вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2712/18
За позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б
до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Аверс-сіті", 08298, Київська область, місто Ірпінь, смт Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 26, корпус 2, офіс 173
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ріал ОСОБА_2К.А.У.", 04073, місто Київ, Оболонський район, проспект Степана Бандери, будинок 15-А
2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційна компанія "ЖК Коцюбинський", 08298, Київська область, місто Ірпінь, смт Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 26, корпус 2, офіс 173
3. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинка", 08298, Київська область, місто Ірпінь, смт Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 26, корпус 2
про визнання продовженим на 2019 рік договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 та зобов'язання вчинити певні дії
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання Н.С. Матраєва
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 (посвідчення №6913/10 від 05.09.2018, дов. №315 від 03.10.2018)
від відповідача: ОСОБА_4 (ордер КС №495066 від 24.01.2019; посв. №КВ5900 від 18.05.2017);
від третьої особи 1: ОСОБА_5 (посвідчення №7231/10 від 07.12.2018, дов. №25/02-1 від 25.02.2019);
від третьої особи 2: не з'явився.
від третьої особи 3: не з'явився.
суть спору:
Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Аверс-сіті" про визнання продовженим на 2019 рік укладеного між сторонами договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015.
Справа розглядається за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ріал ОСОБА_2К.А.У.", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційна компанія "ЖК Коцюбинський" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинка".
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
27.12.2018 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, окрім вимоги про визнання продовженим договору, просить суд зобов'язати ТОВ "Аверс-сіті" забезпечити ПрАТ "Київобленерго" технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами відповідно до умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем до закінчення підготовчого засідання, суд задовольняє вказану заяву та розглядає позовні вимоги в наступній редакції:
« 1. Визнати продовженим на 2019 рік укладений між Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» договір про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» забезпечити Приватному акціонерному товариству «Київобленерго» технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами відповідно до умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015».
Відповідач 10.01.2019 подав відзив на позовну заяву (арк.с. 110-113), в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що договір №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 припинено в порядку, передбаченому пунктом 7.4. договору. Окрім цього, на думку відповідача, позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту.
Одночасно з відзивом на позовну заяву відповідач подав заперечення проти заяви про збільшення розміру позовних вимог, які прийняті судом до розгляду та залучені до матеріалів справи.
24.01.2019 позивач подав заперечення проти відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 24.01.2019 закрито підготовче провадження у справі №911/2712/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
07.03.2019 відповідач подав письмові пояснення, які прийняті судом до розгляду та залучені до матеріалів справи.
Треті особи пояснень щодо предмету спору не надали, у судові засідання, про місце, дату та час проведення яких повідомлялись належним чином, не з'явились.
У судовому засіданні 11.03.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд
встановив:
Між Публічним акціонерним товариством «АЕС Київобленерго», правонаступником якого є ПрАТ “Київобленерго”, (Постачальник) та ТОВ «Аверс-Сіті» (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №220046501 від 17.05.2011 (арк. с. 24-45), відповідно до пункту 1.1. Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 4510,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
Точка продажу електричної енергії відповідно до пункту 1.2 цього договору встановлена сторонами згідно ОСОБА_4 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності та зазначена в Додатку №1 “Загальна однолінійна схема електропостачання”, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно Додатку №1 до Договору про постачання електричної енергії №220046501 від 17.05.2011 точка продажу електричної енергії споживачу визначена за адресою: смтКоцюбинське, вул. Пономарьова, 26.
Відповідно до пункту 8.2 Договору про постачання електричної енергії №220046501 від 17.05.2011 відносини між споживачем та електропередавальною організацією (для споживачів, які приєднані до мереж електропередавальної організації, що не має ліцензії а постачання електричної енергії) регулюються умовами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, який укладається між ними.
Відносини між постачальником та основним споживачем у частині передачі електричної енергії споживачу (субспоживачу) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж (пункт 8.4.1 договору).
За умовами пункту 9.4 договір про постачання електричної енергії №220046501 від 17.05.2011 укладений з дня його підписання на строк до 31.12.2011 і вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.
Крім того, 09.04.2015 між відповідачем та позивачем укладено договір №UA10-2015-01901/00 про спільне використання технологічних електричних мереж (арк.с.74-92), відповідно до пункту 1.1. якого власник мереж (відповідач у даній справі) зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок електропостачальної організації або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує електропостачальна організація, а електропостачальна організація - своєчасно оплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов договору
Згідно пунктом 3.1.4 Договору про спільне використання технологічних електричних мереж власник мереж має право на припинення спільного використання технологічних мереж власника мереж у випадку та порядку, які передбачені розділом 4 вказаного договору.
У відповідності до розділу 4 вказаного договору спільне використання електричних мереж може бути припинено або обмежено власником мереж, зокрема, з повідомленням електропостачальної організації не пізніше ніж за три робочі дні у разі несплати електропостачальною організацією за використання електричних мереж власника мереж у встановлений термін з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ або використання технологічних електричних мереж власника електропостачальною організацією після закінчення строку дії вказаного договору.
