вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5462/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,
за участю секретаря судового засідання Качур Н.О.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий-2000", смт Васильківка Дніпропетровської області
про стягнення 378682,91 грн
у присутності представників:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській обл. 20.01.2000;
від відповідача: не з'явився
06.12.2018 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий-2000" (далі - відповідач), у якій виклала вимоги про стягнення 150000,00 грн основного боргу, 20589,04 грн пені, 10005,00 грн інфляційних нарахувань та 2280,82 грн 3% річних, нарахованих із посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №У-04/35, укладеного між сторонами 25.05.2017, а також вимоги про стягнення 163500,00 грн основного боргу, 21169,89 грн пені, 8665,50 грн інфляційних нарахувань та 2472,66 грн 3% річних, нарахованих із посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №У-04/36, укладеного між сторонами 25.05.2017.
Ухвалою від 10.12.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановленими Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з призначенням підготовчого засідання на 08.01.2019.
21.12.2018 до канцелярії суду надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 08.01.2019, в режимі відеоконференції через Черкаський районний суд Черкаської області, Придніпровський районний суд м. Черкас чи Соснівський районний суд м. Черкас, які знаходяться за адресою: 18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316.
Ухвалою суду від 22.12.2018 заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та призначено проведення 08.01.2019 року підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції через Черкаський районний суд Черкаської області (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316).
Ухвалою від 08.01.2019 розгляд справи у підготовчому засіданні судом відкладено на 29.01.2019.
Ухвалою суду від 29.01.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та розгляд справи у підготовчому засіданні відкладений на 20.02.2019 о 12:00 год.
07.02.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання, призначеного на 20.02.2019, в режимі відеоконференції через Черкаський районний суд Черкаської області, Придніпровський районний суд м. Черкас чи Соснівський районний суд м. Черкас, які знаходяться за адресою: 18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, або Господарський суд Черкаської області, який знаходиться за адресою: 18005, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 307.
Ухвалою суду від 08.02.2019 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено з огляду на відсутність у Господарського суду Дніпропетровської області технічної можливості проведення відеоконференції у призначену дату та час судового засідання.
Ухвалою від 20.02.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення 19.01.2019, 05.02.2019 та 22.02.2019 уповноваженому представнику ТОВ "Зодчий-2000" поштових відправлень з відповідними процесуальними документами суду.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача та достеменну обізнаність останнього про виклик до суду у відповідності до 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Разом з тим, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень сторонам були створені належні умови для надання доказів та заперечень.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).
З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
25.05.2017 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодчий-2000" (далі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №У-04/35 (далі - договір №У-04/35), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується на підставі цього договору передати, а покупець прийняти і сплатити за товар на умовах, вказаних у договорі.
Згідно з пунктом 1.2 договору №У-04/35 найменування, ціна одиниці товару визначаються сторонами на кожну партію товару у специфікаціях, що є невід'ємними додатками до цього договору (надалі іменуються - специфікація).
Пунктом 2.1 №У-04/35 договору передбачено, що поставка товару постачальником здійснюється за узгодженими цінами та асортиментом згідно рахунків та специфікацій, що додаються до даного договору, а покупець зобов'язується своєчасно отримати та оплатити цей товар.
За умовами п. 2.2 договору №У-04/35 кількість та ціна товару підтверджується видатковими накладними на товар, виданими постачальником покупцю, згідно цього договору.
Пунктом 4.1 договору №У-04/35 визначено, що поставка товару здійснюється на адресу: Дніпропетровська область, Васильківський район, селище міського типу Васильківка, вул. Абрикосова, будинок 298.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору №У-04/35 розрахунки провадяться на рахунок постачальника з зазначенням номеру рахунку, як підстави для оплати; оплата за товар має бути здійснена таким чином: 150000,00 грн згідно рахунку до 10 серпня 2017 року.
Розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів з р/р покупця на р/р постачальника, або іншим шляхом, не забороненим діючим законодавством (п. 3.3 договору №У-04/35).
Згідно з пунктом 8.1 договору №У-04/35 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано специфікацію (додаток №1) до договору №У-04/35 (а.с. 20), в якій узгоджено поставку наступного товару: органо-мінерального добрива "Gumisil-B" у кількості 1500 л. за ціною 100,00 грн на загальну суму 150000,00 грн; адреса відправлення: Дніпропетровська область, Васильківський район, селище міського типу Васильківка, вул. Абрикосова, будинок 298.
На виконання умов договору №У-04/35 постачальник поставив покупцеві вищевказаний товар на загальну суму 150000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №Г-00000003 від 25.05.2017, підписаною уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень із нанесенням відбитків печаток позивача та відповідача, а також товарно-транспортною накладною №0000000041 від 25.05.2017.
Крім того, 25.05.2017 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу №У-04/36 (далі - договір №У-04/36), умови якого, за виключенням пункту 3.2 цього договору, є аналогічними умовам договору №У-04/35.
