вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5302/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і Воля", м.Бобровиця
до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м.Кам'янське
про стягнення боргу за непоставлену хімічну продукцію в сумі 8 746196,40 грн.
Суддя Красота О.І.
За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.
Представники:
від Позивача: ОСОБА_1, Виписка з наказу № 216 від 05.12.2017р. та Статут ТОВ, представник
від Відповідача: ОСОБА_2, довіреність №38/016-юр від 27.12.2018р., адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля і Воля" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" і просить суд стягнути 8 746 196,40 грн. - заборгованості та судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором №150086 поставки хімічної продукції від 07.03.2017р. в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.12.2018 о 15:00 год.
20.12.2018р. від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що не заперечує факт наявності заборгованості. Зазначає, що внаслідок об'єктивних причин, які не залежали від Відповідача та призвели до неможливості ведення виробничого процесу внаслідок збитковості та економічної недоцільності, а саме через підвищення ціни природного газу для промисловості, як імпортованого, так і вітчизняного видобутку. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити або у випадку задоволення позовних вимог - розстрочити суму попередньої оплати, що підлягатиме поверненню, не менш ніж на 9-12 місяців від дати судового рішення.
В підготовчому засіданні 20.12.2018р. представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Представник Відповідача в підготовчому засіданні 20.12.2018р. проти позовних вимог заперечував та в позові просив відмовити в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2018р. відкладено підготовче засідання на 22.01.2019р.
В підготовчому засіданні 22.01.2019р. представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
15.01.2019р. представник Позивача подав до господарського суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що посилання Відповідача на Накази №№ 316а, 317а, 456, 655 як на обставину, що завадила йому поставити продукцію за договором №151409, - не можна вважати підставою для звільнення останнього від обов'язку повернути грошові кошти, які були перераховані Позивачем в якості попередньої оплати.
Представник Відповідача в підготовче засідання не з'явився, 22.01.2019р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання через складні погодні умови.
Також, 22.01.2019р. Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, в яких в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі, та зазначає, що ним буде здійснено виконання зобов'язань з поставки хімічної продукції за Договором №150086 від 07.03.2017р. після відновлення в повному обсязі виробництва продукції, поставка якої є предметом договору.
Ухвалою господарського суду від 22.01.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2019 о 11:00год.
В судовому засіданні 26.02.2019р. представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача в судовому засіданні 26.02.2019р. заявив клопотання про перенесення розгляду справи з підстав направлення 22.02.2019р. на адресу Позивача проекту мирової угоди, вказуючи на це зазначає, що у випадку її підписання сторонами спір буде вирішений мирним шляхом.
Ухвалою господарського суду від 26.01.2019р. розгляд справи по суті відкладений на 14.00 год. 05.03.2019р.
В судовому засіданні 26.02.2019р. представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для підписання сторонами мирової угоди та поданням її до суду для затвердження.
Відповідно до ст.192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд задовольняє клопотання Відповідача та відкладає судове засідання.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019р. відкладено розгляд справи на 05.03.2019 року о 14 год. 00 хв.
04.03.2019р. Позивач надіслав до суду лист з якого вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо укладення мирової угоди. Крім того, Позивач подав заяву, в якій заперечує проти розстрочення суми боргу.
У зв'язку із перебуванням судді Красота О.І. на лікарняному розгляд справи №904/5302/18 05.03.2019р. не відбувся, про що учасників судового процесу повідомлено листом господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р.
Враховуючи, повернення судді Красота О.І. з лікарняного 12.03.2019р., ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019р. призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.03.2019р. о 15:00.
В судовому засіданні 19.03.2019р. Позивач заявив клопотання та просить суд включити до судових витрат по справі транспортні витрати Позивача та витрати для забезпечення проживання представників Позивача у сумі - 14 206,00 грн. згідно ст.123 Господарського процесуального кодексу України.
Вказані витрати Позивач обґрунтовує необхідністю забезпечення прибуття та проживання представників ТОВ "Земля і Воля", центральний офіс якого знаходиться на значній відстані від місця проведення судових засідань по справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і Воля" про включення до судових витрат по справі транспортні витрати та витрати для забезпечення проживання представників Позивача - відмовлено.
Крім того, 19.03.2019р. Позивач подав заяву та зазначив, що Відповідачем 04.03.2018 року на рахунок ТОВ «Земля і Воля» було перераховано 100 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором поставки хімічної продукції № 151409 від 26.03.2018 року, а 05.03.2018 року Відповідачем на рахунок ТОВ «Земля і Воля» було перераховано ще 100 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором поставки хімічної продукції № 151409 від 26.03.2018 року.
