ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
м. Київ
19.03.2019Справа № 910/433/19
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Вахтангова, будинок 2А; ідентифікаційний код 36407488)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік" (01103, місто Київ, Печерський район, Залізничне Шосе, будинок 45, офіс 201; ідентифікаційний код 39353364)
про стягнення 42 721,91 грн
Представники: без виклику (повідомлення) представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік" про стягнення 42 721,91 грн заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 12/11/18 від 12.11.2018 надання послуг з перевезення вантажів в частині повної та своєчасної оплати перевезення вантажу, здійсненого позивачем на підставі заявки №1-15404/18 від 12.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/433/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
01.02.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік" проти задоволення позову заперечує, оскільки відповідачем на підставі акту № А-000000624 від 16.11.2018 та рахунку-фактури № В-0000494 від 16.11.2018 було здійснено оплату наданих позивачем послуг за міжнародне переведення в розмірі 51 306,00 грн згідно платіжного доручення № 4958 від 24.01.2019, тому відповідач не має будь-яких зобов'язань перед позивачем.
01.02.2019 позивачем подано до канцелярії суду заяву про закриття провадження у справі, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" вказує, що станом на після відкриття провадження по справі відповідачем було повністю сплачено заявлену до стягнення заборгованість в розмірі 42 721,91 грн, а також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 921,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 200,00 грн.
Крім того, 18.02.2019 позивачем подано до канцелярії суду відповідь на відзив, в якій позивач надає пояснення стосовно розміру заявленої в позові до стягнення заборгованості.
Положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом розглянуто заяву позивача про закриття провадження у справі та встановлено наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Як зазначено вище, предметом спору вказаної справи є стягнення з відповідача заборгованості за договором № 12/11/18 від 12.11.2018 надання послуг з перевезення вантажів в розмірі 42 721,91 грн.
Як вбачається з представлених суду документів, а саме платіжного доручення № 4958 від 24.01.2019, банківської виписки по рахунку відповідача за період з 23.01.2019 по 24.01.2019, а також довідки Головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" після відкриття провадження у даній справі відповідачем було сплачено на рахунок позивача вказану вище суму грошових коштів.
Отже, з огляду на добровільне виконання відповідачем своїх зобов'язань, приймаючи до уваги відсутність будь-яких інших неврегульованих питань в межах позовних вимог, заявлених позивачем, суд дійшов висновку щодо відсутності предмета спору між сторонами по даній справі.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що предмет спору між сторонами відсутній, що також було письмово підтверджено позивачем, суд вважає заяву позивача про закриття провадження у справі обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню.
Стосовно заяви позивача про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 1 921,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 200,00 грн, суд зазначає наступне.
За приписами частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. При цьому, відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Одночасно, за змістом частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із доданим до позовної заяви розрахунком судових витрат, розмір судових витрат, які позивач очікував понести у зв'язку з розглядом даної справи, становив 1 921,00 грн - судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4 200,00 грн.
Враховуючи висновки суду про необхідність закриття провадження у справі внаслідок задоволення відповідачем позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" після пред'явлення відповідного позову до суду, приймаючи до уваги заяву позивача про стягнення з відповідача судового збору, судовий збір в розмірі 1 921,00 грн, сплачений за розгляд позовної заяви у справі № 910/433/19, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд".
Одночасно, стосовно заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 200,00 грн суд зазначає наступне.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором від 25.12.2018 про правову допомогу, укладеними з адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем, актом приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2019 та квитанцією №01-1 від 04.01.2019 на суму 4 200,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" (довіритель) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (повірений) було укладено договір від 25.12.2018 про правову допомогу, відповідно до якого повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у стягненні коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік". З цією метою здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням;, провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу; підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву; вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання судового рішення.
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору за здійснення дій, що визначені у пункті 1.1. цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 4 200,00 грн. Розрахунок здійснюється в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2019. (пункт 6.1. договору).
На підтвердження виконання робіт, договором від 25.12.2018 про правову допомогу, адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" було складено акт приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2019 на загальну суму 4 200,00 грн, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
На підтвердження фактичної оплати послуг з правничої допомоги в розмірі 4 200,00 грн, позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордера №01-1 від 04.01.2019.
Відповідач, заперечуючи проти заявлених до стягнення відповідачами витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає про те, що вказані витрати є необґрунтованими, завищеними та безпідставними, оскільки ряд послуг не мають належного документального підтвердження, а також позивач не довів їх реальність, тому на думку відповідача належний розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем має складати 2 512,50 грн.
Водночас, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вже зазначалось вище, до матеріалів справи позивачем було долучено акт приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2019. У вказаному акті, міститься детальний перелік робіт, виконаних адвокатами в процесі надання правової допомоги позивача під час розгляду справи № 910/433/19, до яких належать вивчення та огляд документів та інших доказів за їх місцезнаходженням; проведення заходів досудового врегулювання спору проведення переговорів на предмет повернення боргу, підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви, вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання судового рішення.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1283/17.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши матеріали справи, суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи договір від 25.12.2018 про правову допомогу, квитанція до прибуткового касового ордеру №01-1 від 04.01.2019 та акту приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2019 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.09.2018 по справі №753/15683/15.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем в інтересах позивача дій щодо досудового врегулювання спору та проведення переговорів щодо повернення боргу. Крім того, позивачем не зазначено, які саме інші дії були вчинені адвокатом під час розгляду справи в суді, тривалість виконання яких складала 7 год. 00 хв.
Одночасно, суд не вбачає підстав для відшкодуванню позивачу витрат на правничу допомогу, пов'язаних з виконанням судового рішення, оскільки станом на момент вирішення спору у справі № 910/433/19 Господарським судом міста Києва, а саме постановлення ухвал про закриття провадження у даній справі відсутнє жодне виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи добровільну сплату відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 4 200,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру на 50 %.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" про стягнення з позивача 4 200,00 грн витрат на правничу допомогу частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" 2 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 130, 170, 231-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі №910/433/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік" про стягнення 42 721,91 грн заборгованості - закрити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік" (01103, місто Київ, Печерський район, Залізничне Шосе, будинок 45, офіс 201; ідентифікаційний код 39353364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Вахтангова, будинок 2А; ідентифікаційний код 36407488) 1 921,00 грн (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню 00 копійки) судового збору та 2 100,00 грн (дві тисячі сто гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
3. Ухвала набирає законної сили 19.03.2019 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