номер провадження справи 27/3/19
15.03.2019 Справа № 908/121/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Дельта” (69041 м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63-а, код ЄДРПОУ 36447852)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД” (70002 Запорізька область Вільнянський район, м. Вільнянськ, провулок Алкорівський, 3, код ЄДРПОУ 39992949)
про стягнення 291 556 грн. 00 коп.
за участю представників
позивача: ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 06.07.1995 р. (керівник)
відповідача: не з'явився
15.01.2019 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Дельта” про стягнення 291 556 грн. 00 коп. заборгованості за Договором поставки № 31215від 03.12.2015 р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019 р., справу № 908/121/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 16.01.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/121/19, присвоєно справі номер провадження 27/3/19 та призначено судове засідання на 06.02.2019 р.
Справа № 908/121/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
06.02.2019 р. у судовому засіданні представник позивача, звернувся до суду з письмовою заявою б/н від 06.02.2019 р. (вх. № 08-08/2607/19), в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, щодо зменшення розміру позовних вимог. У зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості на суму 50 000 грн. 00 коп. (копія платіжного доручення № 22 від 23.01.2019 р. міститься в матеріалах справи) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД” (70002 Запорізька область Вільнянський район, м. Вільнянськ 241 556 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 06.02.2019 р. відповідно до ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладено на 28.02.2019 р.
27.02.2019 р. позивачем на адресу суду надіслано клопотання б/н від 25.02.2019 р. (вх. № 08-08/4207/19 від 27.02.2019 р.) про відкладення судового засідання, у зв'язку з перебуванням директора підприємства, який є представником позивача у службовому відряджені.
28.02.2019 р. в судове засідання представники сторін не з'явились.
Ухвалою суду від 28.02.2019 р. відповідно до ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладено на 15.03.2019 р.
15.03.2019 р. позивач звернувся до суду з письмовою заявою б/н від 15.03.2019 р. (вх. № 08-08/5298/19), в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, щодо зменшення розміру позовних вимог. У зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості на суму 127000 грн. 00 коп. (платіжні доручення містяться в матеріалах справи) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД” 164556 грн. 00 коп.
Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом.
Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 164 556 грн. 00 грн. заборгованості.
У судовому засіданні 15.03.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні 15.03.2019 р., відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2019 р. підтримав заявлені вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.
В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які свідчать про те, що представниками відповідача - Антипова, ОСОБА_2, отримані ухвали 23.01.2019 р., 06.03.2019 р. відповідно, проте відповідач або представник відповідача жодного разу в підготовче засідання не з'явились, ухиляючись від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/121/19.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
03.12.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Дельта” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД” (Покупець) укладений Договір поставки № 31215 (Договір).
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до п. 1.2 Договору, під товаром за цим договором розуміється: олія соняшникова рафінована, дезодорована, виморожена, марки «П».
Згідно п. 3.1 Договору, Постачальник поставляє товар партіями, згідно поданих покупцем заявок чи Специфікацій/додаткових угод до Договору. Товар поставляється на умовах DDP «Інкомерс 2010», склад Покупця: Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, 3.
Датою отримання Товару є дата, зазначена Покупцем у видатковій накладній (п. 3.5 Договору).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язується провести повний розрахунок, тобто сплатити 100 % вартості партії Товару, відповідно до якого було досягнуто згоду на його поставку, на умовах передоплати. Покупець зобов'язаний провести розрахунок за погоджену партію Товару у продовж 4 (чотирьох) банківських днів, що вираховується з дня отримання Покупцем рахунку-фактури виставленого Постачальником.
Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2018 р. по 27.07.2018 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну сумну 7007292 грн. (про що свідчать двосторонньо підписані сторонами без заперечень та зауважень видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи).
Натомість відповідачем оплачено товар в сумі 6842736 грн., що підтверджується платіжними дорученням, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Позивачем 30.10.2018 р. направлялось на адресу відповідача досудове попередження, після чого відповідачем було частково сплачено заборгованість, однак в повному обсязі сума за отриманий товар Товариством з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД” сплачена не була.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.01.2018 р. по 27.07.2018 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну сумну 7007292 грн., про що свідчать двосторонньо підписані сторонами без заперечень та зауважень видаткові накладні, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що вартість товару в сумі 164556 грн. 00 коп. (з урахуванням часткової проплати відповідачем, з моменту відкриття провадження у справі) не сплачена відповідачем.
Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Більш того, ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 164 556 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.
Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Дельта” обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, враховуючи, що часткову оплату відповідачем було здійснено після подання позовної заяви до суду, витрати зі сплати судового збору в розмірі 4373 грн. 34 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Дельта”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД”, Запорізька область Вільнянський район, м. Вільнянськ задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД” (70002 Запорізька область Вільнянський район, м. Вільнянськ, провулок Алкорівський, 3, код ЄДРПОУ 39992949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Дельта” (69041 м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63-а, код ЄДРПОУ 36447852) 164 556 (сто шістдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. заборгованості, 4 373 (чотири тисячі сімдесят три) грн. 34 коп. - судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 20.03.2019 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова