 2694 від 23.09.2013р. «Про внесення змін до ухвали ЛМР N897 від 07.06.2007 р. (зі змінами) починаючи з 01.01.2014 р. орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на підстав рахунків у такій пропорції: 10% розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності ДЕП ЛМР, 90% розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.
За приписами пункту 5.2 договору орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Згідно пункту 7.2 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином (сплачував орендну плату невчасно та не в повному обсязі).
Позивачем 12.09.2018 р. скеровано відповідачу претензію за №2, яка була вручена нарочно, однак зобов'язання не було виконане.
Як вбачається із розрахунку заборгованості з орендної плати за період з січня 2017 р. по жовтень 2018 р., актів звіряння розрахунків за лютий 2017-січень 2018 р. орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами договору, та станом на 24.10.2018 р. заборгованість перед позивачем склала 1828111,48 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, за несвоєчасне виконання умов договору, позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні втрати в розмірі 113 215,75 грн. і 3 % річних в розмірі 44 378,16 грн.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу наданих послуг з розподілу природного газу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди №З-7424-10 від 11.01.2010 р.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За приписами пункту 5.2 договору орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Відповідно до пункту 7.3 Положення про оренду майна територіальної громади міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами, внесеними ухвалою Львівської міської ради від 23.09.2013 р. № 2694) орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ, та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на рахунок відповідного балансоутримувача. У всіх інших випадках орендна плата сплачується на рахунок ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічної політики. З 01.01.2014 р. орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ, та організацій освіти, культури, медицини орендар сплачує на підставі виставлених рахунків у такій пропорції: 10 % розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики, 90% розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача. Оскільки балансоутримувач об'єкта оренди - ЛКП Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького” є установою культури, то 90% розміру орендної плати орендар повинен перераховувати на його рахунок.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином. Твердження відповідача з посиланням на п.5.4 договору щодо можливості внесення орендної плати в повному обсязі до завершення дії договору є помилковим, оскільки наведена норма стосується майбутніх проплат, обов'язок сплати яких для відповідача ще не наступив.
Згідно з ст. 526 ЦКУ та ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п.п.5.2 договору, орендна плата перераховується орендарем не пізніше 20-го числа місяця за попередній місяць.
Настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі. З матеріалів справи вбачається, що акти про надання послуг підписані позивачем і відповідачем та скріплені печатками сторін.
Cудом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендних платежів виконував невчасно та не в повному обсязі, що підтверджується наступним: квитанцією № 766083323 від 16.05.2017 р. на суму 8642,00 грн. (призначення платежу: за березень 2017 р.); квитанцією №766085109 від 16.05.2017р. на суму 8642,00 грн. (призначення платежу: за квітень 2017 р.); квитанцією №791376132 від 21.06.2017 р. на суму 8642,00 грн. (призначення платежу: за травень 2017 р.); платіжне доручення №3 від 12.09.2017 р. на суму 55250,00 грн. (призначення платежу: за квітень 2017 р.); платіжне доручення №2 від 12.09.2017 р. на суму 73191,99,00 грн. (призначення платежу: за березень 2017 р.); платіжне доручення №4 від 12.09.2017 р. на суму 70990,13 грн. (призначення платежу: за лютий 2017 р.); платіжне доручення №5 від 22.09.2017 р. на суму 8642,00 грн. (призначення платежу: за серпень 2017 р.); платіжне доручення №12 від 27.11.2017 р. на суму 8642,00 грн. (призначення платежу: за жовтень 2017 р.); платіжне доручення №15 від 30.01.2018 р. на суму 7245,00 грн. (призначення платежу: за 2017 р.); платіжне доручення №16 від 02.03.2018 р. на суму 8590,00 грн. (призначення платежу: за 2017 р.); платіжне доручення №53691 від 06.03.2018 р. на суму 8700,00 грн. (призначення платежу: за 2017 р.); платіжне доручення №22 від 26.03.2018 р. на суму 8636,00 грн. (призначення платежу: за лютий 2018 р.); платіжне доручення №26 від 22.05.2018 р. на суму 8642,00 грн. (призначення платежу: за квітень 2018 р.); платіжне доручення №27 від 15.06.2018 р. на суму 8462,00 грн. (призначення платежу: за квітень 2018 р.); платіжне доручення №28 від 22.06.2018 р. на суму 8642,00 грн. (призначення платежу: за травень 2018 р.); платіжне доручення №31 від 23.07.2018 р. на суму 7700,00 грн. (призначення платежу: за травень 2018 р.); платіжне доручення №32 від 24.07.2018 р. на суму 942,00 грн. (призначення платежу: за травень 2018 р.); платіжне доручення №34 від 21.08.2018 р. на суму 8642,00 грн. (призначення платежу: за липень 2018 р.); платіжне доручення №35 від 03.10.2018 р. на суму 8642,00 грн. (призначення платежу: за липень 2018 р.) таа виписки з рахунку позивача із оплатами, здійсненими відповідачем у 2018 році.
Станом на 24.10.2018 р. заборгованість становила 1828111,48 грн.
Оскільки відповідач доказів погашення боргу суду не надав, заперечення щодо позовних вимог спростовуються матеріалами справи, таким чином позовні вимоги про стягнення 1828111,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Судом перевірено розрахунок та встановлено, що суми інфляційних нарахувань та 3% річних за зобов'язаннями, які виникли у травні 2017 року нараховані позивачем з 21 числа відповідного місяця. Однак, з огляду на те, що 20 число місяця, припало на суботу, відтак останнім днем виконання зобов'язання щодо оплати вартості користування приміщенням у квітні 2017 р. було 22.05.2017 р., нарахування необхідно проводити з 23.05.2017 р. Аналогічна обставина мала місце у серпні 2017 р. (20 число - неділя), у січні 2018 р. (20 число - субота), у травні 2018 р. (20 число - неділя), у жовтні (20 число - субота).
Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних (п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру 3% річних та інфляційних втрат, у відповідності до вимог законодавства, з урахуванням норм щодо перебігу строків, моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання, сум здійснених відповідачем оплат та заявленого позивачем періоду, суд вважає, що стягненню підлягає заявлені позивачем 111306,03 грн. втрат від інфляції та 35589,47 грн. 3% річних.
Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №995 від 25.10.2018 р. на суму 29785,59 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 організації “Здорова Галичина” (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15, код ЄДРПОУ 35720856) на користь Львівського комунального підприємства “Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького” (79011, м.Львів, вул.Болгарська, 4; код ЄДРПОУ 02219688) 1 828 111,48 грн. основного боргу, 111 306,03 грн. - втрат від інфляції, 35 589,47 грн. - 3% річних, та 29 625,10 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 8 788,69 грн. - 3% річних та 1 909,72 грн. - втрат від інфляції.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2019 р.
Суддя Гоменюк З.П.