Відповідач в судому засіданні підтвердив часткову оплату заборгованості за договором поставки хімічної продукції № 151409 від 26.03.2018 року в сумі 200 000,00 грн.
В судовому засіданні 19.03.2019р. представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
19.03.2019р. Відповідач у судовому засіданні посилаючись на відзив на позовну заяву, вказав, що не заперечує факт наявності заборгованості та сплату 200 000,00 грн. просить у задоволенні позовних вимог відмовити або у випадку задоволення позовних вимог - розстрочити суму попередньої оплати, що підлягатиме поверненню, не менш ніж на 9-12 місяців від дати судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
07.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і Воля" (далі-Позивач, Покупець) та Публічним акціонерним товариством «Дніпроазот» (далі-Відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки хімічної продукції №150086 (а.с.13-18).
Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору поставляти (передавати у власність) Покупцю визначену цим Договором та невід'ємними додатками до нього продукцію виробничо-технічного призначення, Покупець зобов'язується приймати таку продукцію та оплачувати її вартість в порядку і в строки, передбачені Договором та невід'ємними додатками до нього.
Предметом поставок за цим Договором є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення - аміак рідкий технічний (далі-хімічна продукція) (п.1.2. Договору).
Згідно п.1.3. Договору, кількість та ціна хімічної продукції, що підлягає поставці за цим Договором, узгоджується Сторонами в Специфікаціях на поставку Хімічної продукції. Специфікації на поставку Хімічної продукції підписуються повноважними представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін та є невід'ємними частинами (додатками) цього Договору.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Хімічна продукція повинна бути оплачена Покупцем на умові повної (стовідсоткової) попередньої оплати. Попередня оплата вартості Хімічної продукції здійснюється Покупцем лише після погодження Сторонами графіку поставки (відвантаження) Хімічної продукції. Здійснення Покупцем повної сплати попередньої оплати за Хімічну продукцію є необхідною умовою виконання Постачальником своїх зобов'язань по поставці Хімічної продукції Покупцю.
Відповідно до п.3.9. Договору, Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці Хімічної продукції Покупцю, з моменту передачі певної кількості (партії) Хімічної продукції першому перевізникові задля її доставки до вказаної Покупцем залізничної станції на території України. Датою поставки Хімічної продукції є дата передачі Хімічної продукції першому перевізнику вантажу (Хімічної продукції), яка зазначена у накладній (електронній накладній) на перевезення вантажу. Ризик втрати чи пошкодження Хімічної продукції, право власності на Хімічну продукцію, а також обов'язок несення витрат, пов'язаних з Хімічною продукцією, переходять від Постачальника до Покупця в момент виконання Постачальником своїх зобов'язань по поставці Хімічної продукції.
Цей Договір набирає чинності з моменту чинності його укладення Сторонами і діє до 31.12.2017р. Вся передплачена Покупцем згідно умов цього Договору Хімічна продукція має бути поставлена в строк не пізніше останнього дня строку дії Договору (п.8.1.Догвору).
26.03.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і Воля" (далі-Позивач, Покупець) та Публічним акціонерним товариством «Дніпроазот» (далі-Відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки хімічної продукції №151409 (а.с.23-28).
Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору поставляти (передавати у власність) Покупцю визначену цим Договором та невід'ємними додатками до нього продукцію виробничо-технічного призначення, Покупець зобов'язується приймати таку продукцію та оплачувати її вартість в порядку і в строки, передбачені Договором та невід'ємними додатками до нього.
Предметом поставок за цим Договором є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення - аміак рідкий технічний (далі-Хімічна продукція) (п.1.2. Договору).
Згідно п.1.3. Договору, кількість та ціна хімічної продукції, що підлягає поставці за цим Договором, узгоджується Сторонами в Специфікаціях на поставку Хімічної продукції. Специфікації на поставку Хімічної продукції підписуються повноважними представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін та є невід'ємними частинами (додатками) цього Договору.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Хімічна продукція повинна бути оплачена Покупцем на умові повної (стовідсоткової) попередньої оплати. Попередня оплата вартості Хімічної продукції здійснюється Покупцем лише після погодження Сторонами графіку поставки (відвантаження) Хімічної продукції. Здійснення Покупцем повної сплати попередньої оплати за Хімічну продукцію є необхідною умовою виконання Постачальником своїх зобов'язань по поставці Хімічної продукції Покупцю.
