Справа № 520/9468/18
Провадження № 2-з/520/245/19
про відмову в зупинені провадження по справі
та вжитті заходів забезпечення позову
19.03.2019 року
Головуючий суддя Куриленко О.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 І
представника відповідача Мироненко Н.Л.
розглянувши в судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі та заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
26 липня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . зареєстрований 65063 АДРЕСА_2 ) заборгованість за позикою від 23 березня 2015 року, яка станом на 31 травня 2018 року складає: 91 1 883 (дев'ятсот одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 80 коп., із них: 20 000.00 (двадцять тисяч) дол. США - заборгованість по тілу позики, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 522 716.00 (п'ятсот двадцять дві тисячі сімсот шістнадцять) грн.; 1650.00 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) дол. США - заборгованість у якості 3% річних у порядку ст. 625 ЦК України, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 43 124 (сорок три тисячі сто двадцять чотири) грн. 07 коп..; 9 103 (дев'ять тисяч сто три) долари США 42 центи у якості процентів за користування коштами у порядку ст. 1048 ЦК України, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 237 925 (двісті тридцять сім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 16 коп.; пеня 108 118 (сто вісім тисяч сто вісімнадцять) грн. 57 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 65063 АДРЕСА_3 39) суми судових витрат, в розмірі 8810.00 грн.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що 23 березня 2015 року він надав ОСОБА_2 позику у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що підтверджується оригіналом розписки, яка знаходиться у нього. Оригінал розписки від 23 березня 2015 року написаний та підписаний власноруч Відповідачем.
Відповідачем було зазначено, що гроші він зобов'язується повернути 30 серпня 2015 року. У визначений у розписці від 23 березня 2015 року час гроші Боржником повернуті не були, Відповідач ігнорував вимоги щодо повернення боргу, 28 лютого 2016 року ОСОБА_2 було написано розписку, в якій зазначено, що Боржник гроші ОСОБА_3 не повернув, а всі дії з боку Позивача, він вважає законними і правильними. Також Відповідачем зазначено, що дана розписка написана без застосування фізичного чи психологічного насильства з боку ОСОБА_3
Однак, позивач стверджує, що станом на липень 2018 року Відповідач борг не повернув, вимоги щодо повернення суми заборгованості не виконуються, що завдає серйозної моральної та матеріальної шкоди, внаслідок чого грубо порушуються права та законні інтереси Позивача.
Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 03.09.2018 року було відкрито спрощене провадження по справі та призначено судове засідання.
Вирішуючи питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суддя керувався положеннями ч.6 ст. 19 та ч.1 ст. 274 ЦПК України, якими, в свою чергу, передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, серед іншого, малозначні справи, а саме: справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
08.10.2018 року представник відповідача ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просила розглядати цивільну справу за правилами загального позовного провадження.
Окрім того, просила витребувати з Одеської місцевої прокуратури № 1 та Приморського ВП ГУНП в Одеській області матеріалів кримінального провадження та перевірки за заявою ОСОБА_3 , зокрема, протоколів допиту ОСОБА_3 та одночасного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також матеріалів за заявою ОСОБА_2 до Приморського районного відділення поліції у 2015-2016 роках щодо протиправних дій ОСОБА_3 , направлених на погрози та вимагання.
Ухвалою суду від 08.10.2018 року клопотання представника відповідача було задоволено.
В подальшому ухвалою суду від 03 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В ході даного судового засідання представник відповідача ОСОБА_2 Наталя Леонідівна звернулась до суду з клопотанням, в якому наполягала розгляді її заяви від 14.01.2019 року про зупинення провадження у даній справі до розгляду цивільної справи № 522/17283/18 за позовом ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заперечував проти зупинення провадження, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність. В свою чергу звернувся до суду з клопотанням, в якому просив вирішити питання по заяві від 08 лютого 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження на земельну ділянку, площею 0,0550 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , с. Нерубайське, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, садове АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_2 ; накладення арешту та заборони відчуження на 1/4 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 .
Суд, ознайомившись з вказаними клопотаннями, а також ретельно дослідивши матеріали справи, вважає, що вказані клопотання задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження.
Судом встановлено, що, дійсно, в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 522/17283/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним. З копії позовної заяви вбачається, що предметом розгляду даної справи є визнання правочину, що має ознаки договору позики та ґрунтується на розписці від 23 березня 2015 року - недійсним.
Згідно вимог ч.3 ст.210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що підготовче судове засідання у справі було закрито ще 03.12.2018 року, справа призначена до розгляду у судовому засіданні, посилання представника відповідача на норми п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, на думку суду, є безпідставними.
Таким чином можливо зробити висновок про те, що клопотання представника відповідача є недоведеним, необґрунтованим та безпідставним, а від так у його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Також проаналізувавши матеріали заяви, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1, п.2 та п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову
Однак, звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на відчуження майна, та більш того взагалі не надано доказів належності саме Відповідачу нерухомого майна у вигляді земельної ділянки, площею 0,0550 га, що розташована за адресою: Одеська АДРЕСА_6 . Нерубайське, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, садове товариство АДРЕСА_7 », АДРЕСА_5 та 1/4 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 155473610 вказана довідка була сформована за частковим співпаданням.
Відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову не може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.251, 253, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі та заяви представника позивача ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.