вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5925/18
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О. за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро)
до приватного підприємства «Цесія» (м. Дніпро),
товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з питань нотаріату та банкрутства» (м. Дніпро)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (м. Дніпро)
про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно
Представники:
від прокурора: Дидюк Н.О., посв № 047832 від 04.09.2017
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 7/10-3754 від 21.12.2018
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: ОСОБА_2, дог. від 12.02.2019
від третьої особи: ОСОБА_1, дов. № 15/6-27 від 11.01.2019
Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до приватного підприємства «Цесія», товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з питань нотаріату та банкрутства», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про:
- визнання недійсним, укладеного 19.07.2016 між приватним підприємством «Цесія» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32813895) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство з питань нотаріату та банкрутства» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39106478) іпотечного договору № 458, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, записи внесені до Державного реєстру іпотек 19.07.2016 за номерами: 15469844, 15470737, 15471329;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у зв'язку із посвідченням іпотечного договору № 458 від 19.07.2016 у вигляді заборони відчуження зазначеного в договорі майна, а саме:
- індексний номер рішення - 30530969 від 19.07.2016, номер запису про обтяження: 15470102 стосовно нежитлового приміщення № 13, розташованого на першому поверсі нежитлової будівлі № 42 на пр. Слобожанський у м. Дніпро, загальна площа 81,7кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 60709312101);
- індексний номер рішення - 30531754 від 19.07.2016, номер запису про обтяження: 15470948 стосовно нежитлового приміщення № 15, розташованого на четвертому поверсі нежитлової будівлі № 42 на пр. Слобожанський у м. Дніпро, загальна площа 639кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 64516912101);
- індексний номер рішення - 30532245 від 19.07.2016, номер запису про обтяження: 15471479 стосовно будівель і споруд, розташованих на вул. Березинська, 3а у м. Дніпро, загальна площа 1088,2кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114413912101).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6636/2012, від 31.01.2018 у справі № 38/5005/6637/2012 визнано неправомірними дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута спірного нерухомого майна, визнано недійсними результати біржових торгів та договори купівлі-продажу, укладені на їх підставі;
- вжитими заходами представницького характеру до комунальної власності повернуто незаконно відчужене нерухоме майно, однак власник позбавлений можливості реалізувати свої повноваження щодо володіння та розпорядження належним йому майном;
- нерухоме майно, яке є комунальною власністю, ПП «Цесія» 19.07.2016 передано в іпотеку, чим порушено права та інтереси територіальної громади міста Дніпро;
- наявність заборон на відчуження нерухомого майна накладених в межах іпотечного договору, позбавляє територіальну громаду міста в особі Дніпровської міської ради можливості у повному обсязі розпоряджатись власним майном;
- правова позиція прокурора підтверджується постановами Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/19633/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17, від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16.
Позивач підтримує позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву.
Відповідач-2 заперечує проти позову посилаючись на те, що:
- на момент укладення договору іпотеки з боку ТОВ «Агентство з питань нотаріату та банкрутства» та ПП «Цесія» були відсутні порушення закону, оскільки нерухоме майно передавалось в іпотеку зареєстрованим власником нерухомого майна та за відсутності будь-яких зареєстрованих прав чи обтяжень інших осіб щодо нього;
- у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням. Тобто навіть у разі невиконання або неналежного виконання ПП «Цесія» зобов'язання по договору фінансової допомоги № 19 від 19.07.2016 та задоволення ТОВ «Агентство з питань нотаріату та банкрутства» своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, Дніпровська міська рада набуде права кредитора ПП «Цесія»;
- Дніпровською міською радою порушено принцип належного урядування при прийнятті рішень щодо управління комунальними підприємствами та закріпленим за ними нерухомим майном.
Також, відповідач-2 звернувся із заявою про залишення позовної заяви без розгляду. Заява обґрунтована тим, що:
- участь прокурора у розгляді справи порушує принцип рівноправності сторін;
- відсутні передбачені законом виключні випадки, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави;
- у позовній заяві не наведено обставини, які унеможливлюють або перешкоджають Дніпровській міській раді самостійно захистити інтереси держави.
Третя особа підтримує вимоги прокурора в повному обсязі.
Відповідач-1 не забезпечив явку представника в судове засідання.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-1, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Так, згідно з матеріалами справи відповідач зареєстрований за адресою: 49112 м. Дніпро, вул. Енергетиків, 4.