В пункті 3.3. зазначено, що кількість Хімічної продукції, що підлягає поставці в кожній окремій партії, погоджується Сторонами з урахуванням їх економічних інтересів, виробничих потужностей та виробничого циклу Постачальника. Сторони домовилися проте, що на час зупинення виробничих потужностей Постачальника для проведення капітального ремонту поставка (відвантаження) Хімічної продукції Покупцю може бути зупинена Постачальником до закінчення ремонту і це не є порушенням умов цього Договору.
Відповідно до п.3.9. Договору, Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці Хімічної продукції Покупцю, з моменту передачі певної кількості (партії) Хімічної продукції першому перевізникові задля її доставки до вказаної Покупцем залізничної станції на території України. Датою поставки Хімічної продукції є дата передачі Хімічної продукції першому перевізнику вантажу (Хімічної продукції), яка зазначена у накладній (електронній накладній) на перевезення вантажу. Ризик втрати чи пошкодження Хімічної продукції, право власності на Хімічну продукцію, а також обов'язок несення витрат, пов'язаних з Хімічною продукцією, переходять від Постачальника до Покупця в момент виконання Постачальником своїх зобов'язань по поставці Хімічної продукції.
Цей Договір набирає чинності з моменту чинності його укладення Сторонами і діє до 31.12.2018р. Вся передплачена Покупцем згідно умов цього Договору Хімічна продукція має бути поставлена в строк не пізніше останнього дня строку дії Договору (п.8.1.Договору).
05.06.2018 року Сторонами було погоджено Специфікацію №3 до Договору поставки Хімічної продукції від 26.03.2018 року №151409, відповідно до якої ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» зобов'язане поставити ТОВ «Земля і Воля» в строк з 05.06.2018 р. по 31.07.2018р. рідкий технічний аміак в кількості 2000,0 тон. (а.с. 33).
07.06.2018 року згідно з виставленим Відповідачем рахунком-фактурою №211 від 06.06.2018року (а.с.50) хімічна продукція в обсязі, визначеному в Специфікації, була оплачена Позивачем на умовах повної попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 6157 від 07.06.2018 року (а.с.43).
Відповідачем не було поставлено обумовлену Договором Хімічну продукцію в повному обсязі.
Згідно даних бухгалтерської документації, загальна сума оплати за Договором поставки №151409 становить 38 478 000, 00 грн. Фактично Позивач отримав від Відповідача рідкий технічний аміак на суму 29 783 250,00грн.
Різниця суми стосовно не поставленої продукції є сума 8 694 750,99грн.
07.03.2017р. між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки хімічної продукції №150086, відповідно до якого Відповідач зобов'язався поставити Позивачу рідкий технічний аміак в кількості, визначеній в Специфікаціях.
За результатами розрахунків за даним Договором станом на грудень 2017 року Відповідачем не було поставлено хімічну продукцію на загальну суму 51 446,40 грн.
Однак, згідно Угоди про зарахування коштів до попередньої оплати за Договором від 26.03.2018р., дані гроші кошти в якості попередньої оплати включені до загальної суми Договору №151409. (а.с. 30).
Таким чином, за Договором № 151409 від 26.03.2018 року Відповідачем не було поставлено хімічної продукції (аміак рідкий технічний) на суму 8 746 196,40 грн.
09.08.2018 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією, в якій було вказано пункти Договору, які не виконані Відповідачем, а також наведені обгрунтовані розрахунки не виконаного ним зов'язання.
Позивач, згідно вказаної претензії поставив вимогу Відповідачу виконати в розумні строки покладене на Відповідача зобов'язання щодо поставки рідкого технічного аміаку у обсязі 988,75 тон на загальну суму 8 746 196, 40 грн.
Листом від 03.09.2018 року Відповідач повідомив Позивача, що згідно наказу №655 «Про простій в АТ «Дніпроазот» призупинено роботу в структурних підрозділах Відповідача і у зв'язку з цим останній немає можливості відвантажити хімічну продукцію відповідно до умов Договору і таким чином виконати покладене на нього зобов'язання.
04.09.2018 року Позивач повторно звернувся до Відповідача з претензією, в якій було поставлено вимогу - повернути грошові кошти на вказаний в претензії рахунок.
Натомість Відповідач відмовився виконати вимогу Позивача і просив перенести вирішення даного питання на січень 2019 року.