Відповідно до пункту 7.4 договору цей договір укладено до 31.12.2015, він набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією з сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством; у разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи вказаний договір втрачає чинність.
28.11.2018 ТОВ «Аверс-Сіті» звернулось до ПрАТ «Київобленерго» з заявою № 1/22-11-18 (арк. с. 116) про припинення договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015, яка направлена на адресу позивача згідно опису вкладення в цінний лист №0303114155988 від 28.11.2018 і чека №0303114155988 від 28.11.2018 та отримана останнім 30.11.2018 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303114155988 (арк. с. 117-118).
Позивач вважає, що ТОВ «Аверс-Сіті» безпідставно відмовилось від договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015, чим порушує права ПрАТ “Київобленерго” на здійснення постачання електричної енергії іншим споживачам, зокрема ТОВ "Ріал ОСОБА_2К.А.У.", ТОВ "Житлово-Експлуатаційна компанія "ЖК Коцюбинський" та ОСББ "Коцюбинка".
Договір про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань в силу частини першої статті 174 Господарського кодексу України, які є майново-господарськими.
Згідно частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу укладеного позивачем та відповідачем договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 відповідач набув певні зобов'язання, які мав виконувати.
Судом встановлено, що сторонами досягнуто згоди щодо строку дії цього договору, порядку його продовження на наступний період та визначено право сторони за місяць до закінчення строку дії такого договору подати іншій стороні заяву про відмову від такого договору (пункт 7.4).
Частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Враховуючи, що відповідач подав заяву про відмову від договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 у строк, визначений його пунктом 7.4, і таке право передбачено умовами договору за взаємною згодою сторін, такий договір правомірно припинив свою дію, а отже, припинилось і зобов'язання відповідача, зокрема, в частині забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» відповідно до умов вказаного договору.
Окрім цього, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій: застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Укладаючи договір про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 сторони керувались чинними на той період Правилами користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісією з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996.
У додатку № 2 до вищевказаних Правил користування електричною енергією наявний типовий договір про спільне використання технологічних електричних мереж.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Постанова № 312 або Правила користування електричною енергією) було визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (із змінами).
Пунктами 2-4 преамбули Правил користування електричною енергією було встановлено строк щодо приведення до відповідності Постанови № 312 всіх договорів, які укладаються/укладались у зв'язку зі споживанням електричної енергії до 01.12.2018.
У додатку № 1 до Правил користування електричною енергією знаходиться договір про спільне використання технологічних мереж, який є типовим для всіх суб'єктів Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою № 312.
Відповідно до пункту 1.2.3 Правил користування електричною енергією власник технологічних електричних мереж (основний споживач) не має права відмовити оператору системи розподілу, на території ліцензованої діяльності якого приєднані мережі власника, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил - в укладенні (переукладенні) договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (додаток 2 до цих Правил), у передбачених цими Правилами випадках.
Згідно з пунктом 2.5.1 Правил користування електричною енергією для забезпечення розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу електричними мережами, що не належать оператору системи розподілу, між оператором системи розподілу та споживачем та/або власником цих мереж, який не є оператором системи розподілу, укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі Типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж (додаток 1 до цих Правил).
Договір про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 не відповідає типовому договору про спільне використання технологічних мереж, викладеному в додатку №1 до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання вказаного правочину продовженим на 2019 рік є неналежним та не спрямованим на відновлення порушеного права позивача, оскільки умови вказаного правочину не відповідають типовому договору про спільне використання технологічних мереж викладеному в додатку №1 до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, і як наслідок суперечитиме вимогам пунктів 2-4 преамбули Постанови №312 від 14.03.2018 в частині приведення у відповідність договору про спільне використання технологічних мереж та інших договорів до вимог, що визначені Правилами користування електричною енергією.
Згідно з частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Господарський суд, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Суд може самостійно здійснювати правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин, але не самостійно змінювати предмет позову.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
В даному випадку ефективним способом захисту, спрямованим на відновлення порушеного права позивача, може бути вчинення дій, спрямованих на укладення договору про спільне використання технологічних мереж в редакції типового договору, викладеного в додатку №1 до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018.
Проте, обрання правильного способу захисту покладається саме на особу, яка звертається до суду. Застосування судом іншого способу захисту є перейманням на себе обов'язків позивача, що не узгоджується з вимогами статей 5 та 237 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак вимога про визнання продовженим на 2019 рік укладеного між Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 задоволенню не підлягає.
Оскільки вимога про зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» забезпечити Приватному акціонерному товариству «Київобленерго» технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами відповідно до умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 є похідною від вимоги про визнання вказаного правочину продовженим на 2019 рік, яка не підлягає задоволенню, в її задоволенні також слід відмовити.
Зважаючи на викладене підстави для задоволення позову відсутні.
Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Дата підписання повного рішення: 20.03.2019.