Саме за вказаною адресою відповідача-1 надсилались ухвали суду від 29.12.2018, 29.01.2019, 12.02.2019, 26.02.2019.
У судовому засіданні 12.03.2019 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора, позивача, відповідача-2 і третьої особи, господарський суд, -
19.07.2016 між ПП «Цесія» (іпотекодавець) та ТОВ «Агентство з питань нотаріату та банкрутства» (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір із реєстровим номером № 458, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3
Пунктом 1.1 договору визначено, що іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку наступне майно:
- нежитлове приміщення № 13, розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі № 42 на пр. Слобожанський, м. Дніпро, загальна площа 81,7кв.м.;
- нежитлове приміщення № 15, розташоване на четвертому поверсі нежитлової будівлі № 42 на пр. Слобожанський, м. Дніпро, загальна площа 639кв.м.;
- будівлі і споруди, розташовані на вул. Березинська, 3а, м. Дніпро, загальна площа 1088,2кв.м.
Згідно з п. 1.2 договору, даним договором забезпечується повне та своєчасне виконання зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем (основного зобов'язання у розумінні ст.ст. 1, 3, 18 Закону України «Про іпотеку») за наступним договором:
1.2.1. За договором № 19 про надання поворотної фінансової допомоги від 19.07.2016 укладеним між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також усіх договорів про внесення змін, додаткових угод, змін, додатків та доповнень до нього, як існуючих, так і тих, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору (іменований сторонами - «Основне зобов'язання» та/або «Основний договір), за яким іпотекодавець зобов'язаний повернути іпотекодержателю грошові кошти у розмірі 4800000грн з кінцевим терміном виконання основного зобов'язання - не пізніше ніж до 31.12.2017 зі сплатою нарахованих штрафних санкцій, відшкодування збитків та інших понесених витрат іпотекодержателя.
Відповідно до п. 1.3 іпотечного договору, за рахунок нерухомого майна, що передається в іпотеку, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення вимог, а саме:
- вимоги за основним договором, включаючи сплату неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбаченого основним договором та п. 1.2 договору, інших платежів на користь іпотекодержателя, передбачених основним договором;
- збитків, завданих порушенням зобов'язання за основним договором чи умов іпотечного договору;
- витрат пов'язаних з пред'явленням вимог за основним договором чи іпотечним договором.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як було зазначено вище, між сторонами було укладено іпотечний договір від 19.07.2016 (реєстр. № 458).
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
За приписами ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
У пункті 1.7 договору зазначено, що на дату укладення договору предмет іпотеки чи його частина:
а) не перебуває в іпотеці;
б) не перебуває під забороною відчуження чи під будь яким обтяженням;
в) не є предметом судового спору;
г) не внесений в статутний капітал інших юридичних осіб.
Пунктом 1.1 іпотечного договору визначено, що вищевказані нежитлові приміщення належать іпотекодавцю - ПП «Цесія» на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу.
В той же час, як встановлено судом, ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6636/2012, 31.01.2018 у справі 38/5005/6637/2012 визнано неправомірними дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, визнано недійсними результати біржових торгів та договори купівлі-продажу, укладені на їх підставі. Встановлена належність, зазначених у п. 1.1 іпотечного договору об'єктів нерухомого майна до комунальної власності та на підставі рішень судів у вказаних справах проведено відповідну державну реєстрацію права власності, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні даного спору суд враховує обставини, встановлені ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6636/2012, 31.01.2018 у справі 38/5005/6637/2012.
Відтак, оскільки за приписами ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності, а рішеннями судів підтверджується, що іпотекодавцем за спірним іпотечним договором - ПП «Цесія» право власності на спірне нерухоме майно не набувалось (з огляду на визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку визначеному ст. 388 ЦК України), іпотечний договір в частині передачі нежитлових приміщень суперечить положенням ст. 5 Закону України «Про іпотеку».
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора про визнання іпотечного договору недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 1, 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі іпотечного договору № 458 від 19.07.2016 до Реєстрів були внесені відповідні записи про обтяження (іпотеку) вищевказаних нежитлових приміщень.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію цих прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Закону України «Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
В ході розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання іпотечного договору недійсним, тому з огляду на положення ст. 216 Цивільного кодексу України даний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За таких обставин, вимоги прокурора щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих на підставі спірного договору також підлягають задоволенню.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача-2 на те, що оскаржуваний іпотечний договір не порушує прав та інтересів позивача.