Враховуючи несприятливі обставини, в яких перебував Відповідач на той момент, Позивач 09.10.2018 року звернувся до Відповідача з пропозицією надати належним чином оформлений гарантійний лист, скріплений печаткою за підписом голови правління ПАТ «Дніпроазот», однак Відповідач проігнорував дану пропозицію.
Не поставка товару у строки визначені у Договорі та не повернення Відповідачем суми передплати у розмірі 8 746 196,40 грн. і стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом свого порушеного права.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, у встановлений строк товар не передав, покупець має право вимагати передачу товару або повернення суми передплати.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Як вказувалось вище, 19.03.2019р. Позивач подав заяву та зазначив, що Відповідачем 04.03.2018 року на рахунок ТОВ «Земля і Воля» було перераховано 100 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором поставки хімічної продукції № 151409 від 26.03.2018 року, та 05.03.2018 року Відповідачем на рахунок ТОВ «Земля і Воля» було перераховано ще 100 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором поставки хімічної продукції № 151409 від 26.03.2018 року.
Відповідач в судому засіданні підтвердив часткову оплату заборгованості за договором поставки хімічної продукції № 151409 від 26.03.2018 року в сумі 200 000,00 грн.
Таким чином провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення з Відповідача суми у розмірі 200 000,грн.
Станом на час розгляду справи доказів поставки товару або сплати заборгованості у сумі 8 546 196,40 грн. від представників сторін не надійшло.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, у встановлений строк товар не передав, покупець має право вимагати передачу товару або повернення суми передплати.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача підлягає задоволенню частково з стягненням з Відповідача заборгованості у розмірі 8 546 196,40 грн.
Посилання Відповідача на пункт 3.3. Договору поставки хімічної продукції №15140 від 26.03.2018р. стосовно того, що сторони домовилися проте, що на час зупинення виробничих потужностей Постачальника для проведення капітального ремонту поставка (відвантаження) Хімічної продукції Покупцю може бути зупинена Постачальником до закінчення ремонту і це не є порушенням умов цього Договору, суд не приймає до уваги з огляду на те, що п.8.1. вказаного Договору чітко визначено, що вся передплачена Покупцем згідно умов цього Договору Хімічна продукція має бути поставлена в строк не пізніше останнього дня строку дії Договору, датою якою є 31.12.2018р.
Таким чином поставка у будь-якому випадку повинна бути зроблена Відповідачем Позивачу до 31.12.2018р.
Як вказувалось вище, 20.12.2018р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд розстрочити суму попередньої оплати, що підлягатиме поверненню за Договором, не менше ніж на 9-12 місяців від дати прийняття судового рішення.
Клопотання Відповідача мотивоване наступними підставами.
Внаслідок об'єктивних причин, які не залежали від Відповідача та призвели до неможливості ведення виробничого процесу внаслідок збитковості та економічної недоцільності, а саме через підвищення ціни природного газу для промисловості, як імпортнованого, так й вітчизняного видобутку, доля якого у собівартості продукції, яку виробляє Відповідач, складає від 40 до 90%, наказом № 655 від 15.06.2018 «Про простій в АТ «ДНІПРОАЗОТ» призупинено роботу в структурних підрозділах Відповідача, простою підприємство позбавлене можливості в повному обсязі здійснювати господарську діяльність та виробляти власну продукцію, зокрема, аміак рідкий технічний, поставка якого є предметом договору поставки хімічної продукції № 151409 від 26.03.2018р. Після відновлення роботи Відповідача щодо виробництва хімічної продукції, поставка якої є предметом Договору, зобов'язання з поставки хімічної продукції за Договором будуть виконані в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, в судових актах повинні бути наведені мотиви задоволення такої заяви про розстрочку з посиланням на відповідні документи.
Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.
Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення, закріплено у ст.331 ГПК України.
Таким чином, розглянувши вказане клопотання Відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на те, що обставини на які посилається Відповідач в обґрунтування вказаної заяви, не є підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Провадження у справі стосовно суми 200 000 грн. - закрити.
В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про розстрочення суми попередньої оплати - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", (51909, м.Кам'янське, вул.С.Х.Горобця, 1, ЄДРПОУ 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і Воля", (17400, м.Бобровиця, Чернігівська область, вул.Чернігівська, 34, ЄДРПОУ 30866306) заборгованість в розмірі 8 546 196,40 грн. та судовий збір у розмірі 131 192,95 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
20.03.2019р.
Повне рішення складено 20.03.2019