Пунктом 3.2 договору №У-04/36 передбачено, що оплата за товар має бути здійснена таким чином: 163500,00 грн згідно рахунку до 20 червня 2017 року.
До договору №У-04/36 сторонами в якості додатку №1 було підписано специфікацію (а.с. 27), в якій узгоджено поставку наступного товару: органо-мінерального добрива "Gumisil-B" у кількості 1500 л. за ціною 109,00 грн на загальну суму 163500,00 грн; адреса відправлення: Дніпропетровська область, Васильківський район, селище міського типу Васильківка, вул. Абрикосова, будинок 298.
На виконання умов договору №У-04/36 постачальник поставив покупцеві зазначений вище товар на загальну суму 163500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №Г-00000004 від 27.05.2017, підписаною уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень із нанесенням відбитків печаток позивача та відповідача, а також товарно-транспортною накладною №0000000042 від 27.05.2017.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого ним товару за видатковою накладною №Г-00000003 від 25.05.2017 - до 10.08.2017, як визначено умовами п. 3.2 договору №У-04/35, та за накладною №Г-00000004 від 27.05.2017 - до 20.06.2017, як визначено умовами п. 3.2 договору №У-04/36.
Однак, як свідчать матеріали, відповідач у порушення умов договору своїх зобов'язань по оплаті за отриманий товар не виконав, у зв'язку з чим за ним перед позивачем утворилась заборгованість у загальній сумі 313500,00 грн (150000,00 грн + 163500,00 грн).
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу: лист-нагадування про сплату суми заборгованості за договорами купівлі-продажу, претензії від 30.08.2018 №1 за договором №У-04/36 та №2 за договором №У-04/35 з вимогою сплатити заборгованість у вказаній сумі, які залишені останнім без відповіді та задоволення.
Наявні обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідач факту невиконання зобов'язання по оплаті отриманого ним товару не спростував та не оспорив, доказів погашення суми боргу суду не надав.
Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1 та 2 статті 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами пунктів 7.2 договорів №У-04/35 та №У-04/36 за невиконання договірних зобов'язань та порушення строків сплати за товар, передбачених п. 3 цих договорів покупець несе матеріальну відповідальність в вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивач за порушення відповідачем узгоджених сторонами у договорах купівлі-продажу строків оплати товару нарахував та заявив до стягнення з нього пеню за договором №У-04/35 в сумі 20589,04 грн за період з 11.08.2017 по 11.02.2018 та за договором №У-04/36 - в сумі 21169,89 за період з 21.06.2017 по 21.12.2017.
Перевіркою наданих до позову розрахунків пені, судом виявлено їх невідповідність припису п. 6 ст. 232 ГК України в частині визначення позивачем кінцевих дат нарахування пені, оскільки за умовами пункту 3.2 договорів №У-04/35 зобов'язання по оплаті мало бути виконано відповідачем до 10.08.2017, а за умовами пункту 3.2 договорів №У-04/36 - до 20.06.2016. А отже, встановлений нормою п. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк для нарахування пені за договором №У-04/35 сплинув 10.02.2018 і за договором №У-04/36 - 20.12.2017 відповідно.
Тож, після здійсненого судом перерахунку пеня за договором №У-04/35 за період з 11.08.2017 по 10.02.2018 становить 20457,53 грн та за договором №У-04/36 за період з 21.06.2017 по 20.12.2017 - 21039,99 грн, з огляду на що суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог у цій частині позову.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 2280,82 грн за договором №У-04/35 за період з 11.08.2017 по 11.02.2018 і в сумі 2472,66 грн за договором №У-04/36 за період з 21.06.2017 по 21.12.2017 та інфляційні нарахування у сумі 10005,00 грн за договором №У-04/35 за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року і в сумі 8665,50 грн за договором №У-04/36 за період з липня по грудень 2017 року.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою наданих позивачем розрахунків 3% річних на загальну суму 4753,48 грн судом встановлено їх обгрунтованість та арифметичну вірність, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню в повному обсязі.
Дослідивши надані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань, судом виявлено їх арифметичну неточність. Після перерахунку інфляційні нарахування за договором №У-04/35 за період з серпня 2017 року по січень 2018 року складають 9998,54 грн, а за договором №У-04/36 за період з липня по грудень 2017 року - 8664,73 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань підлягає частковому задоволенню.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 313500,00 грн, пені в сумі 41497,52 грн, 3% річних у сумі 4753,48 грн та інфляційних нарахувань у сумі 18663,27 грн, з відмовою в іншій частині позову.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 5676,21 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий-2000" (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт Васильківка, вул. Абрикосова, 298; ідентифікаційний код 33322697) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг у сумі 313500,00 грн, пеню в сумі 41497,52 грн, 3% річних у сумі 4753,48 грн, інфляційні нарахування в сумі 18663,27 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 5676,21 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 20.03.2019.
Суддя В.Д. Воронько