Як встановлено судом та підтверджується відомостями, наявними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач є власником нежитлових приміщень, які є предметом спірного договору. Відтак, наявність обтяжень, що виникають із спірного іпотечного договору, порушує права позивача як власника даного нерухомого майна, в тому числі щодо розпорядження таким майном.
Заява відповідача-2 щодо залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Статтею 1311 Конституції України та пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка зокрема здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як визначено статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 статті 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
На думку суду прокурором згідно з наведеними вимогами чинного законодавства належним чином обґрунтована наявність підстав для звернення з даним позовом.
Так, прокуратурою Дніпропетровської області надано інформацію про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017040000000948 від 28.07.2017 за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Дніпровської міської ради, КВ ЖРЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВ ЖРЕП Ленінського району, КЖЕП «Південне», КЖЕП «Лівобережжя» та арбітражних керуючих, які діючи умисно, всупереч інтересам територіальної громади міста Дніпро, з метою одержання неправомірної вигоди у період 2012-2013 років допустили відчуження за заниженою вартістю об'єктів комунального майна, які перебували на їх балансі на користь суб'єктів приватного права, чим спричинили тяжкі наслідки. Матеріали зазначеного кримінального провадження виділено з кримінального провадження № 42016040000000777 від 05.09.2016 за обвинуваченням арбітражного керуючого - ліквідатора КЖЕП «Південне», який зловживаючи повноваженнями у процедурі банкрутства комунального підприємства з метою отримання неправомірної вигоди на користь третіх осіб здійснив продаж об'єктів комунальної власності, чим спричинив тяжкі наслідки територіальній громаді м. Дніпро. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2017 кримінальне провадження № 42016040000000777 від 05.09.2016 за обвинуваченням арбітражного керуючого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3652 КК України закрито на підставі п.4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із набранням чинності Законом України від 06.10.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».
Також, прокуратурою надано інформацію про те, що Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська розглядається справа №201/13061/16-к за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України щодо зловживань посадових осіб Дніпропетровської міської ради у вигляді не передачі на баланс КП «Бюро по обліку майнових прав та діяльністю з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради об'єктів нерухомого майна, що спричинило їх незаконне відчуження на користь третіх осіб, внаслідок чого із комунальної власності міста вибули 230 об'єктів.
Таким чином, прокурором надано належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону стосовного того, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 по справі № 927/246/18, від 08.02.2019 по справі №915/20/18.
На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до приватного підприємства «Цесія» і товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з питань нотаріату та банкрутства», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради задовольнити.
Визнати недійсним, укладений 19.07.2016 між приватним підприємством «Цесія» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32813895) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство з питань нотаріату та банкрутства» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39106478) іпотечний договір № 458, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, записи внесені до Державного реєстру іпотек 19.07.2016 за номерами: 15469844, 15470737, 15471329.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у зв'язку із посвідченням іпотечного договору № 458 від 19.07.2016 у вигляді заборони відчуження зазначеного в договорі майна, а саме:
- індексний номер рішення - 30530969 від 19.07.2016, номер запису про обтяження: 15470102 стосовно нежитлового приміщення № 13, розташованого на першому поверсі нежитлової будівлі № 42 на пр. Слобожанський у м. Дніпро, загальна площа 81,7кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 60709312101);
- індексний номер рішення - 30531754 від 19.07.2016, номер запису про обтяження: 15470948 стосовно нежитлового приміщення № 15, розташованого на четвертому поверсі нежитлової будівлі № 42 на пр. Слобожанський у м. Дніпро, загальна площа 639кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 64516912101);
- індексний номер рішення - 30532245 від 19.07.2016, номер запису про обтяження: 15471479 стосовно будівель і споруд, розташованих на вул. Березинська, 3а у м. Дніпро, загальна площа 1088,2кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114413912101).
Стягнути з приватного підприємства «Цесія» (49112, м. Дніпро, вул. Енергетиків, 4, ідентифікаційний код 32813895) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044 м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938) 1762грн - витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з питань нотаріату та банкрутства» (49051, м. Дніпро, вул. Тверська, 17, приміщення 222, ідентифікаційний код 39106478) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044 м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938) 1762грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 20.03.2019.
Суддя В.О. Татарчук