ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
15 березня 2019 року Справа № 913/462/13-г
Провадження №30/913/462/13-г
Розглянувши заяву №49131 від 22.02.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32, м. Київ, 04112) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення 270944 грн 63 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.
Секретар судового засідання - Рвачов О.О.
У засіданні брали участь:
від заявника - представник не прибув;
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.04.2013 у справі №913/462/13-г позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 235/10-28/3 від 29.12.2006 у розмірі 33897 доларів 74 центів США, яка за курсом НБУ становить 270944 грн 63 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 25978,77 доларів США, яка за курсом НБУ складає 207648 грн 31 коп., заборгованість за процентами в сумі 7418,39 доларів США, яка за курсом НБУ складає 59295 грн 19 коп., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в сумі 500,58 доларів США, яка за курсом НБУ складає 4001 грн 13 коп. та судовий збір у розмірі 5418 грн 89 грн.
15.04.2013 вказане рішення Господарського суду Луганської області набрало законної сили та на його виконання видано відповідний наказ.
05.03.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надійшла заява №49131 від 22.02.2019, в якій заявник просить суд замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".
Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 для розгляду заяви №49131 від 22.02.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" у справі №913/462/13-г визначено головуючого суддю (суддю доповідача): Голенко І.П.
05.03.2019 на підставі розпорядження керівника апарату суду №97-р, у зв'язку з тим, що суддя Голенко І.П. не здійснює правосуддя у зв'язку з закінченням п'ятирічного строку призначення на посаду судді, відповідно до ст.32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.5.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Господарському суді Луганської області був проведений повторний автоматизований розподіл заяви з метою заміни судді, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019, та заява передана на розгляд судді Косенко Т.В.
Ухвалами суду від 06.03.2019 відновлено втрачену справу №913/462/13-г у частині: рішення Господарського суду Луганської області від 02.04.2013, наказу Господарського суду Луганської області №913/462/13-г від 15.04.2013 та розгляд заяви призначено на 15.03.2019.
14.03.2019 від заявника через канцелярію суду надійшло клопотання №49328 від 11.03.2019 про розгляд справи без участі представника заявника.
Клопотання про розгляд справи без участі представника заявника судом розглянуто, задоволено та долучено до матеріалів справи.
Представники заявника та сторін в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.
Згідно з ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно з ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
17.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №114/21 (далі - договір 1), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №235/10-28/3 від 29.12.2006, який укладено між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк".
17.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №265/ФК-16 (далі - договір 2), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №235/10-28/3 від 29.12.2006, який укладено між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".
Згідно з п.2.1 договорів, на умовах, встановлених договором та відповідно до ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.2.2 договорів, відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (Додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2 договору та з моменту підписання сторонами реєстру (ів) боржників, складених за формою, наведеною в додатку №2 до договору. Сторони погодили, що реєстр (и) боржників підписується (ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.
Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі боржників. Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги без згоди первісного кредитора (п.2.3 договорів).
Загальна вартість прав вимоги за договором відступлення права вимоги №114/21 від 17.06.2016 становить 5800000 грн 00 коп., за договором відступлення права вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016 становить 5858000 грн 00 коп. (п.3.1 договорів).
Не пізніше 180 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за кредитними договорами та відступлення прав за договорами забезпечення, окрім боржників, які зареєстровані та/або проживають на території Донецької та Луганської областей, документація щодо яких передається з моменту фактичного отримання допуску до такої документації, первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов'язаний прийняти документацію, про що складається акт приймання - передачі за формою, наведеною у додатку №4 до договору (п.5.1 договору).
Додаткові угоди, додатки до договору, попередній реєстр боржників, реєстр боржників, а також акти приймання - передачі, зазначені в ст.5 договору, є невід'ємними частинами договору (п.8.2 договорів)
Відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Суд звертає увагу заявника, що згідно умов договорів факторингу, дата відступлення права вимоги є дата підписання відповідного Реєстру боржників.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до заяви надані копії вказаних договорів відступлення прав вимоги, витяги з Реєстру боржників, в яких не міститься відповідної дати.
Суд зауважує, що заявником до матеріалів заяви не додано всіх додатків до договорів відступлення права вимоги, зокрема:
- до договору 1 не надано: підписаного між ПАТ "Райффазейн Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" акту приймання - передачі документації за формою згідно з додатком №4 до договору; підтвердження проведення ПАТ "Вектор Банк" оплати згідно з п.3.2 договору; перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників);
- до договору 2 не надано: підписаного між ПАТ "Вектор Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" акту приймання - передачі документації за формою згідно з додатком №4 до договору; перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників).
Доказами, відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявник всупереч приписів ст.74 Господарського процесуального кодексу України не довів суду безспірний факт переходу права вимоги від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Вектор Банк" за договором відступлення прав вимоги №114/21 від 17.06.2016 та від ПАТ "Вектор Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за договором відступлення прав вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016, а відтак не довів наявність підстав для заміни сторони її правонаступником.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви №49131 від 22.02.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" у справі №913/462/13-г.
Керуючись ст.ст.234, 235, 334Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні заяви №49131 від 20.02.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" у справі №913/462/13-г відмовити.
Ухвала набрала законної сили 20.03.2019 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Т.В. Косенко